Хто давнє пом’яне…

Нардепи побоюються, що «нульове декларування» дасть корупціонерам можливість легалізуватися

Податківці мають намір уже до кінця поточного року провести так зване нульове декларування. Аби легалізувати статки та майно, достатньо буде сплатити податок у 5%. Проект відповідного закону готує робоча група у профільному комітеті Верховної Ради. Експерти вважають ініціативу передчасною, бо спочатку треба реформувати оподаткування фонду оплати праці. Відтак, ідея навряд чи втілиться в життя.

Потенційні «клієнти»

У Державній фіскальній службі порахували, що сьогодні офіційну заробітну плату отримує близько 9 млн осіб. І це при тому, що працездатного населення в Україні 16 млн осіб. До того ж, більш як половина працівників отримує мінімальну зарплатню. «Тобто в нас фактично сплачують податки лише 4 млн працездатних осіб. Усі інші зі своїх доходів податків не сплачують», — дійшов висновку начальник департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС Дмитро Донець. Про це він повідомив під час круглого столу «Тенденції міжнародного оподаткування: висновки для України», організованого Асоціацією податкових радників та Асоціацією адміністративних суддів.

Виходить, шукати гроші є де: потенційними «клієнтами» фіскалів можуть стати 12 млн працівників, що утричі більше, ніж сумлінних, на думку фіскалів, платників. Судити про приблизний обсяг несплачених коштів можна, враховуючи, що з офіційних зарплат минулого року було сплачено 42,6 млрд грн. податку на доходи громадян, а в поточному планується 53,3 млрд грн.

Утім, змусити доходи вийти з тіні податкова поки не береться. Натомість для початку хоче запропонувати громадянам задекларувати набуті не зовсім законно статки, сплативши невеликий податок, аби надалі «спати спокійно». Мотивувати до цього має те, що невдовзі фіскали почнуть застосовувати непрямі методи: співставляти офіційні доходи і витрати, донараховувати зобов’язання і притягати порушників до відповідальності. Відтак, незадекларовані статки важко буде використати без ризику потрапити у поле зору фіскалів.

Перепис майна

Для реалізації ідеї в профільному парламентському комітеті створено робочу групу, в рамках якої розроблено законопроект про так зване одноразове декларування. Д.Донець озвучив мету документа. По-перше — відмежувати «все старе життя, коли люди не сплачували податки з доходів», від нового. По-друге — дати можливість громадянам задекларувати доходи, з яких раніше не було сплачено податки. Й, по-третє, що визначено ДФС як найважливіша складова, — це наповнення баз служби інформацією щодо активів та майна, яке перебуває в розпорядженні фізичних осіб.

Причому саме бажання наповнення баз, а не фіскальна мета покладено в основу проекту. Податківці скаржаться, що нині їхні бази неповні, зокрема є проблеми із земельним кадастром, та й навіть з ідентифікацією транспортних засобів. Крім того, бази податківців не уніфіковані з відповідними реєстрами багатьох інших державних органів. Відтак, вважають фіскали, одноразове декларування допоможе покращити ситуацію. Щоправда, логічніше було б спочатку навести лад з обміном інформацією між самими держорганами, які щоразу змушують громадян надавати різні довідки з одних і тих самих питань до різних інстанцій.

Та, головне, для чого податківцям потрібні повні бази майна громадян, — створити підгрунтя для застосування непрямих методів обчислення податкових зобов’язань, — зізнаються самі податківці. І вже на другому місці турбота про платників.

Повірять на слово

Автори проекту підкреслюють: декларування буде абсолютно добровільним. При цьому під дію закону потраплять лише заможні громадяни. Об’єктом декларування можуть бути безготівкові та готівкові кошти, валюта, банківські метали, цінні папери, корпоративні права, нерухомість, транспортні засоби, а також антикваріат, витвори мистецтва, коштовне каміння тощо. Задекларувавши ці об’єкти, особа фактично документує, що вона ними володіє, і, сплативши податок у 5%, їх легалізує.

