Інформаційна атака

Повідомлення в Інтернеті виявилося недостатньо для звільнення за вчинення дисциплінарного проступку

Вища рада правосуддя продовжила розгляд матеріалів про звільнення суддів, які залишились працювати на непідконтрольній Україні території. Разом з тим, як з’ясувалося, не завжди наявність подання про звільнення може означати, що підстави для цього дійсно є. Так, одній із суддів удалося довести: хоча вона й перебуває на території так званої ЛНР, але присяги не порушувала.

Кримський вибір

Майже відразу після відновлення діяльності у 2015 р. Вища рада юстиції взялася за розгляд матеріалів про звільнення суддів, які порушили присягу, залишившись працювати на непідконтрольній території. Рекомендації для позбавлення таких осіб посад готувала Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка раніше відповідала за притягнення до дисциплінарної відповідальності законників із судів першої та другої інстанцій. Однак її попередній вердикт мала підтримати й Рада.

Загалом було рекомендовано до звільнення 405 суддів з АР Крим та м.Севастополя. Причому на початок 2014 р. там працювали 488 законників. Щодо більшості кримських суддів Рада вже ухвалила рішення про звільнення. Однак деякі матеріали чекали своєї черги досить довго.

Так, лише під час засідання 23 березня ВРП розглянула подання щодо звільнення Тетяни Алексєєвої з посади судді Окружного адміністративного суду АР Крим «за вчинення істотного дисциплінарного проступку».

Як стало відомо, законниця у 2014 р. звернулася до вищої кваліфікаційної колегії суддів РФ із заявою про рекомендування її на посаду до новоствореного Верховного суду Криму. Також на сайті колегії розміщено інформацію, коли цей документ мав розглядатись. Щоправда, відомостей про те, яке рішення ухвалене, в Інтернеті немає. Також не вдалося знайти список суддів на сайті ВС Криму, а тому невідомо, чи працює законниця в цій установі.

Однак для ВРП важливий сам факт, що Т.Алексєєва намагалася потрапити на роботу до установи іншої держави, хоча при цьому залишалася українським суддею. А те, що вона, як і більшість її кримських колег, подала заяву про звільнення за власним бажанням, в очах Ради її не виправдовувало.

Як наголосили у ВРП, її неявка на роботу та систематичне нехтування обов’язками судді свідчать про неналежну поведінку. Як наслідок, було ухвалене цілком очікуване рішення про звільнення за вчинення дисциплінарного проступку.

Шлях спроб і помилки

Визначитись із тим, чи є підстави для звільнення кримських суддів, Раді не надто складно. Адже є офіційні сайти державних та судових органів Російської Федерації, які ретельно зберігають всі відомості, необхідні для колегіального органу. Значно важче із суддями, які залишилися працювати на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.

Однак і тут є кілька способів «розслідування». По-перше, є можливість так само аналізувати сайти «судових інституцій», які функціонують на цих територіях. Хоча очевидно, що стовідсотково довіряти їм не можна. По-друге, ВРП та ВККС можуть скористатись інформацією правоохоронців та спецслужб, які можуть провести власні розслідування й поділитися відомостями.

Під час засідання 23 березня Рада вирішила звільнити відразу 30 законників, які, за її даними, працюють у ДНР і ЛНР. Таким чином ВРП задовольнила пропозицію ВККС, яку та підготувала у грудні минулого року.

Як повідомила член Ради Ірина Мамонтова, інформація про розгляд цього дисциплінарного провадження була оприлюднена на сайті колегіального органу. Однак ніхто із законників так і не надіслав своїх пояснень. На засідання, природно, також ніхто не з’явився.

Однак декому із суддів все ж вдалося довести, що залишитися на непідконтрольній території не означає зрадити присязі. Так, Рада відмовилася звільняти за дисциплінарне порушення Ларису Логвінову, яка раніше працювала у Свердловському міському суді Луганської області.

Як зауважив під час засідання заступник голови ВРП Вадим Беляневич, у рішенні, яке ухвалила ВККС, зазначалось, що прокуратура Луганської області у вересні 2015 р. розпочала провадження за ч.1 ст.258³ Кримінального кодексу («Створення терористичної групи чи терористичної організації») на підставі повідомлення на одному з інформаційних сайтів. Водночас на запит ВРП прокуратура Луганської області та головне слідче управління СБУ відповіли, що законниця не набула статусу підозрюваної.

Крім цього, на відміну від своїх колишніх колег, Л.Логвінова надіслала до Ради лист, в якому розповіла, що виконувала обов’язки голови суду до серпня 2014 р. і не залишала установи навіть під час обстрілів. Але згодом через погіршення здоров’я була госпіталізована, а в листопаді 2014-го надіслала до ВРЮ заяву про звільнення за власним бажанням. Щоправда, її прохання так і не було задоволено.

«ВККС не встановила відомостей щодо притягнення Л.Логвінової до кримінальної відповідальності за вчинення дій, які можуть стати підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. На мою думку, ВККС не зібрала достатньо доказів порушення суддею присяги, а виявлені дані не вказують на наявність підстав для звільнення», — підсумував В.Беляневич.

Можна очікувати, що після цього Рада задовольнить прохання судді про звільнення за власним бажанням. А законники, які за станом здоров’я або через сімейні обставини не можуть покинути непідконтрольні території, очевидно, матимуть шанс піти з посади. Головне — пояснити свою позицію.