Кандидат на посаду міського голови поскаржився до суду на висловлене привселюдно оціночне судження виборця. Але суд зауважив, що позивач є публічною особою, а тому має розділяти звинувачення та громадську критику.
Про це ідеться в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-373св17, передає «Закон і Бізнес».
Позивач зазначав, що інформація, поширена під час першої сесії міської ради у присутності новообраних депутатів і великої кількості громадян міста та представників ЗМІ, не відповідає дійсності, є неправдивою, принижує його честь, гідність, ділову репутацію, тому підлягає спростуванню, а такими діями відповідача йому також завдана моральна шкода.
ВСС з посиланням на положення ЦК, закон «Про інформацію», роз’яснення, що містяться у пп. 16, 18, 19, 21, 26 постанови Пленуму ВСУ від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» виходив із того, що поширена відповідачем інформація щодо позивача, містить суб’єктивну думку, переконання та критичну оцінку відповідачем певних фактів та не є конкретною, яку можна перевірити, а тобто є оціночними судженнями.
На думку суду, позивач, який є публічною особою, а саме колишнім депутатом міської ради і кандидатом на посаду міського голови, повинен усвідомлювати, що межа допустимої критики у такому разі є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Отже, така інформація не може бути спростована, оскільки не містить фактичних даних.
При цьому у ВСС зауважили, що помилковим є висновок районного суду про зобов’язання відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено положеннями ст. ст. 16, 277 ЦК України.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!