Доброчесність недоброчесними методами

Ми не йдемо до нового Верховного Суду, а тому…

Я чув стільки наклепу на вашу адресу, що у мене немає сумнівів: ви прекрасна людина! Саме ця фраза Оскара Уайльда спадає на думку більшості представників юридичної громадськості, за результатами ознайомлення з висновками Громадської ради доброчесності та їх нескінченними хамськими коментарями та дописами у соціальних мережах.

Громадська рада доброчесності на кшталт політичних партій часто робить якісь заяви та висуває свої вимоги. Але які насправді її повноваження відповідно до Закону, та які вимоги висуває Закон до членів цього органу?

Відповідно до Закону, Громадська рада доброчесності:

1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);

2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);

3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє;

4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді);

5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

Членами Громадської ради доброчесності можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.

Вимагаючи прозорості від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, сама Громадська рада доброчесності досить швидко припинила практику транслювання засідань ради в режимі онлайн. Транслювання не найкращої якості велось лише на перших зборах 12 квітня. Однак, чому так?

Аналіз наявного відеозапису зборів ГРД, текстових трансляцій засідань ради та змісту оприлюднених на її сайті протоколів дають підстави для висновку, що рада, м’яко кажучи, коригує протоколи, що не зовсім узгоджується із вимогами Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Хоча члени Громадської ради доброчесності та закон – це a priori анекдот.

Водночас, згідно із законом, член ГРД зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання про надання висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у таких випадках:

1) якщо він перебуває у дружніх чи інших особистих стосунках із суддею чи кандидатом на посаду судді;

2) якщо він причетний до справ, які розглядав чи розглядає такий суддя;

3) за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

І хоча в протоколах і зазначається, що члени ГРД, які заявляють самовідвід нібито не беруть участі у розгляді питання та голосуванні, відеозапис свідчить про зворотне: вони присутні, обговорюють питання та, вочевидь, таким чином впливають на підготовку висновків щодо кандидатів.

У своїх висновках ГРД, як правило, нерідко робить посилання на окремі положення з міжнародних актів рекомендаційного характеру в сфері судоустрою та статусу суддів як на додаткове обґрунтування власних припущень. Ми також можемо навести відповідні посилання, зокрема на Висновок Консультативної ради європейських суддів № 17, відповідно до якого «джерела інформації, які використовуються в процесі оцінювання судді, повинні бути надійними. Це особливо стосується інформації, на якій повинно базуватися негативне оцінювання. Крім того, дуже важливо, щоб таке оцінювання ґрунтувалося на достатніх доказах. Суддя, який проходить оцінювання, повинен мати безпосередній доступ до будь-якої доказів, призначених для використання в оцінюванні, щоб мати можливість при необхідності оскаржити їх».

Але, яку чергову заяву роблять «доброчесні» оцінювачі – «Громадська рада доброчесності не проводить публічних слухань і не заслуховує кандидатів та інших осіб з питань фактів і їх оцінок, які стали чи можуть стати підставою для висновку щодо невідповідності кандидата критеріям доброчесності і професійної етики». Слід додати, що й анонси робляться ГРД не завчасно.

Не оминули раду й власні скандали. Член ГРД Петро Варишко нещодавно припинив членство у її складі. Цю ситуацію в ЗМІ пов’язують з бажанням окремих членів ради переглянути позицію щодо його колеги — кандидата до Верховного Суду Ольги Демидюк, яка, як вказувалась, є адвокатом судді Артура Ємельянова. Положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо заборони ототожнення адвоката з клієнтом як гарантії адвокатської діяльності, нашим «доброчесникам» нагадувати сенсу немає. Закон для них – пустий звук. А тому варто підбити підсумки.

Можливі маніпуляції з протоколами, відсутність аудіо- та відеофіксації засідань та власне методології складання висновків свідчить, що в основі діяльності ГРД - подвійні стандарти. Неодноразово члени Громадської ради доброчесності були "підловлені" правничою спільнотою на спотворенні дійсної інформації щодо конкурсу та конкурсантів.

Аналіз декларацій та біографій членів ГРД, який міститься у відкритих джерелах та публікаціях у ЗМІ, також дає підстави підозрювати окремих з них у незаконному збагаченні, і внесенні до декларацій недостовірних відомостей. Іноді члени ГРД банально не відповідають законодавчим вимогам щодо наявності «високої професійної репутації», адже ведуть себе зухвало та неетично, в порушення вимог власного регламенту. Аргумент членів ГРД, що це не вони йдуть до нового Верховного Суду, а тому не мають відповідати вимогам закону, як, вочевидь, і керуватися ним у своїй діяльності, лише додатково свідчить про їх чи-то небажання, чи-то нездатність враховувати зауваження громадськості та суспільства.

Вже перші засідання зборів Громадської ради доброчесності поставили під сумнів незаангажованість та прозорість діяльності цього органу. Адже наочна політизація нібито політично нейтральними членами ГРД  конкурсного процесу говорить про нездатність ГРД об’єктивно виконувати покладені на неї повноваження.

Виникнення такої ситуації свідчить про недосконалість законодавчого врегулювання щодо підстав притягнення членів ГРД до відповідальності за неетичну поведінку та власне припинення повноважень на цій підставі, як і про необхідність посилення вимог щодо політичної нейтральності учасників цього органу. Необхідний і новий порядок формування складу ради, адже сьогодні її склад - це представники політичної платформи Реанімаційного пакету реформ, які відкрито співпрацюють з народними депутатами від об'єднання "Самопоміч", фракціями "Народний Фронт" та «Блок Петра Порошенка».

Сумніви щодо об’єктивності конкурсу до ВС посилюється саме низьким рівнем довіри (насамперед в юридичній спільності) до Громадської ради доброчесності в діючому складі. Єдиним способом повернути довіру щодо об'єктивного громадського контролю до цього конкурсу та конкурсного добору кандидатів на посаду судді місцевого суду зараз – обрати новий та професійний склад Громадської ради доброчесності.

Адже лише професійне, незаангажоване та дійсно політичне нейтральне представництво зі складу поважних у юридичній спільності фахівців - правників дозволить реалізувати мету створення Громадської ради доброчесності та припинити намагання її діючих членів перетворити будь-який суддівський конкурс на політично-неетичний балаган.

І коли ВККС погоджується з недоброчесністю кандидата нехай діючі члени ГРД не лестять собі, думаючи, що вони зробили свою роботу професійно. Адже Комісія сама має інформацію від НАЗК та НАБУ, яку може перевірити, та у разі підтвердження покласти в основу своїх рішень.

Закон і Бізнес