Суддів зобов’яжуть негайно надсилати до ЄДРСР копії рішень в електронному вигляді
Парламент ухвалив у першому читанні законопроект, яким запроваджується дисциплінарна відповідальність за неподання суддею в установлені законом строки електронної копії вердикту до Єдиного державного реєстру судових рішень. Також визначені й строки передання до реєстру актів.
Як зазначає автор проекту №11215 — народний депутат Володимир Пилипенко, гласність судового процесу віднесено Конституцією до основних засад судочинства. Сутність цього принципу полягає, зокрема, у праві кожної особи на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом. Якнайширший доступ громадськості до судових рішень належить і до міжнародних стандартів судочинства.
Зокрема, ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.66 закріплює, що будь-яка судова постанова в кримінальній або цивільній справі повинна бути публічною, за винятком випадків, коли інтереси неповнолітніх вимагають іншого чи коли справа стосується матримоніальних спорів або опіки над дітьми. А Комітет ООН з прав людини в п.29 Зауважень загального порядку №32 (CCPR/C/CG/32, 23.08.2007) зазначив, що «навіть у тих випадках, коли громадськість позбавлена доступу до судового розгляду, судова постанова, включаючи основні висновки, докази та правову аргументацію, повинна бути піддана гласності, за винятком ситуацій, коли інтереси неповнолітніх вимагають іншого або якщо справа стосується матримоніальних спорів чи опіки над дітьми».
У рекомендації Комітету міністрів Ради Європи №R(95)11 щодо відбору, обробки, надання й архівації судових рішень у правових інформаційно-пошукових системах сказано, що «повна обізнаність із практикою всіх судів є однією з головних умов справедливого застосування закону». Крім того, у рекомендації КМ РЄ №R(2001)3 щодо надання громадянам судових та інших юридичних послуг з використанням новітніх технологій передбачається: засоби зв’язку із судами й іншими юридичними установами слід якомога більше спростити, застосовуючи новітні технології. Це передбачає за умови дотримання вимог безпеки й таємниці приватної інформації можливість одержання доступу до будь-яких відомостей, що мають стосунок до ефективного провадження (статутне право, судові прецеденти та процедури). При цьому інформація в електронній формі про судові процеси має бути загальнодоступною.
До принципу гласності судового розгляду неодноразово звертався і Європейський суд з прав людини. У своїх рішеннях він зазначав, що «така гарантія була призначена для захисту учасників спору від ризику того, що правосуддя буде здійснюватись у таємниці та без контролю з боку громадськості». Гласність судочинства, як наголошував ЄСПЛ, також є способом стимулювання довіри суспільства до судів усіх рівнів, оскільки робить здійснення правосуддя більш відкритим і сприяє відкритому судовому розгляду — характерній рисі будь-якого демократичного суспільства (рішення Євросуду в справах «Претто та інші проти Італії» від 8.12.83, «Аксен проти Німеччини» від 8.12.83, «Тірс та інші проти Сан-Марино» від 25.07.2000, «Ламанна проти Австрії» від 10.07.2001, «Осінгер проти Австрії» від 24.03.2005 та «Вельке і Бялек проти Польщі» від 1.03.2011).
У рішенні у справі «Галустян проти Вірменії» від 15.11.2007 Євросуд констатував, що принцип гласності, закріплений ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «являє собою фундаментальний принцип, який не лише забезпечує встановлення істини у справі, а й допомагає пересвідчитися, що рішення у справі було винесено незалежним та безстороннім судом».
Таким чином, зазначає автор проекту, гарантування якнайширшого доступу громадян до судових рішень є важливою складовою забезпечення їхніх конституційних прав, важливою умовою для підвищення довіри до судів України, а також дієвою формою громадського контролю за законністю та обгрунтованістю судових рішень. Натомість законом «Про доступ до судових рішень» не визначено конкретних строків, упродовж яких суддя повинен надіслати електронну копію рішення до державного реєстру. Відсутність таких строків, а також конкретного виду відповідальності за невиконання цього обов’язку, за словами В.Пилипенка, призводить до ситуації, коли значна частина електронних копій судових рішень або взагалі не вноситься до реєстру, або ж уноситься через значні проміжки часу.
Для усунення прогалини в законодавстві він пропонує внести зміни до закону «Про доступ до судових рішень» щодо встановлення конкретних строків для надіслання електронних копій судових рішень до реєстру. Так, відповідно до запропонованих норм «електронна копія судового рішення надсилається до реєстру суддею, який ухвалив (постановив) судове рішення, не пізніше дня, наступного за днем ухвалення (постановлення) судового рішення. Якщо відповідно до процесуального закону складання повного судового рішення було відкладено, електронна копія судового рішення надсилається до реєстру суддею, який ухвалив (постановив) судове рішення, у день складання повного судового рішення. Електронна копія судового рішення, що підлягає негайному виконанню, надсилається до реєстру суддею, який ухвалив (постановив) судове рішення, у день ухвалення (постановлення) судового рішення».
Одночасно до ч.1 ст.83 закону «Про судоустрій і статус суддів» планується додати нову підставу для притягнення до дисциплінарної відповідальності: «ненадіслання суддею у встановлений законом строк електронної копії судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень».
Очевидно, цей закон може прийняти ще цей склад Верховної Ради на своєму останньому засіданні. Й одразу ж після його підписання главою держави та оприлюднення суддям доведеться уважніше та відповідальніше ставитися до вчасного оформлення ухвалених ними рішень, а не обмежуватися проголошенням їх резолютивної частини.
Матеріали за темою
Дію воєнного стану продовжено ще на 90 діб
06.02.2024
У медзакладах створять наглядові ради
22.11.2023
ВР вчергове продовжила дію воєнного стану
08.11.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!