Чи є межі у свободи слова?

У Німеччині за нацистські символи посадять, а в США – ні

У той час як сотні прихильників переваги білої раси розмахували нацистськими прапорами в Шарлоттсвілле (штат Вірджинія), в Німеччині був побитий і потім заарештований громадянин США, який показав нацистське вітання. Ці події показують дві сторони одного феномена: терпимість або переслідування символіки та ідеології нацизму в двох країнах.

«Мовою ненависті»

У Німеччині законом передбачено покарання до трьох років в'язниці за носіння будь-якого знака з символікою Третього рейху або його прославляння. У США ситуація абсолютно інша.

Виходячи з конституції Сполучених Штатів, використання нацистської символіки, "мови ненависті" та існування неонацистських організацій легальні.

Згідно з даними, наданими іспаномовній службі Бі-бі-сі Mundo правозахисною організацією Southern Poverty Law Center, у США налічується більше 900 "груп ненависті", які відстоюють ідеали нацизму. Тільки в Каліфорнії їх більше 70, а у Флориді - понад 60.

Багато з них в більшій чи меншій мірі поділяють ідеї і використовують символіку німецького нацизму.

І це публічно визнається. Минулого тижня в Шарлоттсвілле ми побачили, як людям було дозволено виходити на вулиці і викрикувати гасла проти чорношкірих, іммігрантів, гомосексуалів, євреїв чи інвалідів, при цьому влада не могла зупинити їх. Як таке можливо?

Історія і закони

Опитані Mundo експерти кажуть, що різниця у ставленні до неонацистських груп в Німеччині і в США пояснюється законами, історичним минулим і їх інтерпретацією.
Викладач права Кельнського університету Петер Керн розповів Бі-бі-сі, що в його країні використання символів нацизму строго заборонено кримінальним кодексом Німеччини з кінця Другої світової війни.
"Стаття 86а строго забороняє використовувати символи неконституційних організацій, в тому числі прапори, уніформу, гасла або манеру вітання, якщо це не робиться заради мистецтва, науки, дослідження або навчання", - пояснює Керн. "Наприклад, в музеї можна показати прапор зі свастикою, але на території Німеччини заборонено розмахувати цим прапором", - говорить викладач.

За його словами, після розгрому нацизму залишені їм сліди у суспільній свідомості і небезпека його повторення спонукали владу ввести заборону на використання будь-якого зображення або виступу, що нагадує про цю минувшину.

Було також вирішено заборонити всі групи, які слідують сумнівним завітам Гітлера та його прибічників.

У той же час, як відзначає експерт, хоча об'єднання і партії, що визнаються неонацистськими, офіційно заборонені, багато хто з них приховують свою ідеологію під маскою ультраправих.

Сьогодні найяскравіші представники цих течій — це Націонал-демократична партія Німеччини, яку мало не заборонили на початку цього року, і створена на її основі партія "Альтернатива для Німеччини". Жодної з них не дозволено використовувати пронацистські матеріали або зображення.

У США, навпаки, використання цих символів і пропаганда ідей нацизму охоплюється правом на свободу слова, яке гарантується Першою поправкою до конституції США (1791 рік).

Викладач конституційного права Університету Флориди Даррен Л. Хатчінсон пояснив Бі-бі-сі, що це стосується не тільки до письмових або усних висловлювань, а й до таких "символічним речей", як показ прапорів, демонстрація жестів або будь-якого графічного елементу.

"Перша поправка говорить про те, що уряд США не може на основі однієї точки зору вводити обмеження на свободу слова. Наприклад, якщо держава вирішить обмежити на своїй території використання символів нацизму через їх значення, то це може привести до обмежень на підставі однієї точки зору і, можливо, порушить конституцію ", - пояснює Хатчінсон.

Один з найбільш примітних випадків в цій області стався в 1978 році, коли Верховний суд штату Іллінойс визнав відповідним конституції право групи неонацистів використовувати прапор зі свастикою для маршу в районі Скоки в Чикаго, де проживає значна частина постраждалих від Голокосту.

