Як процедура примирення рятує компанії від збитків і зберігає їхні таємниці
Бізнесменам не варто боятися розв’язувати конфлікти за допомогою медіації. Адже порівняно з розглядом справи в суді процедура примирення має набагато більше переваг. Це, наприклад, економія часу та коштів, збереження конфіденційності та порятунок від можливого банкрутства. Так уважають німецькі експерти. Вітчизняні медіатори з ними погоджуються, але звертають увагу на певні ризики застосування процедури примирення в Україні.
Фактор економії
З 2010 р. у нашій державі час від часу виникали ідеї законодавчого врегулювання медіації. Урешті-решт наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла за основу проект «Про медіацію» (№3665). А от у Німеччині відповідний акт з’явився у 2012 р. (викласти основи проведення медіації на папері було вимогою Європейського Союзу). Утім, зізнаються німецькі експерти, це не означає, що до процедури примирення в країні почали вдаватися тільки після ухвалення документа — нею послуговуються вже понад 20 років.
Як розповів адвокат, медіатор з ФРН Штефан Шмідт-Йохум на дискусійному заході «Вирішення спорів, пов’язаних з бізнесом, шляхом медіації в Німеччині та Україні», свого часу така процедура в їхній країні була Попелюшкою, перебувала в тіні права. «Однак нині все змінилося. Тепер медіація — це раціональне, тверезе та дружнє врегулювання спорів», — наголосив фахівець.
За його словами, у 70% випадків мирне розв’язання спорів приводить до позитивного результату. «В арбітражному провадженні цей відсоток значно менший. Наприклад, у США більше ніж 80% підприємств мають досвід звернення до процедури медіації та вважають її оптимальним засобом урегулювання спорів», — підкреслив Ш.Шмідт-Йохум.
Зокрема, бізнес-структурам вигідно користуватися послугами медіаторів, адже ця процедура має багато переваг. «Якщо порівнювати медіацію з арбітражним провадженням, то під час застосування першої відбувається значна економія часу та грошей. Повірте, низький рівень витрат є вагомим аргументом. Адже в економічних спорах позовна сума, як правило, є дуже високою», — розповів німецький гість.
«Під час медіації витрати часу та грошей набагато менші порівняно із судовим процесом навіть тоді, коли процедура примирення закінчується невдачею. Що також може статися», — зауважив Ш.Шмідт-Йохум.
У суді не краще
Німецькі експерти звертають увагу на те, що обов’язковою умовою медіації є розуміння сторонами конфлікту інтересів одне одного. «Одним з елементів успішної комунікації учасників медіації є врахування потреб кожного. У звичайних ситуаціях люди тільки обмінюються позиціями: так/ні, чорне/біле, відчинити/зачинити. Потрібно з’ясувати, що й чому важливе для кожного з учасників процедури. Це ключ до того, щоб вийти за межі тісних рамок позиції та зрозуміти інтереси кожного», — зазначив медіатор з Берліна Штефан Кессен.
Водночас Ш.Шмідт-Йохум підкреслив: процедура примирення дозволяє по-різному розв’язати конфлікт. Натомість повноваження суду щодо врегулювання того чи іншого спору обмежені. «Структура судового провадження складна, не завжди враховує характер бізнесових конфліктів. А от під час медіації сторони можуть застосувати свої креативні здібності, щоб вирішити спір, урахувавши інтереси одна одної», — зауважив фахівець.
Якщо порівняти мирові угоди, які укладаються в судах, та ті документи, що підписуються за результатами медіації, можна дійти висновку: перші набагато більші за обсягом та часто-густо не мають нічого спільного з первинними причинами виникнення конфлікту. «Чим більш багатошаровими є інтереси сторін, тим меншою є ймовірність того, що всі вони будуть ураховані судом», — уважає Ш.Шмідт-Йохум.
Ще однією особливістю примирення, наголосив Ш.Кессен, є те, що сторони самі несуть відповідальність за прийняте рішення. «Під час медіації учасники зберігають панування над результатами. Коли ж справу розглядає суд, то важко передбачити, чим закінчиться той чи інший спір. Особливо якщо справа має пройти кілька інстанцій», — зазначив його колега.