При цьому декларант сам визначає суму (вартість об’єкта), з якої нараховується податок. А ДФС буде заборонено проводити перевірки за результатами подання таких декларацій. Цю норму пропонується ввести, аби не відлякувати потенційних декларантів, зважаючи на досвід із податковим компромісом, який недавно пропонувався підприємцям. Тоді, після подачі декларації, бізнес наражався на зайву увагу фіскалів, що дискредитувало саму ідею компромісу. Разом з тим, у проекті прямо передбачено, що ДФС не має права відмовляти фізособі в прийнятті одноразової декларації.

Але в експертів одразу ж виникли сумніви щодо виправданості подібного підходу. Наприклад, можна задекларувати Range Rover і, оцінивши його у 10 тис. грн., сплатити 500 грн. податку. При цьому не прийняти таку декларацію фіскали не можуть, і водночас перевіряти інформацію їм буде заборонено.

«А якщо фізособа задекларувала 1 млн грн., а сплатила податок 100 грн.?» — поцікавився заступник начальника відділу забезпечення роботи другої судової палати ВАС, голова наукової ради Асоціації податкових радників Антон Поляченко. «Окремої перевірки цих відомостей проводитись не буде», — запевнив Д.Донець. Хоча й зазначив, що надана в декларації інформація може згодом співставлятися із даними, отриманими під час розслідування кримінальних порушень в інших галузях.

За що не каратимуть?

Якщо ж особа вирішить не подавати «нульову декларацію», вважатиметься, що вона володіє майном, яке станом на 31 грудня 2016 року було внесено в усі офіційні реєстри і належним чином зареєстровано. Крім того, щодо кожної особи буде вважатись, що вона володіє коштами в розмірі, який дорівнює 750 мінімальних заробітних плат (нині трохи більше 1 млн грн.). У ДФС зазначають, що на сім’ю, таким чином, припадатиме 2—3 млн грн. «в калитці», а це виводить з-під декларування 90% громадян. Виходить, що підпільними мільйонерами фіскали вважають решту 10%, хоча це, вочевидь, надто завищена оцінка.

Водночас у проекті пропонується визначити виключний перелік статей Кримінального кодексу, за якими добровільних декларантів не притягатимуть до відповідальності: стст.212 «Ухилення від сплати податків», 366 «Службове підроблення», 367 «Службова недбалість». Також особи, які скористаються нульовим декларуванням, звільнятимуться від будь-якої адміністративної відповідальності, а також від відповідальності за порушення валютного законодавства та законодавства щодо захисту економічної конкуренції.

Окремо зазначено, що особа звільняється від обов’язку розкривати джерела походження задекларованих активів, коштів та майна. А держава гарантує повну таємницю заявленої в декларації інформації. Причому за розголошення такої інформації посадовців притягатимуть до кримінальної відповідальності. Також у проекті прописано, що відомості, зазначені в декларації, не є підставою для порушення кримінального провадження і не можуть бути доказом у такому провадженні.

Чиновникам краще не ризикувати

З одного боку, чи не сховаються за такою легалізацією особи, які набули статки не лише з порушенням податкового законодавства, а й унаслідок скоєння інших злочинів? З другого, «засвітивши» статки шляхом податкової легалізації, особа наражається на те, що під неї почнуть копати не тільки податкова, а й правоохоронні органи.

А.Поляченко навів приклад: якщо майно набуто шляхом незаконної приватизації, чи матиме особа гарантії, що хтось у подальшому не ініціює кримінальне переслідування проти неї? Представник ДФС пояснив, що гарантії не поширюватимуться на ті доходи, які здобуті внаслідок вчинення особливо тяжких злочинів, злочинів, пов’язаних із корупцією або з обігом наркотичних засобів.

Крім того, податківець звернув увагу держслужбовців, суддів та інших осіб, які виконують державні функції, що вони, крім іншого, підпадають під дію закону «Про запобігання корупції». Й коли під час подання «нульової декларації» її дані не збігатимуться з інформацією, зазначеною у щорічних деклараціях про доходи, «тут можуть виникнути проблеми».

