Згідно з новим законом РФ, недобросовісних бенефіціарів компаній можна буде примусити відповідати за боргами останніх після конкурсного виробництва. За кинуті фірми-одноднівки теж доведеться платити. А сумлінні кредитори отримають нові можливості «проколоти» корпоративну вуаль боржника, який заподіяв їм збитки безрозсудними або недобросовісними діями.
Закон, прийнятий Держдумою РФ, посилить відповідальність контрольних осіб за борги їхніх компаній. «Субсидіарна відповідальність виходить за межі банкрутства, якщо немає іншого способу погасити заборгованість», — пояснюють суть акта представники фіскальних органів.
Фактично закон — це сигнал, що безкарно ухилятися від боргів більше не вийде. З’явилася можливість дістатися до вигодонабувача через усі юридичні конструкції між ним і оболонкою бізнесу. Крім того, закон вирішує проблему «ліквідації з боргами», коли фірми безслідно зникають, не розрахувавшись із кредиторами. Експерти давно говорили, що за «мертві» фірми треба платити.
Крім того, передбачається скасувати обмеження, яке не дозволяє притягати до субсидіарної відповідальності після завершення конкурсного виробництва. Новий закон дає для цього додатково 3 роки, якщо про вину контрольних осіб стало відомо пізніше (строк можна поновити з поважних причин).
Таке кардинальне нововведення, по суті, допускає «життя після смерті» юрособи, тобто відновлює процедури, пов’язані з банкрутством, уже після його закінчення та ліквідації компанії, відзначають експерти. Це пропонують робити шляхом групового позову, а шукати тих, хто міг би до нього приєднатися, повинні будуть ініціатори заяви.
Новий закон покликаний покласти край поширеним зловживанням. Раніше стягнення закінчувалося тим, що вимоги виставлялися на торги, а купували їх структури, які були афілійовані з особою, притягнутою до відповідальності. Натомість передбачається розподіляти вимоги до контрольної особи пропорційно між кредиторами, вказуючи частку кожного. Це приведе до того, що позикодавці набудуть самостійних прав. Створюється ринок боргів осіб, котрих притягають до субсидіарної відповідальності. Ці вимоги не погашатимуться після банкрутства фізосіб, попереджають юристи.
Ще одна нова підстава для субсидіарної відповідальності наставатиме після того, як компанію виключили з державного реєстру як недіючу. Для цього достатньо 1 рік не подавати документів щодо звітності та не проводити операцій за рахунком). Якщо у фірми при цьому залишилися борги через недобросовісну або безрозсудну поведінку управлінців, кредитори можуть притягнути їх до відповідальності.
Основний ризик закону, на думку одних експертів, у тому, що він відкриває кредиторам можливості переслідувати осіб, котрі контролюють боржника, після ліквідації компанії, але не передбачає чітких процедур і гарантій для всіх учасників процесу. Інші, навпаки, вважають, що сумлінні компанії зацікавлені в законі: він дає відповідь на запитання, що ж робити кредиторові, якщо боржник набрав боргів і безслідно зник.
Нові інструменти застосовуватимуться активно, оскільки 70% російських фірм-банкрутів не мають у своєму розпорядженні майна, щоб відповідати за боргами. Водночас тягар доведення для притягнення до нового виду субсидіарної відповідальності буде схожим на банкрутство: потрібно буде обгрунтувати можливість особи (або осіб) контролювати компанію, вину та причинно-наслідковий зв’язок зі збитками. При цьому обов’язково довести безрозсудність або несумлінність таких осіб, що й спричинило збитки. Якщо вони виникли через економічну ситуацію, а не зловживання, відповідальність не наставатиме, пояснюють експерти.
Передбачається, що велика частина положень закону набере чинності через 180 днів після публікації.
P.S. Оскільки українські кредитори стикаються з аналогічними проблемами, подібні зміни можуть бути корисними і для нашого законодавства.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!