В одному старому анекдоті президент США, щоб довести демократичність своєї країни, говорить: «У нас кожен американець може вийти до Білого дому та сказати все, що він про мене думає». На що генсек ЦК КПРС відповідає: «Тоді в нас теж демократія, оскільки будь-хто може вийти на Красну площу та сказати все, що думає про президента США». Справді, в Сполучених Штатах немає закону про захист честі та гідності глави держави. Хоча деякі американці хотіли б, аби такий акт був.
Під ковпаком таємної служби?
Як з’ясував кореспондент Бі-Бі-Сі в Нью-Йорку Володимир Козловський, для більшості американців очевидно, що лаяти президента країни вони можуть скільки завгодно. Поки вони йому не погрожують. Ось після погроз може настати візит представників таємної служби США, а іноді й арешт.
Тому багато хто хвилювався за Мадонну, яка повідала на жіночому марші у Вашингтоні, що останнім часом багато думає про те, як би висадити в повітря Білий дім. Співачка, очевидно, теж до власного благополуччя не байдужа, тому тут же додала, що теракт нічого не змінить.
Наскільки відомо, поки до неї з таємної служби не навідувались і тепер уже навряд чи прийдуть.
Під час президентства Барака Обами в мережі періодично спливали твердження про арешти за замахи на його честь і гідність. Наприклад, у вересні 2014 року правий сайт America’s Freedom Fighters надрукував сенсаційний матеріал під заголовком «Влада арештовує людей за критику Обами у Фейсбуку».
У статті мовилося: в рамках операції «Пильний орел», що ведеться вже 4 роки, влада США неухильно нарощувала кампанію, спрямовану на те, аби заткнути рота дисидентам, особливо відставним військовим. Згадувалася й одна жертва американської каральної медицини — 26-річний колишній морпіх-орденоносець Брендон Рауб, «якого взяли на приціл за дописи у Фейсбуку й запроторили в психлікарню в рамках війни проти ветеранів».
Як з’ясувалося, поліція дійсно зацікавилася Б.Раубом у зв’язку з його повідомленнями в соцмережі, але тільки після того, як читачі були стривожені характером коментарів із погрозами. У серпні 2012 року поліція відреагувала на сигнали. Поговоривши з чоловіком, вона вирішила, що колишній морпіх потребує додаткового обстеження, але згідно з прес-релізом Б.Рауб відмовився їхати з поліцейським до фахівця і тоді на нього наділи наручники.
Місцевий психіатр, до якого доставили молодика, визнав, що його слід тимчасово тримати під вартою, і Б.Рауба відправили до медичного центру. ФБР підтвердило потім, що його працівники допитували Б.Рауба з приводу дописів у Фейсбуку, але заперечувало, що його заарештували за антиурядові висловлювання.
Через тиждень суддя наказав відпустити Б.Рауба на всі чотири сторони, але в липні 2014 року його знову заарештували, цього разу за обинуваченням у педофілії.
Як пише Snopes, після першої зустрічі Б.Рауба з поліцією в мережі роками ходили чутки про зловісну операцію «Пильний орел». Проте сайт не зміг знайти достовірних повідомлень про арешти ветеранів у зв’язку з критикою Б.Обами у Фейсбуку.
Операція «Пильний орел» дійсно існувала та проводилася ФБР з метою виявлення з-поміж правих і лівих екстремістів потенційних терористів — «самотніх вовків» .
Сидять, але недовго
Навіть якби в США карали за висловлювання на адресу лідера, то покарання не було б пов’язане з тюремним ув’язнення. Федеральний закон не розглядає наклеп як кримінальний злочин. Виняток становлять закони кількох штатів, але і в них за наговір майже не садять, а якщо садять, то в середньому на 173 дні. Набагато частіше призначають штраф, середній розмір якого становить $1700.
Проте, якщо держава не захищає честь і гідність свого лідера, це не означає, що той не може захистити себе сам. Президент США має повне право судити громадян і ЗМІ за наклеп. Проте поки що гаранти цим правом майже не користувалися, хоча кожному доводилося вислуховувати й читати про себе силу-силенну всілякої гидоти.
По-перше, главі американської держави було б дуже важко виграти такий позов, оскільки він належить до категорії публічних діячів — відомих людей у галузі політики, бізнесу, ЗМІ або естради.
На відміну від більшості європейських країн, доказова планка для таких осіб піднята в США настільки високо, що багато хто вважає за краще судити кривдників за кордоном, перш за все у Великій Британії, де закони про наклеп прихильніші до позивача.
У США публічній особі мало довести, що її обмовили. Також потрібно переконати суд, що це зробили зі злим наміром. Чужа душа — сутінки, і довести так зазвичай дуже нелегко.
По-друге, президенти уникають так званого ефекту Стрейзанд, названого на честь знаменитої співачки й актриси. У 2003 році вона звернулася до суду, щоб запобігти оприлюдненню фотографій свого маєтку в Малібу. Тяжба привернула до маєтку таку увагу, якої він би без цього не мав.
Публічний діагноз
Утім, дискусія щодо відповідальності за наклеп обіцяє стати особливо гарячою після публікації в New York Times пісьма 35 фахівців у галузі психіатрії. Вони попереджають, що «небезпечна емоційна нестабільність», яка виражається в особливостях мови та дій Доналда Трампа, робить його «непридатним для безпечного служіння на посаді президента».
Раніше більшість психіатрів утримувалися від публічних заяв стосовно політиків, керуючись «правилом Голдвотера», сформульованим Американською психіатричною асоціацією в 1973 році. Воно забороняє ставити діагнози, якщо в лікаря не було можливості особисто оцінити здоров’я людини.
Проте, схоже, антитрампівська кампанія виходить за всі загальноприйняті межі. Й, очевидно, що нинішній президент у відповідь також може порушити традицію не судитися зі ЗМІ і наклепниками. А отже, у США можуть з’явитися нові прецеденти в питанні захисту честі та гідності господаря Білого дому.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!