Щоправда, незрозуміло, яким чином мають співставлятися дані двох документів, якщо, по-перше, інформацію з «нульової декларації» заборонено перевіряти, по-друге — розголошувати? Зрештою деякі учасники заходу дійшли висновку, що держслужбовцям просто не варто користатися таким «компромісом», бо може виявитись собі на шкоду. Таке припущення викликало в залі схвальний сміх.

Почали не з того

Ініціатива фіскалів має опонентів, зокрема серед народних обранців. «На комітеті не дійшли згоди — яка його мета», — зазначив перший заступник голови податкового комітету ВР Андрій Журжій. Наприклад, він висловив скепсис, що в такий спосіб ДФС наповнить свої бази. Адже переважна частина населення все одно не подаватиме декларацій. Натомість, на думку народного обранця, справжньою метою амністії має бути «створення платника, якого сьогодні немає».

При цьому він зазначив, що говорити про ухилення фізосіб та роботодавців від сплати податків не варто, бо вони грають за правилами, які є, і не вони ці правила встановлювали. Відтак, якщо держава хоче змінити ситуацію, передусім вона має змінити ці правила. А вже потім можна провести «нульове декларування», аби механізм дійсно запрацював.

З такою думкою погодився А.Поляченко. «Я взагалі не розумію, навіщо проводити легалізацію, якщо сьогодні провели, а завтра лишаються ті самі правила гри, які, власне, і спонукають до тіньової економіки», — зазначив він.

У першу чергу, йдеться про необхідність зменшити навантаження на фонд оплати праці, щоб бізнес міг спокійно сплачувати зарплату працівникам. Цьогорічне зменшення ставки єдиного соціального внеску до 22% відчутних наслідків не дало. Адже загальне фіскальне навантаження на ФОП все одно залишається на рівні 34%.

За словами А.Журжія, навантаження має знизитись до 30% відразу з динамікою до подальшого зменшення протягом 2—3-х років до 20%. «Тоді дійсно можна було б говорити: дивіться, ми зменшили навантаження, створюємо умови для легальної виплати зарплатні. І стимулюємо вас, бо будемо контролювати ваші видатки як фізосіб», — пояснив ідею нардеп.

Поспіх не дасть результатів

У ДФС хочуть провести одноразове декларування вже протягом 4-го кварталу поточного року. Тобто громадяни зможуть подати декларації починаючи з 1 жовтня і до 31 грудня. Однак крім того, що це порушує принципи незмінності податкового законодавства, такий поспіх може призвести до профанації.

Наприклад, керівник практики податкового права ЮК Jurimex Віта Форсюк зазначила, що однією з основних причин, чому в деяких країнах подібний механізм не спрацював, стала погана поінформованість населення. Воно повинно чітко розуміти, як цей механізм буде до них застосований. «Інакше ми отримаємо вал інформаційного потоку, коли різні «експерти», які не зовсім розбираються в цих питаннях, можуть повністю дискредитувати цей механізм», — спрогнозувала вона.

Зрештою, можливо, причина спроби «бліцкригу» криється не стільки у задекларованій меті проекту, скільки у прихованій. А.Журжій побоюється, аби закон не став способом захисту корумпованих чиновників від нових антикорупційних органів. «Щоб не вийшло так, що ми органів понастворювали, антикорупційне законодавство прийняли і тут же дали змогу їм легалізуватися», — зазначив він.

Наразі маємо лише певний проект, який ще навіть не зареєстровано у ВР. При цьому з практики відомо, що найбільш «цікаві» правки вносяться в останній момент. Відтак, остаточно можна буде зрозуміти, для кого ж насправді вводиться «прощення гріхів», лише після прийняття закону. А для решти громадян це означатиме, що їхні помилки минулого вже ніхто не пробачить. Бо МВФ поставив чітку вимогу — якщо проводити так зване «нульове декларування», то це має бути остання податкова амністія в сучасній історії України.