Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 31 (1329). 7-13 серпня 2017 року.
Судова влада та реформа
Після завершення кваліфікаційного оцінювання претендентів на «верховні» крісла виявилося, що 65 особам удалося втримати позиції в тридцятках найкращих, зайняті ними за результатами першого етапу відбору — тестування та написання рішення. Втім, є й 55 новачків, котрі на другій стадії оцінювання набрали таку кількість балів за доброчесність, компетентність і етичність, якої вистачило, щоб витіснити конкурентів зі списку переможців. Детальніше у статті «Й останні стануть першими».
Коли стало зрозуміло, що Вища кваліфікаційна комісія суддів не зможе провести конкурс на посади у Верховному Суді у встановлений законом 6-місячний строк, реформаторам не залишалося нічого іншого, як називати пізніші дати початку роботи нової установи. Начебто вже визначились остаточно: ВС запрацює в жовтні. Проте активні дії громадськості, яка виявила в списку переможців конкурсу недоброчесних осіб, можуть унести суттєві зміни в ці плани. Детальніше про це у статті «Повільним поспіхом».
Недавно ухвалена Концепція прямих зв’язків судів з громадськістю зміщує акцент на безпосереднє спілкування з різними групами населення. Проте не відмовляється й від традиційних інструментів комунікації, якими є ЗМІ. Однак за всі роки незалежності самі судді так і не навчились або не захотіли набути навички оперування цим інструментом. Подробиці у статті «Голос Феміди».
Розшукуються три десятки визнаних та високоморальних правників, які мають бажання одягти вишневі мантії. Іноземці не виняток. Детальніше про це у статті «Кадровий акцент».
3 серпня набула чинності нова редакція закону «Про Конституційний Суд України». Отже, через 10 місяців після проведеної в Основному Законі перебудови нарешті запрацює інститут конституційної скарги. Водночас додасться і нових проблем, насамперед у кадровій площині. Про це читайте у статті «Кадровий акцент».
Три роки тому Рада суддів першою заявила: володарям мантій потрібно виходити в інформаційний простір і спілкуватися зі ЗМІ та громадськістю. Для цих цілей був створений прес-центр судової влади. Проте сьогодні «самоврядникам» довелося віддати своє творіння Вищій раді правосуддя. На думку експертів, якби РСУ навіть спробувала відстояти «право власності» на прес-центр, їй це не вдалося б: сили в цих органів не рівні. Детальніше про це у статті «Комунікацію — в одні руки».
Закон «Про Конституційний Суд України» набрав чинності. Саме цього сигналу чекали «самоврядники» для завершення роботи позачергового XIV з’їзду суддів, розпочатої ще в березні. Адже в цьому році ще потрібно встигнути провести черговий XV з’їзд, на якому, зокрема, обрати нових членів РСУ. Чи готується рада до цих заходів? Які організаційні проблеми можуть виникнути? З цими та іншими запитаннями «ЗіБ» звернувся до голови РСУ, судді Верховного Суду України Валентини СІМОНЕНКО після чергового зібрання «самоврядників».
На тлі завершення формування персонального складу Верховного Суду на перший план виходять питання визначення організаційних заходів, необхідних для забезпечення швидкого та ефективного функціонування установи. При цьому під час формування ВС не може бути, як здається на перший погляд, простої компіляції чи перенесення досвіду функціонування вищих спеціалізованих судів та ВСУ. Деталі — «Організація без зволікань».
Практика
Вища рада правосуддя на черговому засіданні розглянула 4 скарги на втручання в діяльність служителів Феміди. За наслідками вивчення двох із них звернулася до Генеральної прокуратури. Крім того, визнала факт втручання народного обранця та обмежилася розміщенням тексту звернення на веб-порталі «Судова влада України». Про це читайте у статті «З мандатом наголо».
Недавно автори цих рядків були присутні на презентації результатів моніторингу застосування столичними судами Кримінального процесуального кодексу. Його здійснював секретаріат уповноваженого Верховної Ради з прав людини у співпраці з Інститутом прикладних гуманітарних досліджень за підтримки низки закордонних урядових установ і організацій. Презентація була майже бездоганною. Проте організатори обмежилися лише констатацією недоліків, не проаналізувавши їх причин. Подробиці читайте у статті «За фактом суті не розгледіли».
Зміни Цивільного процесуального кодексу, передбачені проектом закону №6232, залишають незайманим інститут заочного розгляду. Адвокати, судді та науковці висловлюють різні думки щодо доцільності існування такого виду провадження в нинішньому вигляді. Детальніше про це у статті «Без мене мене судили».
Держава
Нині готується радикальна реформа медичної галузі. Однак її сприйняття в суспільстві доволі неоднозначне. І не тільки із соціальної точки зору, а й з огляду на конституційну гарантію безоплатної медичної допомоги. Яких правових проблем можуть зазнати наміри Уряду щодо перебудови сфери охорони здоров’я? Як реформа позначиться на якості медичних послуг і чи зможуть пацієнти захистити свої права в разі медичної помилки? На ці та інші запитання «ЗіБ» відповіла голова комітету з медичного і фармацевтичного права Асоціації адвокатів України, керуючий партнер консалтингової компанії «Юркрафт Медицина» Радмила Гревцова.
Керівники поліції на власний розсуд визначатимуть місця проведення перевірки водіїв на стан сп’яніння — позначені знаками ділянки дороги. Однак, побачивши попередження, втекти не вдасться: розворот, зупинка тощо означають автоматичний огляд. Народні депутати вважають, що такі норми зменшать аварійність, а юристи — що вони порушують права водіїв та містять корупційні ризики. Про це у статті «Інспектор Петренко. Вживали?».
Незабаром акціонерні та товариства з обмеженою відповідальністю матимуть змогу укладати корпоративні договори, а власники 95% акцій зможуть викуповувати решту цінних паперів у міноритаріїв. Одначе зміни, внесені до законодавства, мають і недоліки. Про це у статті «Розширені можливості».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!