На Мін’юст надійся,

або Чому в захисті від рейдерів не слід покладатися тільки на закон, сумлінність нотаріусів і реєстраторів

У більшості громадян слово «рейдерство» асоціюється з групою озброєних осіб, які захопили підприємство й не пускають на об’єкт ні поліцію, ні робітників. Проте на цьому пізнання закінчуються, і мало хто задумується, з якою метою реалізується проект рейдерського захоплення та чи дійсно для цього потрібно тільки кілька десятків кремезних і озброєних чоловіків.

Бізнес — під прицілом

Насправді рейдерська атака — це заздалегідь спланована групою юристів, аналітиків, інформаторів та інших осіб операція. Об’єкт, який обрали рейдери, вивчається з усіх боків. Велику увагу приділяють судовим спорам, боргам, невдоволеним партнерам, якщо такі є. Також збирають інформацію про власників, наявність компромату на них. На цьому етапі підготовки визначається найменш витратний варіант захоплення об’єкта.

Основною метою рейдерів є прибрати до своїх рук нерухомість, обладнання, земельні ділянки, великі підприємства або просто загальмувати процес розвитку конкурента. Тому такі особи — це вороги економічного розвитку України, вони відлякують потенційних інвесторів, підтверджують безпорадність і корумпованість судової влади та силових структур.

Найбільша проблема, з якою стикаються інвестори в Україні, — це корупція. А рейдерство нерозривно пов’язане з нею. Адже майже кожна атака на бізнес проходить із порушенням законів.

Розвинені країни світу так само переживали часи сплеску незаконного поглинання та захоплення підприємств. І нині за кордоном рейдерство розглядається як природний процес, який проходить із додержанням законів та жодним чином не порушує прав власників бізнесу, а навпаки, тільки підтримує економіку в тонусі та створює конкурентне середовище.

Сценарії захоплення

Сьогодні серед найбільш успішних і перевірених схем рейдерів можна виділити окрему групу «фаворитів». Перше місце посідає силовий сценарій захоплення об’єкта — простий, проте ефективний спосіб. Але не молодики спортивної зовнішності є головною запорукою успіху, а корупційна складова. Адже для реалізації задуму необхідне неправосудне рішення та бездіяльність поліції. Цю схему рейдери застосовують, коли власники підприємства не приділяли достатньої уваги своєму юридичному захисту.

На другому місці йде схема купівлі акцій. На перший погляд, вона цілком законна, проте й тут є чимало нюансів. По-перше, акції скуповують підставні особи, для приховування справжніх намірів. По-друге, на об’єкті нападу можуть проводитися постійні перевірки органів контролю, що впливатиме на ціну акцій, звісно, сприятиме її зниженню.

Інколи рейдери вдаються до підкупу та отримують рішення суду, згідно з яким акціонер підприємства взагалі ним не є. Таким чином «розмивають» контрольний пакет акцій і, звичайно ж, одразу їх скуповують та отримують контроль над об’єктом.

Не менш поширеною є схема виготовлення фальшивих документів щодо переходу корпоративних прав. Рейдери вступають у змову з нотаріусом чи реєстратором і подають підроблені папери, після чого підприємство стає власністю інших осіб. Особливо поширеною така схема стала у 2016 році, але восени минулого року Міністерство юстиції частково «відкотив» назад деякі норми своєї реформи у сфері реєстрації прав власності, після чого популярність цієї схеми знизилася.

Банкрутство — ще один спосіб захоплення об’єкта, проте затратний і довготривалий. Рейдери скуповують кредитну заборгованість підприємства і, набравши достатню суму, ініціюють процедуру банкрутства. Якщо підприємство не може погасити борги, то його власники втрачають контроль над ним. Процесом банкрутства відає арбітражний керуючий, який є добрим другом рейдерів або невдовзі стає ним. Іноді процедуру проводять взагалі після штучно створеної заборгованості.

Звичайно, це не весь список рейдерських схем. Зловмисники намагаються дістати перевагу завдяки ефекту несподіваності. Якщо атака добре спланована — законні власники не завжди виходять переможцями.

Механізми контролю

Метою рейдерської атаки є перехід прав власності на об’єкти нерухомості, корпоративні права тощо. Питання, які виникають у сфері державної реєстрації як юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, так і речових прав на нерухоме майно, належать до компетенції Міністерства юстиції. Отже, саме воно забезпечує впровадження державної політики і є ключовою ланкою в механізмі, який покликаний вирішити питання рейдерства.

У жовтні 2016 року було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності». Цей документ суттєво змінив процедуру державної реєстраціїю прав на нерухоме майно. Тепер державний реєстратор невідкладно повідомлятиме власника нерухомості, якщо стосовно нього подано заяву на проведення реєстраційних дій.

Не менш значним досягненням закону є обов’язковість нотаріального засвідчення підписів засновника (учасника) або уповноваженої ними особи, що подаються реєстратору для внесення змін про юридичну особу. Також було збільшено відповідальність нотаріусів та інших осіб за дії рейдерського характеру з метою захоплення підприємства. Тобто цей акт суттєво ускладнив рейдерам життя.

Проте не слід розрахувати тільки на дію закону та сумлінність нотаріусів і реєстраторів. Найголовніше — самому контролювати свій бізнес із усіх боків:

• проводити аудит ризиків, аналізувати фізичну, економічну та юридичну безпеку підприємства;

• контролювати зміни у складі акціонерів, не допускати розмивання контрольного пакета акцій;

• своєчасно погашати борги, а краще за все взагалі не допускати їх накопичення;

• бути порядним як керівником, так і партнером, щоб не допускати конфліктів усередині підприємства і з контрагентами.

Та, напевно, одним з головних способів захисту свого бізнесу буде співпраця з юридичною фірмою, яка, спираючись на власний досвід та адмінресурс, забезпечить захист від неочікуваних гостей.