Перші квітневі дні запам’ятаються судовій системі тим, що після тривалої паузи Президент трьома указами призначив на посади 113 служителів Феміди, в яких закінчився 5-річний строк повноважень. Виявилося, в актах значаться прізвища суддів з різних «кваліфікаційних категорій»: одні пройшли оцінювання, а інші — ні. Чи не суперечить задуму реформаторів призначення осіб, які не підтвердили здатності розглядати справи?
Мало не кожен представник судової влади пам’ятає ситуацію, що склалася з приблизно 800 володарями мантій, у котрих закінчився 5-річний строк повноважень і документи щодо призначення яких припадали пилом у Верховній Раді. Ці особи кілька років не розглядали справ, а з початком судової реформи пильно слідкували за тим, яка доля їх чекає: автоматичне призначення, необхідність узяти участь у конкурсі, проходження кваліфікаційного оцінювання чи звільнення.
Врешті-решт реформатори зупинилися на найбільш безболісному для «п’ятирічок» варіанті: Вища рада правосуддя суто формально перевіряє документи служителів Феміди та в тому разі, якщо до останніх немає зауважень, уносить Президентові подання про призначення.
Водночас в указах глави держави, виданих 3 квітня, можна знайти прізвища не тільки тих «п’ятирічок», котрі тривалий час не вершили правосуддя, а й тих, хто торік пройшов кваліфоцінювання. Чи доцільно було змішувати в одному указі осіб з різними «кваліфкатегоріями»? Та й чи послідовно діють реформатори, які спочатку виступають за оновлення суддівського корпусу, перевірку всіх без винятку володарів мантій, зокрема на доброчесність, а потім благословляють на зайняття посад безстроково тих, хто відповідної ревізії не пройшов?
Як уважають експерти, передусім доцільно було б оцінити за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності суддів-«п’ятирічок», котрі востаннє прийняли рішення, наприклад, 3 роки тому. Безперечно, вони могли стежити за змінами в законодавстві, тенденціями в судовій практиці. Та чи можна гарантувати, що, повернувшись у професію після кількарічної паузи, такі служителі Феміди здатні постановити якісні вердикти?
Крім того, розмір посадового окладу «п’ятирічок» буде відсотків на 50 меншим, ніж у колег, які пройшли кваліфоцінювання. Така нерівність в оплаті праці може негативно позначитися не тільки на ефективності розгляду справ, а й на атмосфері в колективі.
«ЗіБ» стежитиме за тим, як розвиватимуться події навколо призначення «п’ятирічок», котрі мають різні «кваліфкатегорії», та обов’язково з’ясує: чи повинні вони були ще до повернення на посаду підтвердити свою профпридатність, аби не ламати логіки реформаторів?
Матеріали за темою
Коментарі
Так -то воно так, пані Зою, але трішки не так. Перевірку на доброчесність уповноважена проводити ВККСУ та громадська рада при ній, а не ВРП. Навіть суддівське досьє формує кваліфкомісія. Більше того, …
изложенная автором информация не совсем правильна, так как все судьи-пятилетки прошли все проверки на добропорядочность и по всем другим основаниям.Что касается квалифоценивания. то те.кто его прошел-…
Наскільки я зрозумів, журналіст звернула увагу на вибірковість Банкової: незначну частину "п'ятирічок", які чекали на обрання, протиснули в указ, аби приховати від своїх же. Бо щось не було …
Марино, хіба журналісти винні в тому, що реформатори довели судову систему до такого стану? Хіба журналісти протягом кількох років, ще до прийняття закону про необхідність суддям проходити кваліфікаці…
А что О.Коваленко! Ей пофиг сотни украинцев, по полгода и больше, ожидающих рассмотрения дел. И только потому, что бездельники не занимаются комплектованием судов. Она умная, а в …
До речі, це самий малий гріх, що коється в судовій владі. П"ятирічок доводять до ЛОГІЧНОГО "кінця" і добре. Але це, на жаль, не вирішує ПРОБЛЕМУ ВІДСУТНОСТІ СУД…