Чому порушуємо?

Узагальнення рішень Європейського суду з прав людини за заявами проти України, що стали остаточними у І кварталі, висвітлило низку проблем, які залишаються актуальними для вітчизняної правоохоронної та судової систем.

На них звернув увагу урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ у листі до відповідних відомств, що відповідальні за порушення. Повний текст листа можна завантажити за посиланням.

Серед іншого, зазначається, що у Страсбурзі тлумачать як порушення конвенційних гарантій не проведення належного розслідування скарг на нелюдське поводження з боку працівників міліції або добровільних дружин, неналежні умови тримання під вартою, транспортування до суду, а також поміщення до металевої клітки під час судового засідання. Такі факти ЄСПЛ розцінює як порушення ст.3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Водночас судам рекомендовано уважніше ставитися до випадків санкціонування тривалого та необґрунтованого тримання осіб під вартою замість того, аби розглянути можливість застосування до них альтернативних запобіжних заходів. Так само ЄСПЛ звернув увагу на випадки, коли суди не досліджували питання про законність тримання під вартою заявника, хоча він заявляв клопотання про звільнення. Адже це суперечить ст.5 конвенції.

Право на справедливий суд (ст.6 конвенції) вважатиметься порушеним, наприклад, у разі залишення апеляційної скарги без розгляду у разі несплати компанією судового збору у повному обсязі. Так само не відповідає конвенції, як констатував ЄСПЛ, ненадання безоплатної правової допомоги для оскарження вироку до Верховного Суду України.

До речі, за квартал Суд констатував порушення Україною конвенції за цією статтею у 16 справах.