Найбільше «неповноцінних» судів на Вінниччині, а кадровий колапс підкрадається вже й до апеляційних установ
У 8 храмах Феміди немає жодного володаря мантії, який мав би право розглядати справи, а в 3-х з них узагалі всі штатні посади вакантні. До того ж у кожному регіоні є суди, в яких кількість законників, котрі не здійснюють правосуддя, становить 50% і більше штатної чисельності. При цьому суддівські лави й надалі рідшатимуть. І ця проблема торкнеться не тільки місцевих інституцій.
Перелік розширюється
За останні кілька місяців ситуація на кадровому фронті різко погіршилася. Якщо станом на 1.06.2016 тільки у 2-х храмах Феміди не було кому вирішувати спори, то, за останніми даними (станом на 1.10.2016), таких установ стало 8. Фактично без доступу до правосуддя залишилося майже 300 тис. осіб (саме стільки проживає у 8 районах, які «обслуговують» згадані інституції).
Так, по одному «безповноважному» суду є в Рівненській, Черкаській, Тернопільській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Донецькій областях. А от на Полтавщині аж у 2-х установах здійснення правосуддя поставили на паузу.
За літо розширився перелік установ, у яких кількість законників, котрі не здійснюють правосуддя (у зв’язку із закінченням 5-річного строку пов-новажень, досягненням 65-річного віку та через нескладення присяги), становить 50% і більше штатної чисельності. Так, ще в червні налічувалася 91 така установа. Нині їх стало більше у 2,4 раза — 219 (у 81 інституції правосуддя здійснює тільки половина володарів мантій, а в решті — від 0 до 49% штату). І вже в кожній області та в столиці з’явилися суди, які працюють в усіченому складі.
Загальна штатна чисельність суддів усіх 219 установ сягає 1974 осіб, фактична — 1335. А от кількість володарів мантій, які мають право здійснювати правосуддя, всього-на-всього 789 (40% штату).
Суддів не вистачає всюди
Лідером за кількістю недоукомплектованих установ є Вінницька область: таких судів там 17. Зокрема, три райсуди — Іллінецький, Крижопільський та Піщанський — наближаються до нульової позначки на шкалі доступності правосуддя для громадян. Адже в них працює лише чверть від необхідної кількості володарів мантій. На другому місці — Дніпропетровщина (16 інституцій), а на третьому — Донеччина (15).
По 12 судів, у яких не забезпечено 100% кадрів, — у Полтавському, Хмельницькому та Житомирському регіонах, по 11 — у Львівському та Запорізькому, по 10 — аж у 4-х областях: Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській та Одеській.
У решті регіонів кількість «непов-ноцінних» храмів Феміди менш як 10. Так, у Закарпатській області така інституція тільки одна — Закарпатський окружний адміністративний суд. У ньому штатна чисельність законників — 14 осіб. При цьому право розглядати справи мають тільки 5 суддів, а вільна посада одна.
У столиці налічується 3 недоукомплектовані інституції: Окружний адмінсуд м.Києва (частка непрацюючих володарів мантій — 67%), Верховний (56%) та Вищий адміністративний (51%) суди.
Проблеми у всіх
Переважна більшість судів, у яких не вистачає кадрів, — місцеві загальні. Прикметно, що Херсонський міський суд Херсонської області, створення якого стало результатом експерименту з ліквідації 3-х райсудів м.Херсона, до цього часу забезпечений кадрами тільки на 43%. Це при тому, що інституція працює вже півроку. Така ситуація, вважають експерти, може бути показником того, з якою швидкістю заповнюватимуться вакансії після оптимізації певних судів.
Сходинкою нижче у рейтингу установ, які працюють в усіченому складі, розмістилися окружні адмінсуди: в 14 інституціях працює від 25 до 50% штатної чисельності служителів Феміди. Та це не означає, що в інших адмінсудах проблем немає. Вони, звичайно ж, є, адже недавно очільник ВАС Олександр Нечитайло повідомив: у 45% фактично працюючих законників окружних адмінсудів закінчився 5-річний строк повноважень, і вже 283 володарі мантій не можуть розглядати справи.
Втім, на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів розміщена інформація тільки про ті інституції, в яких кількість суддів, котрі не мають права приймати рішення, становить 50% штату і більше.
Не все гаразд на кадровому фронті й у деяких «господарників». Так, у Господарському суді Сумської області розглядати справи мала б 21 особа. Однак фактична чисельність суддів — 12, 9 з яких можуть вирішувати спори. Схожі проблеми в установах Запорізької, Вінницької та Кіровоградської областей: у них частка непрацюючих володарів мантій дорівнює 50—53%.
За що боролися
Судова реформа, в результаті якої з ВС та трьох вищих спеціалізованих установ «зліплять» один найвищий орган — ВС України, пришвидшила відплив кадрів не тільки зі згаданих 4-х інституцій. Посади залишають і «апеляційники». Так, в Апеляційному суді Хмельницької області відповідно до штатного розпису повинні здійснювати правосуддя півсотні законників. Сьогодні в установі налічується тільки 23 судді, решта посад вакантні (54%). Найгірше в цій ситуації те, що невідомо, коли ж вільні крісла займуть новачки, адже нині пріоритетним зав-данням ВККС є наповнення кадрами ВСУ.
Ще більше вакансій у Донецькому апеляційному адмінсуді — 30. Фактично працює 18 осіб. У Житомирському ААС чекають на 23-х служителів Феміди: штатна чисельність суду становить 38 осіб, повноваження здійснюють 15. У Вінницькому ААС 20 вільних крісел, а справи розглядають 19 володарів мантій.
Прикметно, що в майбутньому вакансії в апеляційних інституціях зможуть зайняти не тільки судді, а й науковці та адвокати. Записувати представників цих професій в «апеляційники» дозволила нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів».
Сьогодні штатна чисельність місцевих та апеляційних інституцій становить 8673 посади, фактична — 7077 (дані станом на 1.07.2016). У той же час нині вже не набереться й 5 тис. суддів, які мають право вирішувати спори. Тому, за прогнозами деяких експертів, найближчим часом з десяток інституцій досягнуть нульової позначки на шкалі доступності правосуддя для громадян. То, може, це і є результатом, якого хотіли досягти реформатори — оптимізатори судової системи?
Кількість установ, у яких немає володарів мантій з повноваженнями або правосуддя здійснюють один чи двоє
Матеріали за темою
Коментарі
Так-так. Працювати нема кому, справи стосами накопичуються, а у нас чекають, щоб і тих, що залишились в резерві викинути . Ви тільки уявіть собі вчили-вчили і ....., мало того, я уже і не заздрю новим…
Героям все одно слава і без всяких лапок. Прізвища що тут згадуються до героїв не мають ніякого відношення. Якщо Порошенко замінить їх на професіоналів, то все ще можна виправити. Та й суддів можна шв…
Ну что здесь сказать..., "Героям слава!"
у нас Порошенко. Це йому в першу чергу необхідно подумати, як вигнати Петренка, Авакова з Деканоідзе та Луценка, які розвалюють правоохоронні органи та суди. Ці особини, внаслідок своєї неусвідомлюван…
В першу чергу-Петренко. Цей розвалив судову гілку влади, як його друг,Яценюк, єкономіку. За ним-Валя Сімоненко, ...Головним ледарем в кадровому наповненні-голова ВККСУ, Казьяков. І взагалі, ос…
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом-це стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних …