або Чому громадськість полює на гріхи суддів, а не науковців чи адвокатів
Громадська рада доброчесності, яка збирає інформацію про претендентів на посади в новому Верховному Суді, запевняє, що має намір забезпечити однакове ставлення до всіх кандидатів. Утім, уже перші висловлювання «доброчесників» щодо охочих одягти червоні мантії наштовхують на думку: на етапі перевірки достоїнств претендентів чи не найбільше претензій буде до діючих суддів. А після закінчення конкурсу — до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
«Надлишок» інформації
Представники громадськості, які контролюють кожну фазу конкурсу до ВС, припускають, що саме претенденти — вихідці не із судової системи можуть бути більш гідними того, аби опинитися в новій інституції. Чому ж адвокати та науковці мають шанс отримати вищі бали під час оцінювання доброчесності?
Річ у тім, що про цих осіб не завжди вдається знайти інформацію у відкритих джерелах. Тож розкопати компромат на адвокатів, а тим паче — на науковців не так уже просто. Хіба що останніх свого часу схопили за руку на дисертаційному плагіаті, а перших — на порушенні правил професійної етики.
Набагато простіше проаналізувати інформацію про володарів мантій: їхні рішення, вердикти щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, декларації про майно та доходи, «звіти» про родинні зв’язки. Все це легко знайти в Інтернеті. Тож даних для аналізу доброчесності служителів Феміди — сила-силенна. Іноді такий «надлишок» відомостей шкодить суддям. Особливо в тих випадках, коли потрапляє до рук інформаційних маніпуляторів, котрі трактують поняття «доброчесність» на свій лад.
Виключно про володарів мантій
Недавно громадський рух «Чесно» (представниця цього об’єднання Галина Чижик є координатором ГРД), проаналізувавши відомості про всіх претендентів на зайняття крісел у ВС, виділив 7 гріхів кандидатів — критерії, за якими можна робити висновки про доброчесність осіб. Утім, чомусь гріхопадіння, на думку цієї організації, стосується тільки діючих служителів Феміди. Це випливає з того, що кожен гріх проілюстрований прикладом: називається прізвище судді та випадок, який, на думку громадських активістів, заплямував його репутацію.
Так, одним з пороків кандидатів традиційно названа корупція — починаючи з призначення володаря мантії, просування в службовій діяльності й закінчуючи прийняттям рішень на чиюсь користь.
Наступні гріхи: служіння режиму колишнього Президента (мається на увазі, зокрема, «неправомірне покарання «майданівців»), кругова порука, прийняття «сумнівних» рішень та наявність невиправдано великих статків. Також до переліку вад претендентів записали родинні чи будь-які інші зв’язки, котрі можуть призвести до винесення «потрібних» рішень, і кримінальні справи, безпосередніми учасниками яких є кандидати до ВС.
Невдячна справа
Водночас активісти зізнаються: їхні висновки про причетність осіб до корупційних діянь, ухвалення «сумнівних» рішень є оціночними судженнями, які можуть не збігатися з офіційними рішеннями державних органів. Однак це аж ніяк не означає, що цими вердиктами не може скористатися ГРД. Швидше за все, її висновки ґрунтуватимуться на відомостях, зібраних «однодумцями». Бо, як говорять самі «доброчесники», їм важко впоратися зі збиранням, аналізом даних щодо всіх претендентів на червоні мантії, тому допомога з боку активістів є дуже важливою.
Не приховують у ГРД і того, що в них найбільше питань до доброчесності саме володарів мантій. «Надії, які ми покладаємо на новий ВС, можуть не справдитися, якщо туди прийдуть негідні кандидати, якщо туди пройдуть судді, які хоча й не брали активної участі в корупційних схемах, але пасивно спостерігали й толерували корупцію, то є дуже великі сумніви, що можна буде говорити про успішність судової реформи», — заявила Г.Чижик.
Як уважають експерти, небезпечно закладати такі оціночні судження у висновок щодо доброчесності кандидатів. Адже в такому разі ярлик «пасивний спостерігач за корупцією» можна повісити фактично на кожного служителя Феміди, який чимось не сподобається ГРД. Бо, за логікою останньої, всі законники діляться на дві категорії: ті, хто брав активну участь у «компрометуючих заходах», і ті, хто спокійно спостерігав за тим, що відбувається.
На думку фахівців, «доброчесники» вдаються до оціночних суджень тому, що до цього часу не спромоглися визначити однакові для всіх кандидатів (суддів, адвокатів, науковців) критерії, за допомогою яких можна перевірити, чи гідні вони одягти «верховні» мантії. А відсутність уніфікованих правил та полювання виключно на гріхи призведе, швидше за все, до обмеження пропускної спроможності доброчесності: негативні висновки ГРД здебільшого стосуватимуться саме володарів мантій.
У свою чергу, це поставить у незручне становище ВККС, якій, можливо, доведеться спочатку долати вето ГРД, потім пояснювати суспільству, чому недоброчесні, на думку представників громадськості, кандидати опинились у «верховних» кріслах. А знімати міцно пришиті ярлики — справа не дуже вдячна.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!