Хоча цей марш так і не був проведений, та був створений прецедент для відкритого використання нацистських символів в США і для більшої свободи радикальних правих груп, зазначає Хатчінсон.

З тих пір використання нацистських зображень і відкрита войовничість неонацистських організацій в США може стати більш очевидною, ніж в інших країнах. "Оскільки вони дозволені законом, в США неонацистські групи і символи можна зустріти частіше, ніж в будь-якому іншому місці. Головна небезпека в тому, що за цими символами ненависті може ховатися насильство, як і показали події минулого тижня", - сказала Бі- бі-сі Бренда Кастаньеда, адвокат з Шарлоттсвілль і співробітниця правозахисної організації Legal Aid Justice Center.

При цьому вона відзначає, що Перша поправка також встановлює підстави і межі для покарання за прояви насильства, які можуть бути викликані цими "промовами ненависті".

Межі гніву

Якщо кримінальний кодекс Німеччини визнає злочином використання матеріалу на основі нацистської ідеології або зборів угруповань, які відкрито називають себе послідовниками Гітлера, то в США параметри для визначення законодавчих меж "промов ненависті" дуже складні.

"У конституційному праві США не передбачає попередніх обмежень, які забороняють дії на підставі можливих наслідків. Це пояснює, чому не можна заборонити публікацію низки книг, в тому числі" Мою боротьбу ", або заборонити маніфестації, як в Шарлоттсвіллє, на підставі наслідків, які вони можуть мати", - пояснює Хатчінсон.

Вчений уточнює, що для цих випадків є обмеження, які стосуються виступів, пов'язаних із закликами до насильства або з наклепом, помилковими звинуваченнями, лихослів'ям, або закликами до масових заворушень.Межі застосування цього заходу не завжди просто визначені у договорі, оскільки іноді буває складно законодавчо довести, що та чи інша виступ відповідає цим параметрам.

"Складно передбачити, наприклад, чи буде оратор закликати до насильства під час виступу. Таким чином, дуже складно обґрунтувати заборону політичного виступу або матеріалів, що мають політичне підґрунтя, в тому числі і за расовою питання. Відповідно, щоб противитися праву на свободу слова, владі повинні мати серйозну причину, і це призводить до величезної широту тлумачень ", - зазначає Хатчінсон.

Однак, за словами Кастаньєда, визнання права на свободу слова, яке виправдовує події в Шарлоттсвіллє, - це і свого роду форма обмеження втручання влади в громадянські свободи. "Коли батьки нації задумували Першу поправку, вони слідували практичної логіці: влада не завжди використовують право на цензуру в розумній манері. У певний момент, коли виступи підривають владу держави, це може вважатися незаконним. Тому ми захищаємо свободу слова як громадянську свободу", - каже вона.

Американський союз захисту громадянських свобод (ACLU) багато років був серед організацій, які захищали право проводити маніфестації для груп неонацистів і інших ультраправх об'єднань, таких як Ку-клукс-клан.

"Ми робимо це, оскільки віримо в принцип, що коли порушуються права окремої людини, то всі інші теж виявляються в зоні ризику. Свобода слова належить не тільки тим, з ким ми згодні, і Перша поправка захищає не тільки політкоректні виступу", - говорить співробітник ACLU Кріс Хемптон.

"Відповідно, це той складний випадок, коли наше згоду з Першою поправкою дуже важливо. Як сказав один федеральний суддя, терпиме ставлення до мови ненависті - це найкращий захист від будь-якого нацистського режиму, яку має ця країна", - запевняє він.

Однак, якщо не брати до уваги закони і полеміку, то події в Шарлоттсвіллє, на думку Кастаньєда, показали не тільки присутність і розквіт неонацизму в США, але і приховану небезпеку, яку вони представляють.

"В кінці минулого тижня був Шарлоттсвіль. Завтра це може бути будь-який інший місто в Сполучених Штатах", - попереджає Бренда Кастаньеда.

Деякі країни, де заборонена нацистська символіка

1. Німеччина.

2. Австрія.

3. Бразилія.

4. Чехія.

5. Словаччина.

6. Швеція.

7. Швейцарія.