Знецінена Феміда

Як необгрунтована критика впливає на роботу законників

Апеляційний суд Київської області повідомив, що піддалися тиску судді 7 з 28 судів округу, а саме: Білоцерківського та Васильківського міськрайонних, Бориспільського, Вишгородського, Іванківського, Ірпінського, Ставищенського районних судів. Як показало узагальнення фактів тиску на суддів у зв'язку з відправленням правосуддя і втручання в діяльність судів, вироблене в Одеському апеляційному господарському суді, така тенденція притаманна всім регіонам України.

На високому рівні

Стався неприємний інцидент — у мережі Інтернет на каналі YouTube вийшла програма «Стоп корупція» (випуск від 23.04.2016 №37), в якій наведено неправдиву інформацію про те, що з головою та суддями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області можна домовитись у рамках кримінального провадження про уникнення відповідальності. Озвучено розмір суми, нібито необхідний для вирішення даного питання як у цьому суді, так і в Апеляційному суді Київської області. Судді звернулися до Ради суддів із колективним листом про спростування вказаних відомостей.

У 2014 році під час розгляду матеріалів за клопотанням начальника Бориспільської виправної колонії №119 про роз’яснення процедури виконання вироку Броварського міськрайонного суду Київської області стосовно засудженого у зв’язку з прийняттям Верховною Радою постанови «Про звільнення політв’язнів» від 24.02.2014 №4202 невідомі особи в балаклавах та військовій формі в кількості близько 50 осіб на чолі з представниками ГО «Захист політичних в’язнів» блокували роботу Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Метою було якнайшвидше звільнення засудженого за умисне вбивство, який відбував покарання в згаданій виправній колонії. У присутності правоохоронців лунали погрози щодо спалення приміщення установи.

У ЗМІ та заявах Президента, Прем’єр-міністра, міністра юстиції, а також в.о. Генпрокурора та окремих народних депутатів лунали заклики скасувати судове рішення, твердилося про його незаконність. При цьому на той час вирок ще не було переглянуто судом апеляційної інстанції. Вимоги високопоставлених осіб, на думку суду, призвели до скасування вироку та, як наслідок, до порушення кримінального провадження щодо судді за ст.375 Кримінального кодексу.

У квітні 2015 року Бориспільській міськрайонний суд Київської області постановив вирок у кримінальному провадженні. Того ж дня в засобах масової інформації та інтернет-ресурсах з’явилися повідомлення про те, що рішення нібито незаконне, а наступного дня близько 10:00—11:00 на адресу судді від невідомої особи, яка представилася громадянином України, у телефонному режимі надійшли погрози щодо фізичної розправи за винесення вищевказаного вироку. Про цей факт було негайно повідомлено Бориспільський МВ ГУ МВС у Київській області. Слідчо-оперативна група, прибувши за викликом, отримала відповідні заяви суддів та працівників суду.

У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовною заявою, яку було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Після цього позивач увірвався в кабінет судді, де звинуватив його в скоєнні тяжких злочинів, а саме: у втраті та підміні документів, хабарництві, службовому підробленні, у змові з відповідачем у справі. Позивач ображав суддю, нецензурно лаявся, погрожував притягнути суддю до кримінальної відповідальності. Останній подав заяву про вчинення кримінального правопорушення.

У Вишгородському районному суді Київської області представники ЗМІ зривали судові засідання. Після цього журналісти подавали інформацію у вигідному їм світлі та поширювали недостовірні дані.

В Апеляційному суді Київської області зафіксовано два випадки тиску на суддів. Ідеться про відкриту зневагу в ході засідань. Під час розгляду апеляційної скарги в цивільній справі учасники та громадські активісти перешкоджали здійсненню правосуддя: тиснули на суддю-доповідача, не виконували розпоряджень головуючого, порушували порядок під час засідання, переривали доповідь судді, перешкоджали суддям вийти із зали судових засідань, звинувачували людей у мантіях у корупції, шахрайстві, зловживали правом відводу складу суду з надуманих підстав.

Реагуючи на те, що відбувалося в залі засідань, колегія суддів вирішила видалити учасницю процесу, яка систематично порушувала порядок і не реагувала на зауваження головуючого. З метою припинення порушення громадського порядку судовий розпорядник викликав телефоном поліцію, однак правоохоронці після приїзду в суд відмовилися діяти, обгрунтувавши це відсутністю повноважень.

Судді звернулися з листом до Ради суддів, повідомивши про факти тиску. Також із метою запобігання порушенням здійснювалася он-лайн-трансляція засідання через офіційний веб-портал «Судова влада України», запрошувалися журналісти «Вектор ньюз», «Право-ТВ», «Відкритий суд».

