Керівництво Гонконгської біржі оголосило брокерським компаніям, які працювали на ній, що торговельний зал буде закритий і переобладнаний у представницький хол. Із жовтня вся торгівля тут вестиметься тільки віддалено і в електронному вигляді.
Це рішення назрівало давно. Після відкриття біржі в 1985 році в залі в робочий час перебувало до 500 трейдерів. Зараз їх кількість скоротилася до 30. Електронна торгівля значно практичніша.
Перехід на повністю електронну платформу дається легше невеликим майданчикам, великі старі біржі чинять опір: дуже сильні традиції.
У цьому сенсі найяскравіший приклад — Нью-Йоркська біржа, найбільша у світі. Щодня головний зал будівлі на Волл-стрит, як і 200 років тому, заповнюється трейдерами з папірцями в руках, котрі несамовито жестикулюють і кричать. У США біржова торгівля — потужний пласт культури, в деякому розумінні символ американського способу життя.
У прихильників біржової торгівлі з «людською подобою» є цілком практичні аргументи. Це може видатися дивним, але брокери роблять не набагато більше технічних помилок, ніж комп’ютери, і їм не завадять хакери. Нарешті, трейдери використовують навички у фізіогноміці. Так само як гравці в покер, які на обличчя опонентів дивляться так же уважно, як і у свої карти.
Насправді фінансовий сектор як місце для працевлаштування і в США скорочується досить швидкими темпами. Наприклад, у 2000 році у відділенні торгівлі акціями найбільшого у світі інвестиційного банку Goldman Sachs працювали 600 трейдерів. До 2017-го їх залишилося два. Фахівців замінили складні алгоритми, причому деякі з них претендують на штучний інтелект.
Звичайно, звільнивши трейдерів, Goldman Sachs запросив інших співробітників — інженерів і програмістів. Але в результаті кількість робочих місць скоротилася втричі. Сьогодні з майже 9000 працівників Goldman Sachs третина — програмісти.
Інтернет-революція 1990-х років завдала колосального збитку американському і західноєвропейському середньому класу: різко скоротилася потреба в кваліфікованих працівниках. Проблема була частково розв’язана завдяки підвищенню попиту на посади у сфері послуг, у тому числі фінансових. Чергові технологічні інновації можуть ударити по середньому класу ще сильніше.
Комп’ютери і роботи не отримують зарплату, дозволяючи виробникам і провайдерам послуг значно економити. Але хто і за які гроші споживатиме вироблений автоматами продукт? На це запитання відповіді поки що немає навіть у провідних економістів світу.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!