Спекотне літо у ВСУ

«Верховники» займуться питаннями звільнення володарів мантій та дотримання розумних строків розгляду справ

У Верховному Суді України нині гаряча пора. У червні стрімко збільшилася кількість звернень до установи. При цьому в залишку у «верховників» 736 справ. Крім того, служителям Феміди доведеться зайнятися «післяєвропейським переглядом» майже двох десятків рішень національних судів.

Позбавлені мантій

Хоча літо у багатьох асоціюється з періодом відпусток, представникам найвищого судового органу зараз не до відпочинку. По-перше, через те, що вони беруть участь у конкурсі на посади у новому ВС. А по-друге, спостерігається тенденція до збільшення надходження заяв до ВСУ.

Так, нині у Суді працюють 18 володарів мантій. У середньому щотижня до інституції надходить 145 заяв: до Судової палати в адміністративних справах (працюють 4 особи) — 55, у цивільних справах (5) — 44, у господарських справах (3) — 31, у кримінальних справах (6) — 12.

Як повідомив суддя-спікер Судової палати в адміністративних справах Олександр Прокопенко, станом на 23.06.2017 вони отримали 1277 заяв. «Із зазначених заяв щодо 588 відмовлено в допуску. У 338 справах відкрито провадження. Водночас 130 заяв залишені без руху для усунення недоліків, які містилися в них. У 124 справах винесені рішення (85 — задоволені вимоги, 39 — відмовлено. — Прим. ред.)», — навів дані О.Прокопенко.

Він нагадав: 19 квітня рішення Європейського суду з прав людини у справі «Куликов та інші проти України» (стосується звільнення у 2008—2013 рр. 18 законників за порушення присяги) набуло статусу остаточного. 17 з них звернулися до ВСУ із заявами про перегляд актів національних судів.

«Ми витребували автентичний переклад рішення. Після того як він надійшов з Мін’юсту, було відкрито провадження і витребувано справи. Сьогодні щодо 8 справ уже призначений розгляд усім складом ВСУ. Перше засідання відбудеться 3 липня», — проінформував «верховник».

Гарячий червень

У свою чергу представник Судової палати у цивільних справах Василь Гуменюк повідомив: за півроку до них надійшло 1247 заяв. У червні розглянуто 32 справи (за півроку — 182), сформовано 20 правових висновків (за 6 місяців — 109).

За словами судді-спікера Судової палати у господарських справах Інни Берднік, у червні вони отримали 94 заяви, з яких 25 допущено до розгляду. За загаданий період палата розглянула 14 справ.

«Аналіз статистичних даних свідчить про постійне щомісячне зростання кількості заяв, які надходять на розгляд палати. Так, за півроку надійшло 823 заяви, допущено до розгляду 104, розглянуто 85. Кожна восьма заява допускається до розгляду ВСУ», — наголосила І.Берднік.

Тенденцію до зростання кількості звернень до найвищого судового органу помітив і Богдан Пошва із Судової палати у кримінальних справах. «У червні спостерігається різке збільшення надходження заяв, чого не було з початку року. Майже третина заяв із загальної кількості, які отримав ВСУ за півроку, надійшла в червні. Що це означає? Очевидно, що зростає незадоволення прийнятими рішеннями у кримінальних справах», — зауважив Б.Пошва.

Стандарти кримінального провадження

Він проаналізував особливості строків розгляду справи у кримінальному провадженні. Зокрема, звернув увагу на рішення ЄСПЛ у справі «Швець та інші проти України». «Ця справа окреслює системну проблему, яка виникає з кожною розглянутою Євросудом справою. Адже на національному рівні відсутній належний механізм, який міг би регулювати дотримання розумних строків розгляду справи. Тому ми змушені реагувати на рішення ЄСПЛ, зокрема щодо надмірної тривалості кримінального провадження, і відсутність ефективного засобу юридичного захисту в правовій системі держави», — розповів Б.Пошва.

Він зосередив увагу на питанні тривалості кримінального провадження на стадії досудового розслідування. «Яким чином його врегулювати, коли справа неодноразово переходить від одного слідчого до іншого, затягуються строки проведення слідчих дій, а відтак — і кримінального провадження загалом?» — поцікавився «криміналіст».

На його думку, саме ця проблема зумовлює необхідність запровадження сталих стандартів кримінального провадження, які чітко визначали б повноваження, терміни, відповідальність його учасників, у тому числі під час досудового розслідування.

«Необхідно, аби існували компенсаційні засоби на національному рівні. Щоб заявники, які потрапили в ситуацію недотримання строків кримінального провадження, не зверталися до ЄСПЛ, а могли отримати ефективне відшкодування завдяки рішенням національних судів», — зауважив Б.Пошва.

Також нині в провадженні ВСУ є справа, яка стосується зарахування терміну тримання осіб в СІЗО під час досудового розслідування відповідно до закону «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» (так званий закон Савченко).

«У цьому випадку ми маємо приклад, коли суди зарахували до строку відбуття покарання строк перебування в СІЗО (день за два) особі, яка засуджена до довічного позбавлення волі. У практиці таке зустрічається вперше. Генеральна прокуратура ставить питання про те, щоб таке рішення скасувати, оскільки в законі, який парламент уже скасував, права на зарахування такого строку також не передбачено», — повідомив «верховник».

Хоча ВСУ й перебуває за кілька кроків до ліквідації, справ його представникам вистачає. З огляду на навантаження та невелику кількість служителів Феміди ВСУ не вдається покінчити із залишком справ. Так, в адміністративній палаті є 515 нерозглянутих справ, у цивільній — 160, у господарській — 55, у кримінальній — 6. Напевно, деякі з них «успадкують» і нові «верховники». Для них спекотною вже буде осінь 2017-го.