Крім того, важливим елементом медіації є збереження конфіденційності. Про конфлікт, який виник між особами, не дізнаються громадськість, журналісти. «Адже розголошення відомостей може завдати шкоди реноме компанії, позначитися на біржових курсах, призвести до збитків, а іноді — й банкрутства», — розповів Ш.Шмідт-Йохум.
Якщо конфіденційність порушується однією зі сторін, то це питання може стати предметом розгляду суду. До речі, часто в договорах, які укладають компанії, є пункти, якими в разі необхідності передбачена можливість проведення медіації. «Може бути записано по-різному. Наприклад: спочатку для розв’язання конфлікту сторони вдаються до процедури медіації, а потім, якщо процедура не увінчалась успіхом, — звертаються до суду», — резюмував Ш.Шмідт-Йохум.
Українські особливості
В Україні ситуація у сфері медіації трохи інша. За словами завідувача кафедри теорії та історії держави і права Міжнародного гуманітарного університету, медіатора Наталі Крестовської, нині в підприємця є три способи для розв’язання конфлікту. «Перший — іти до суду та добиватися відновлення порушених прав. Другий — іти до тіньового авторитета. Третій — змішаний: коли задіяний і перший, і другий варіанти», — вважає вона.
Тому медіація, на її думку, є інструментом, який дозволяє не звертатися до суду чи темних осіб для вирішення проблем. Однак є певні ризики застосування процедури в українській бізнес-сфері. Так, у багатьох осіб є бажання за будь-яку ціну перемогти конкурента, навіть принизити його. Крім того, зазначила Н.Крестовська, люди бояться самостійно приймати рішення й перекладають відповідальність на інших — наприклад суддю.
«Існує й невпевненість у тому, що медіаційна угода буде виконуватися. Декому здається, що рішення суду з мокрою печаткою надійніше за будь-які домовленості», — зазначила медіатор.
На думку експертів, аби в наших громадян зник страх перед примирителями, необхідно врегулювати процедуру. «Щоб проводити медіацію, закон не потрібен. Сьогодні ніхто не може нам заборонити зібратись і провести перемовини. Мета прийняття закону інша — це інформаційний привід, популяризація, піар-хід, спрямований на те, щоб громадяни більше дізналися про медіацію», — наголосила віце-президент Української академії медіації Луїза Романадзе.
Втім, нині є низка спірних питань. Наприклад, чи варто прописувати ту або іншу норму в законі? Чи потрібен реєстр медіаторів та який орган має його вести? На думку німецьких експертів, від списків примирителів — жодної користі. «Реєстр не є гарантією якості медіатора», — вважають гості. У Німеччині списки медіаторів є, але це не класичний реєстр. Вони існують для інформування громадян, які особи отримали відповідну підготовку й можуть мирити учасників конфлікту.
До речі, як уважають вітчизняні фахівці, якщо в Україні процедура примирення стане популярною, то медіатори допоможуть значно розвантажити суди. І спори вирішуватимуться набагато швидше. Якщо нині компанії, в яких виникла конфліктна ситуація, намагаються затягнути розгляд справи в суді, то під час процедури медіації такого, швидше за все, не буде. «Під час медіації тиск витрат спонукає сторони до інтенсивної участі в справі та швидшого її завершення», — підкреслили німецькі фахівці.
Нині питання тільки в тому, чи допоможе ухвалення закону про медіацію досягти тих успіхів у питанні примирення сторін конфлікту, які є в ФРН. Адже в українців є національна особливість — насолити супернику, навіть якщо цим завдаси шкоди собі.
ПРЯМА МОВА
Штефан ШМІДТ-ЙОХУМ,
адвокат, медіатор, м.Нойнкірхен (ФРН):
— Медіація успішна тільки тоді, коли сторони розкривають свої інтереси, є відвертими. В ідеальному випадку медіація приводить не тільки до завершення спору, а й до встановлення нових чи продовження наявних економічних відносин між сторонами. Медіація дає можливість відновити стосунки в бізнесі, якщо вони навіть здавалися навіки зруйнованими. А внаслідок судового процесу навряд чи можна такого досягти. Крім того, медіація допомагає зберегти всі таємниці, які сторони не хочуть розголошувати.
Зустріч із німецькими медіаторами, які ділилися досвідом урегулювання економічних спорів, викликала неабиякий інтерес: у залі не було де навіть яблуку впасти.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!