Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 16 (1314). 22-30 квітня 2017 року.
Судова влада та реформа
Після того як Верховна Рада так і не змогла набрати необхідні голоси для ухвалення закону «Про Конституційний Суд України», запровадження інституту конституційної скарги відкладається щонайменше до осені. Хоча ніхто не може гарантувати, що тоді парламентарі підтримають новації. Про те, як єдиний орган конституційної юрисдикції працюватиме за відсутності необхідних норм та чи зможе без них розглядати конституційні скарги, «ЗіБ» поговорив із суддею КС Станіславом ШЕВЧУКОМ.
Президентський проект Кодексу адміністративного судочинства перейняв багато норм із господарського процесу. Тож нововведення можуть суттєво подовжити строки й ускладнити розгляд справ. Подробиці читайте у статті «Поєднати непоєднуване».
Розглянувши зібрану інформацію стосовно 100 з гаком претендентів на червоні мантії, громадська рада доброчесності винесла щодо 52 із них невтішні вердикти. Є й такі кандидати, котрим ГРД дала зелене світло: затвердила стосовно них позитивну інформацію. Чому одним претендентам пощастило не впасти в немилість «доброчесників», а іншим доведеться відповідати за поставлені їм за провину гріхи перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Деталі — «Громадська «інквізиція».
Громадська рада доброчесності почала затверджувати висновки та інформацію щодо кандидатів на посади суддів Верховного Суду. Перше засідання відбулося 12 квітня. Враження від нього неоднозначні, проте позитивні моменти в роботі ради є. Це, зокрема, відкритість, живе обговорення інформації, висловлення членами ГРД власних оцінок, що свідчить про ретельну підготовку до прийняття рішення. Втім, є деякі зауваження до процедур проведення засідань та затвердження інформації чи висновків. Подробиці читайте у статті «Процедурне поліпшення».
Експеримент з перетворенням трьох районних судів м.Херсона в один міський завершився не так, як планувалося. Нова установа — Херсонський міський суд Херсонської області — запрацювала ще рік тому, проте справи в ній розглядають тільки 15 законників. У той час як штатна чисельність — 46 осіб. Крім того, до цього часу не завершена процедура ліквідації трьох райсудів. То чи ж покращила доступ до правосуддя трансформація останніх в одну установу? Дізнайтеся у матеріалі «Херсонська недовершеність».
Згода на тимчасове переведення до іншої установи може дозволити суддям, в яких закінчився строк повноважень, швидше отримати бажане призначення. Адже Вища рада правосуддя продемонструвала, що не затягуватиме із цим питанням. Разом з тим не слід забувати і про додатковий фактор — Адміністрацію Президента. Про це читайте у статті «Метод відрядження та пряника».
Судова та юридична практика
Читач ознайомиться з окремими рішеннями Європейського суду з прав людини щодо свободи зібрань. Так, ще не вщухли політичні баталії після рішення ЄСПЛ у справі «Фрумкін проти Росії» від 5.01.2016, як ця країна отримала чергову «червону картку» у вигляді рішення від 7.02.2017 у справі «Лашманкін та інші проти Росії». Деталі — «Протест вимагає свободи».
Внесений до парламенту проект Господарського процесуального кодексу ламає відпрацьований десятиріччями процесуальний порядок, який позитивно оцінюється юристами за простоту, гнучкість і відносну безпроблемність. Те, що пропонується замість нього, викликає величезну кількість запитань. На які звертається увага у статті «Прощавай, старий добрий госппроцесе?!».
Відповідно до доктрини усталеної судової практики при розгляді справ про поділ майна подружжя або чоловіка та жінки, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, слід установлювати не лише факт його набуття, а й джерела походження коштів або внесок від спільної праці. Про випадки неоднакового застосування судами Житомирської області чинного законодавства під час розгляду таких спорів зазначив Апеляційний суд Житомирської області, узагальнюючи практику з даного питання. Про це читайте у статті «Розлучення з нерухомістю».
Держава
Шахрайство, рейдерство, підробка документів, використання державних речових реєстрів, перереєстрація майна з власників на шахраїв — це теми, які щодня наповнюють інформаційний простір. І певна частина звинувачень спрямована чомусь у бік нотаріусів. Чому такий спокійний та консервативний інститут правового захисту людей раптом за останні місяці перетворився фактично на джерело негативних новин? «ЗіБ» вирішив з’ясувати це в президента Нотаріальної палати України Володимира МАРЧЕНКА, який рік тому очолив цю організацію.
Світовий досвід показує, що корупція вже давно виходить за рамки державних кордонів. Тож її прояви не лише створюють загрозу для безпеки більшості країн світу, а й підривають інститути влади та економіку. Саме тому в останні роки боротьба з корупцією набула міжнародного значення, а деякі національні закони країн мають екстериторіальну дію. Подробиці у матеріалі «Хабарі з-за кордону».
Бізнес
Закон про корпоративні договори став результатом компромісу. Після прийняття в першому читанні він зазнав певних змін, що стали результатом гострих дискусій. Деякі поправки вносилися з голосу вже в сесійній залі. Втім, розробники вважають, що й така редакція краща від нічого. І сподіваються, що можливі прогалини будуть заповнені судовою практикою. Подробиці у статті «Компроміс для початку».
Корпоративні договори (shareholders agreements) загалом покликані полегшити життя акціонерам (учасникам) компанії, дозволяючи «на березі» домовитися щодо ключових умов створення/ведення бізнесу та виходу з нього задля мінімізації подальших ризиків. В Україні укладення корпоративних договорів теж не є чимось новим. А після недавнього прийняття відповідного закону цей інститут може дістати друге дихання. Звісно, якщо ним правильно послуговуватися. Детальніше — «Домовляйтеся «на березі».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!