У зухвалій формі

Ще один факт тиску на суддю Апеляційного суду Київської області стався наприкінці 2015 року, коли до винесення рішення у справі про адміністративне правопорушення в №233 «Урядового кур’єра» вийшла замовна стаття, в якій автор у зухвалій формі намагався вплинути на ухвалення судового рішення. За цим фактом надіслано лист до Ради суддів.

Барський районний суд Вінницької області повідомив, що протягом тривалого часу певні особи здійснювали морально-психологічний вплив на суддів і виявляли відкриту зневагу до них, порушували правила поведінки в суді. Також ті особи подавали безпідставні клопотання та заяви, які не стосувалися справ, що перебували на розгляді, чим затягували процес, а потім писали скарги на дії суддів.

Луцький міськрайонний суд Волинської області повідомив про надходження листа з погрозами на адресу суддів від особи, яка відбула покарання у вигляді позбавлення волі. Про цей факт повідомлено відповідні органи, проте ніяких дій з їхнього боку не вчинено.

У Львові непоодинокими є випадки, коли працівники поліції прибувають на виклики учасників процесу та інших осіб, котрі повідомляють про скоєння злочинів у приміщенні суду, але виявляється що йдеться про завідомо неправдиві заяви. Такі факти зафіксовано в Сихівському, Залізничному та Личаківському райсудах.

Про випадки морально-психологічного впливу на суддів повідомив Сарненський районний суд Рівненської області. Тиск чинився з боку потерпілого та запрошених ним громадських діячів з метою прийняття рішення на його користь. За цим фактом суд направив повідомлення до органів внутрішніх справ та Вищої ради юстиції.

Схожа ситуація сталась і в Зарічненському районному суді Рівненської області, де обвинувачений застосовував різні заходи впливу: заклики до пікетування суду через Інтернет, мітинг біля приміщення установи із закликами про люстрацію суддів та звільнення їх з роботи. Судді звернулися до Ради суддів.

У Роменському міжрайонному суді Сумської області встановлено факт морально-психологічного впливу на суддю та прояв відкритої зневаги до нього під час засідання. На адресу судді звучала лайка та погроза вбивством.

Відповідачі чинили тиск на суддю Сумського районного суду Сумської області при розгляді адміністративної справи. Мета — прийняття «правильного» рішення. Зокрема, під час проведення засідання двері приймальні судді було заблоковано, а під будівлю — знесено сміттєві баки з написами про люстрацію. Головою суду за цим фактом подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.

До Господарського суду Дніпропет-ровської області з липня 2014 року надходили численні заяви організації «Союз громадян Криворіжжя» у зв’язку із зацікавленістю деякими справами. Організовувалися несанкціоновані збори громадян біля будівлі суду. Молоді люди в пляжному одязі та темних окулярах розмахували саморобними прапорами, викрикували лозунги про неправомірність дій суддів, прорвалися до кабінету керівника установи, де склали автогуму на стіл та почали обсипати присутніх борошном і вимагати люстрації.

Масового характеру набув тиск на суддів місцевих судів Одеської області у вигляді повідомлень про мінування. Також спостерігалися непоодинокі випадки зневажливого ставлення сторін процесу, їхніх представників до суддів, грубі порушення порядку під час засідань, наклепи.

У Київському районному суді м.Одеси зафіксовані випадки брутального поводження сторін, грубого порушення порядку під час слухання справ, наклепів, поширених у приміщені суду та на особистих сторінках у соціальних мережах. Сторони з’являлись на засідання в супроводі вдягнених у військову форму людей, котрі не були їхніми представниками, а крім того, відмовлялися надати документи, що підтверджують особу.

У Малиновському районному суді м.Одеси засідання у справі щодо подій 2 травня, яка має значний суспільний інтерес та завжди викликає неабиякий резонанс, супроводжуються мітингами, перешкоджаннями виходу колегії із зали судових засідань, погрозами в бік суддів та їхніх сімей. Такі дії радикально налаштованих осіб заважають роботі установи, що часто призводить до необхідності відкладення розгляду.

Під час прес-конференції за участю представників ЗМІ з приводу прийнятого рішення про подовження строків тримання під вартою обвинувачених лідери громадських організацій з посиланням на те, що судді займають антиукраїнську позицію, почали вимагати від головуючого та членів колегії написання заяв про звільнення з посад за власним бажанням.

Неодноразовими були випадки, коли громадські активісти під час проведення засідань у резонансних справах приносили під будівлю суду сміттєві баки з написами про люстрацію, а під час проголошення рішення погрожували суддям фізичною розправою, блокували входи до установи.

