Будівельне самоврядування

Які роботи щодо перепланування квартири більше не потребують дозволу, а за які доведеться відповідати

Урядова постанова суттєво спростила правила переобладнання та перепланування житла. Разом з тим окремі архітектурні зміни все ще заборонені. А за результатами такого втручання власника або орендаря нерухомості можуть зобов’язати повернути все до попереднього стану.

На власний розсуд

На початку січня набула чинності постанова Кабінету Міністрів від 28.12.2016 №1024, відповідно до якої було внесено зміни до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків. Зокрема, передбачається, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування свого помешкання на підставі стст.100 і 152 Житлового кодексу УРСР.

Відповідно до згаданих статей виконання наймачем та власниками робіт з переобладнання та перепланування житлового будинку, житлового приміщення та житлового приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що надають право на їх проведення. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потрібне.

Більше того, вказаною постановою була скасована необхідність отримання дозволів на перепланування та переобладнання житлових будинків і гуртожитків, проте залишилися певні обмеження.

Так, до перепланувань, які все ще підлягають «узаконенню», можна віднести: об’єднання квартир на одному або різних поверхах, облаштування дверних прорізів у несучих стінах, а також здійснення інших робіт, пов’язаних з порушенням капітальних конструкцій. Для реалізації таких змін у житловому приміщенні потрібно отримати дозвільні документи на будівельні роботи та ввести перепланований об’єкт в експлуатацію.

Водночас варто враховувати, що виконання робіт, визначених ч.1 ст.100 Житлового кодексу УРСР, унаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму чи оренди.

Зміненими правилами також установлено, що власник квартири, житлового приміщення в гуртожитку має право здавати в найми (в оренду) квартиру, житлове приміщення в гуртожитку або кімнату квартири та укладати інші договори відповідно до законодавства. Користування наймачем чи орендарем квартирою, житловим приміщенням у гуртожитку здійснюється згідно з договором.

Окрім того, правила також передбачають, що співвласники житлового будинку, гуртожитку зобов’язані забезпечувати належне утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, поточний і капітальний ремонт, технічне переоснащення спільного майна житлового будинку, гуртожитку пропорційно до частки співвласника на умовах співфінансування.

Зміни також визначають, що за умови відсутності поквартирного (покімнатного) обліку та недосягнення згоди між мешканцями щодо житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється так:

• за електроенергію при загальному лічильнику — пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);

• за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень — за чисельністю зареєстрованих осіб, котрі проживають у квартирі, житловому приміщенні в гуртожитку;

• за централізоване опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій — відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Під контролем

Правилами також передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків несуть відповідальність згідно із законом.

Така відповідальність установлена ст.150 Кодексу про адміністративні правопорушення, згідно з якою порушення правил користування житловими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, прибудинкових територій, невиконання правил експлуатації житлових будинків, житлових приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування житлових будинків і житлових приміщень, використання їх не за призначенням, псування тягнуть за собою для громадян попередження або накладення штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17—51 грн.) і попередження. А для посадових осіб передбачено накладення штрафу в сумі від 3 до 7 н.м.д.г. (51—119 грн.).

Власник, наймач (орендар) житлового будинку, житлового і нежитлового приміщення в житловому будинку, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування, що призвело до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов’язаний за свій рахунок повернути це приміщення до попереднього стану.

Якщо самовільне перепланування або переобладнання призвело до погіршення технічного стану всього будинку і порушення прав інших споживачів, ці роботи здійснюються виконавцем послуг, а питання щодо відшкодування вартості цих робіт власником чи орендарем вирішується в судовому порядку.