Завдяки судовій реформі колишні співробітники Беркуту вийдуть на свободу

і отримають компенсацію

Суд присяжних, що проходить зараз в Святошинському суді м.Києва над колишніми співробітниками «Беркута», яких звинувачують у трагедії на Майдані, втратив свою легітимність після вступу в силу судової реформи.

На це звернув увагу екс-перший заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов на своїй сторінці у Facebook, додавши, що це також стосується публічних показів, експертиз, інших доказів і в цілому повноважності суду.

На його думку, сталося це через некомпетентність провідників реформи, які забули вказати весь цей блок в прикінцевих положеннях закону і прокласти перехідний шлях від попередніх присяжних до нових. «Нововведення, що набрали чинності, наказують заново пройти 6-ти місячну процедуру для формування нових списків присяжних, визначають нові вимоги, терміни, інші умови і обмеження, - пояснює він. - Старий же закон про судоустрій півтора тижні тому втратив чинність і вже не може регулювати сьогоднішні правові обставини».

Все це означає, що тепер суд не може брати участь у засіданнях сьогоднішньому складі, списки присяжних не пройшли затвердження за новими вимогами, отримані докази в цьому конкретному процесі стали неприпустимими, а строки тримання під вартою вже є необгрунтованими.

«Тепер це лише питання часу, коли утримані під вартою колишні співробітники міліції вийдуть на свободу і отримають компенсацію за заподіяну їм шкоду», - резюмує А.Портнов.

Дійсно, пункт 37 Прикінцевих та перехідних положень нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом 6 місяців з дня набрання ним чинності.

При цьому новий Закон ніде не передбачає, що судам дозволяється використовувати списки присяжних, які були сформовані відповідно до процедури, передбаченої старим Законом «Про судоустрій і статус суддів» та залучати до виконання обов’язків присяжних осіб, які були внесені до таких списків.

Саме відсутність такого уточнення дає підстави стверджувати, що включення присяжного із списку, який був затверджений до 30 вересня 2016 року, робить відповідний склад суду неповноважним.

Так, свого часу Конституційний Суд України сформулював правову позицію, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).

Оскільки старий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» втратив чинність, то відповідно вичерпали свою юридичну силу і його положення щодо списків присяжних та порядку їх залучення до здійснення правосуддя. Присяжні включалися до списків згідно з вимогами та відповідно до процедур, які регулювалися положеннями закону, що втратив чинність, а тому такі особи не можуть автоматично (без окремих вказівок в законі, чого не було зроблено) прирівнюватися до присяжних, які відібрані згідно вимог та процедур нового Закону, оскільки в цьому випадку фактично матиме місце зворотна дія закону в часі.

У цьому контексті потрібно також враховувати, що попередні списки присяжних були сформовані відповідно до положень старого Закону України «Про судоустрій і статус суддів», положення якого щодо присяжних відрізняються від положень нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зокрема, відповідно до статті 60 старого Закону України «Про судоустрій і статус суддів» списки присяжних затверджувалися строком на 2 роки, а відповідно до статті 64 нового Закону цей строк становить 3 роки.

Згідно частини 5 статті 64 нового Закону список присяжних має передаватися до суду в електронній формі, в той час як старий Закон такої вимоги не передбачав. Є окремі відмінності і у вимогах до особи, яка не може бути присяжним, зокрема, новий Закон передбачає, що обмеженням для цього є зайняття посади члена Вищої ради правосуддя.

Таким чином, можна стверджувати, що списки присяжних за новим Законом України «Про судоустрій і статус суддів» і списки присяжних за старим законом відрізняються між собою, а відтак використання списків, затверджених до 30 вересня 2016 року, є неправомірним, оскільки такий список не був затверджений відповідно до процедури нового Закону і не відповідає його вимогам.

Закон і Бізнес