Неправдива інформація

У Конотопському районному суді Сумської області зафіксовано спробу ввійти до нарадчої кімнати, де перебував суддя. До такого кроку вдалися представники конотопського осередку Радикальної партії Олега Ляшка та заступник голови конотопського осередку ВО «Свобода». Після того як їм повідомили, що це неможливо, зазначені особи погрожували, що в разі ухвалення суддею рішення, яке їх не задовольнить, під будівлею відбудеться мітинг. Вони розмістили в соціальних мережах різні негативні висловлювання про суддю та її фотографії. За фактом порушено кримінальне провадження, яке нині перебуває на розгляді в суді.

Аналогічні події відбувались і в Ковпаківському районному суді м.Сум, де також було зафіксовано спробу проникнення в нарадчу кімнату.

Численними є усні погрози суддям та працівникам апарату. Письмові ж погрози надходили на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області. Лист було скеровано до ГУ Національної поліції у Волинській області.

На суддю Криворізького районного суду Дніпропетровської області у 2015 році чинили тиск за допомогою ЗМІ; на електронну пошту установи надійшов лист від редактора видання «Криминал Кривбасса» з копією №7(165) від 25.03.2015.

У 2015 році мав місце випадок морально-психологічного впливу на суддю Покровського районного суду Дніпропетровської області. Жінці по телефонну погрожував неодноразово судимий громадянин, котрий перебував у стані алкогольного сп’яніння. Стосовно нього в той час розглядалася справа про адміністративне правопорушення. Суддя сприйняла погрозу на свою адресу як втручання в здійснення правосуддя та звернулася з відповідною заявою до правоохоронних органів.

У квітні 2016 року під час розгляду адміністративної справи в Марганецькому міському суді Дніпропетровської області присутній на засіданні «вільний слухач» агресивно відреагував на її зауваження та намагався вчинити стосовно неї певні дії, які вона розцінила як загрозу своєму життю. У зв’язку із цим суддя звернулася до прокуратури із заявою про скоєння щодо неї злочину. За вказаним фактом органи досудового розслідування внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Випадки прояву неповаги, образи судді мали місце і в Тернівському районному суді м.Кривий Ріг Дніпропетровської області. Зокрема, за ст.173 Кодексу про адміністративні правопорушення притягнуто до відповідальності особу, котра у 2016 році в кабінеті голови зазначеної установи вчинила сварку, ображала суддю та виявляла неповагу до нього.

Господарський суд Чернігівської області повідомив про факти некорект-ної поведінки представників сторін під час проведення засідань.

Про втручання в здійснення правосуддя при розгляді кримінального провадження повідомив і Пирятинський районний суд Полтавської області. Так, у газеті «Пирятинська правда» у квітні 2015 року опубліковано статтю. Суддя звернулася до Ради суддів.

У проваджені Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебували цивільні справи за позовами до міського голови, департаменту транспорту та зв’язку Дніпропетровської міської ради, її постійної комісії з питань транспорту та екології. Стосовно цих справ депутати ради звернулися до Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Генерального прокурора, міністра юстиції, голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя. Звернення стосується виключно справ, до яких ця міська рада не має жодного стосунку. Метою є притягнути суддю до відповідальності за порушення норм процесуального права. При цьому суддя звертає увагу на те, що рада не є стороною в жодній зі справ, заяв щодо вступу в ці справи як процесуальної сторони, апеляційних скарг від неї на будь-які процесуальні рішення до суду не надходило.

На електронну адресу Дніпропет-ровського апеляційного господарського суду надійшов лист з вкладеними до нього відео так званої народної люстрації та погрозами про проведення ще більш жорсткої акції в зазначеному суді. Також ДАГС зіткнувся з фактом поширення неправдивої інформації в ЗМІ, яка підривала авторитет і довіру до господарських судів регіону та судової системи в цілому. ДАГС довелося спростувати інформацію, розміщену на сайтах газети «Вести», каналу «112 Україна», та повідомити громадськість, що так звана люстрація посадових осіб виконкому Криворізької міської ради біля цього суду не відбувалася, події сталися поблизу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Водночас дедалі частіше трапляються випадки необгрунтованої критики та безпідставних нарікань з боку представників ЗМІ, можновладців, активістів різноманітних громадських організацій, які пропонують звільнити весь суддівський корпус або деяких суддів, посилаючись на їх непрофесіоналізм і заплямованість репутації. Недовіра з боку суспільства, спричинена висловлюваннями публічних осіб, впливає на роботу суддів та призводить до знецінення цієї професії.