Члени ВРЮ знайшли чергове поповнення для Феміди і провели ротації на її верхівці
Рік, що минає, був щедрим на події. Особливо плідно вдалося попрацювати членам Вищої ради юстиції. Після проведення кадрових ротацій та законодавчих пертурбацій у цього конституційного органу відкрилося друге дихання.
Якщо раніше для представників ВРЮ головною проблемою був кворум, то після травневої «порції» повноважень (мова йде про ухвалення закону щодо недопущення зловживання правом на оскарження) мало не кожне їхнє зібрання ставало сенсацією. Спершу Рада заходилася проводити «генеральне прибирання» в обителях Феміди, і підсумком такого очищення стала низка резонансних звільнень суддів за порушення присяги. Згодом, після ухвалення головного реформеного тво¬ріння — закону «Про судоустрій і статус суддів», «каральна машина» (принаймні так називали тоді ВРЮ деякі законники) збавила оберти, почавши виконувати нові функції: роздавати адміністративні портфелі представникам третьої гілки влади.
Адміністративні сходи
Остання роль настільки припала представникам цього органу до душі, що навіть на фінальному зібранні в цьому році вони зробили головний акцент на кадрових призначеннях. 20 грудня засідання ВРЮ розпочалося саме з роз¬гляду цього питання. Зазначимо: згідно із законодавчою логікою ці повноваження Ради мають швидше церемоніальній характер, тобто вона має тільки за¬твердити вибір відповідних органів суддівського самоврядування. Цього разу на розгляд конституційного органу надійшло 7 подань від РСЗС, 3 — від РСГС і 5 — від РСАС. У підсумку всі вони були підтримані присутніми на засіданні. Зокрема, місце в керівництві отримав Микола Пшонка, якого призначили заступником голови Вищого спе¬ціалізованого суду із роз¬гляду цивільних і кримінальних справ. До речі, цей претендент на адміністративне крісло був одним із небагатьох представників Верховного Суду, які ви¬явили бажання працювати в новоствореній обителі Феміди. Його призначення не стало несподіванкою, адже на нещодавньому засіданні Комітету ВР з питань правосуддя, на котрому очільники вищих судових інстанцій відстоювали свої бюджетні запити (див. попереднє число нашого видання. — Прим. ред.), головуючий Сергій Ківалов представив М.Пшонку як одного з керівників ВЦКС.
«Перепустки» на судовий Олімп отримали, зо¬крема, Микола Луговий, якого обрали головою Апеляційного суду Сумської області, Надія Стефанів, котра очолила апеляційну інстанцію Івано-Франківської області, Садіг Тагієв, котрий став керманичем Апеляційного суду Чернігів¬ської області. Керівництво апеляційними господарськими інстанціями Дніпропетровська і Львова члени ВРЮ довірили Ігорю Тем¬кіжеву й Олександру Тупицькому відповідно. Нового керманича отримав і Вінницький апеляційний адміністративний суд, ним став екс-голова окружної адміністративної інстанції цієї області Віталій Кузьмишин.
Дебют і фініш
Вдалим це засідання ВРЮ виявилося і для 11 осіб, які захотіли одягти мантії вперше. Представники конституційного органу вирішили внести подання Президенту щодо 4 кандидатів на посади суддів місцевих адміністративних судів, 6 — до місцевих загальних, 1 — до місцевого господарського суду.
Не вдалося дебютувати претенденту на посаду судді Тернопільського окруж¬ного адміністративного суду Івану Глові. За словами головуючого Володимира Колесниченка, щодо цього кандидата є негативний висновок кадрової секції Ради. Розповів він і про цікавий факт із біографії І.Глови. «У 2001 році він змінив прізвище Глова на Смірнов, а у 2003-му знову на Глова», — поінформував керманич Ради. Він поцікавився в претендента на мантію, чому той змінив прізвище. За версією останнього, раніше він працював у спеціальному підрозділі внутрішньої безпеки, який «проводить контроль за працівниками органів внутрішніх справ», це і зумовило зміну прізвища. «Я займався розглядом справи стосовно начальника паспортного столу, яка незаконно видала паспорт громадянину Чечні, котрий перебував у розшуку в Росії», — спробував пояснити І.Глова, зауваживши при цьому, що більш детальні пояснення він давав на засіданні секції ВРЮ. Щоправда, така відповідь не задовольнила С.Ківалова, який попросив його пояснити причини такого вчинку. У свою чергу кандидат на суддівську посаду заявив, що, звільняючись із органів внутрішніх справ, він, аби «себе убезпечити», був змушений змінити прізвище, аналогічно вчинили і його дружина з дочкою. Втім, чи то аргументи претендента на мантію виявилися непереконливими, чи, можливо, його фахові знання або інші факти з професійної біографії ви¬кликали сумніви у членів ВРЮ, але в підсумку вони «забракували» його кандидатуру. Така ж доля спіткала ще кількох кандидатів.
Також учасники засідання розглянули матеріали щодо внесення подань про звільнення 11 суддів з посад за загальними обставинами. 8 законників вирішили залишити посади у зв’язку з поданням заяви про відставку, 2 — за власним бажанням і 1 — через стан здоров’я. Під час ви¬рішення цього питання С.Ківалов озвучив побажання Голови Верховної Ради, аби ці матеріали з ВРЮ якомога швидше на¬дійшли до парламенту, тобто до 23 грудня. Зазначимо: саме по четвергах у будівлі під куполом традиційно вирішують суддівські долі.
Прощання з мантією
Попрощатися з мантією доведеться ще двом служителям Феміди. Відповідне рішення члени конституційного органу ухвалили щодо судді Устинівського районного суду Кіровоградської області Миколи Заїки і представниці Дніпровського районного суду м.Херсона Марини Романової у зв’язку з набранням щодо них законної сили обвинувальним вироком.
Про останні обставини ВРЮ стало відомо 3 грудня. Відповідно до обвинувального вироку Апеляційного суду Миколаївської області від 31.03.2010 та ухвали ВС від 5.10.2010 М.Романову визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК («Одержання хабара») та призначено їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду в органах судової влади строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК законницю звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Вердиктом зазначеної апеляційної інстанції від 9.04.2010 та відповідно до ухвали найвищого судового органу від 19.08.2010 М.Заїку було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.375 («Постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови»), ч.1 ст.366 («Службове підроблення»), ч.2 ст.364 («Зловживання владою або службовим становищем») КК та призначено покарання: 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з від¬правленням правосуддя, строком на 3 роки.
З огляду на ці обставини учасники засідання вирішили внести до парламенту подання про звільнення двох законників. Згідно з інформацією ВРЮ впродовж 12 років своєї діяльності вона внесла до ВР 20 аналогічних пропозицій. Так, лише в поточному році, з урахуванням нинішнього рішення, було внесено 8 таких подань. У 6 випадках мантієносців засудили за хабарництво (ст.368 КК), щодо 3 із 8 засуджених було доведено факт постановлення завідомо неправосудного рішення чи вироку (ст.375 КК).
Насамкінець члени Ради вирішили задовольнити заяви своїх колег Віктора Кудрявцева і Валерія Хорошковського про складення ними повноважень представників ВРЮ. Зазначимо: указ Президента про виведення останнього зі складу конституційного органу був оприлюднений 16 грудня. На вул. Банковій таке рішення мотивували «власним бажанням» очільника Служби безпеки. Втім, схоже, це було зроблено добровільно-примусово, адже міжнародні експерти, зо¬крема і представники Венеціанської комісії, неодноразово дорікали главі держави за те, що за своєю квотою він призначив членом ВРЮ силовика, хоча сам говорив зовсім інше: переважну більшість у Раді мають становити судді. На кого впаде вибір гаранта цього разу — дізнаємось незабаром.
Ольга КИРИЄНКО
P.S. Чекати відповідного указу очільника країни довелося недовго. Вже 22 грудня Віктор Янукович зробив свій вибір, призначивши новим членом ВРЮ голову ВЦКС Леоніда Фесенка. Втім, це не остання зміна кадрів у Раді, оскільки вакантними залишилися ще два місця за квотою всеукраїнської конференції працівників прокуратури. Крісла у ВРЮ звільнилися через призначення Віктора Пшонки Генеральним прокурором (а він уходить до складу конституційного органу за посадою) і складанням повноважень члена Ради В.Кудрявцевим, який залишив ГПУ за власним бажанням.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!