Депутати спільно з керівництвом вищих судів латали фінансові дірки Феміди
У День працівників суду на засідання Комітету ВР з питань правосуддя прийшли майже всі депутати. Однак не професійне свято представників третьої гілки влади змусило деяких володарів мандатів, котрі жодного разу не брали участі в роботі комітету на нинішній сесії, виконати свій законодавчий обов’язок.
Причиною «аншлагу» було головне питання, яке турбує всіх наприкінці року: чи буде фінансова фортуна прихильною до них у майбутньому? Для людей у мантіях рахувати дірки у бюджеті і придумувати, як їх залатати, стало справою звичною, адже з року в рік вони стикаються із цією проблемою.
Наразі поговорити про наболіле вирішили керівники всіх вищих судових установ. Завітав до парламентської будівлі й очільник Верховного Суду Василь Онопенко, який востаннє спілкувався із членами комітету майже півроку тому. Очолюваний ним орган виявився єдиним, не обділеним урядовою «рукою», втім, депутати підготували для нього неприємний сюрприз.
Нереальна самостійність
Про проект головного фінансового документа країни на наступний рік і про внесення змін до Бюджетного кодексу та інших законодавчих актів поінформував присутніх голова підкомітету з питань фінансового забезпечення та розвитку матеріально-технічної бази судової системи Андрій Сенченко. Спершу він зробив акцент на новації, згідно з якою кожен місцевий суд є самостійним розпорядником бюджетних коштів. Доповідач нагадав: прибічники такої системи фінансування стверджували, що це є «ознакою реальної незалежності суду».
А.Сенченко звернув увагу колег на те, що в проекті закону про внесення змін до Бюджетного кодексу та інших законодавчих актів зазначено: «Перерозподіл видатків між місцевими, апеляційними судами в межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами державного бю¬джету здійснюється Державною судовою адміністрацією за погодженням з Міністерством фінансів». «Тобто мова йде про що? Ніякої незалежності немає. Насправді по кожному суду в бюджеті є рядок, однак ДСАУ разом з Мінфіном може перерозподілити кошти, не цікавлячись думкою конкретного суду», — підсумував парламентар. На його думку, це перекреслює всі попередні зусилля урядовців і законодавців. Народний посланець запропонував колегам не підтримувати такого варіанта змін.
Разом з тим очільник підкомітету зауважив, що, незважаючи на недостатнє фінансування вищих судів, вони все ж залишаються в більш привілейованому становищі, ніж перша й апеляційна інстанції. А.Сенченко не задоволений і роботою судової адміністрації. «Я не розумію, чому так слабко попрацювала в процесі підготовки бюджету ДСАУ», — заявив володар мандата. За його словами, представники цього органу могли б добитися «більшого розуміння від урядовців», а допомогти їм у цьому могли б представники Комітету з питань правосуддя. А.Сенченко порадив очільнику ДСАУ Руслану Кирилюку «знайти іншу форму спілкування» з депутатами. Нардеп дорікнув нещодавно обраному керів¬нику тим, що представника комітету без пояснень було виключено зі складу колегії ДСАУ.
Підсумовуючи, доповідач закликав колег виключити з проекту про внесення змін до Бюджетного кодексу формулу, яка нівелює ідею фінансової незалежності судів. «Ми повинні докласти максимальних зусиль для того, аби збільшити фінансування судів першої та другої інстанцій», — резюмував парламентар.
З верхів до низів
Про фінасові проблеми розповіли і представники вищих спеціалізованих судів та найвищого судового органу. Очільник останнього В.Онопенко заявив, що в проекті бюджету ВС профінансовано майже в тій мірі, яка є необхідною. «Нам не вистачає 6 млн, але думаю, що в кризових умовах ми будемо виходити із тих позицій, які є», — зауважив керманич. Зазначимо: в проекті головного фінансового творіння видатки на найвищу судову інстанцію передбачені в сумі 118567,8 тис. грн.
Свої міркування Василь Васильович висловив і з приводу мізерного кошторису третьої гілки влади загалом. «Це нікуди не годиться», — відзначив він, коментуючи те, що суди були профінансовані тільки на чверть від потреби. «Тобто лише на 25% судді повинні виконувати свої процесуальні обов’язки. Кожного четвертого запрошувати до суду, а трьох не запрошувати, оскільки немає фінансової можливості», — констатував Голова ВС. Він закликав присутніх спільними зусиллями вирішити проблему, яка виникає з року в рік.
А ось керманич Вищого адміністративного суду Олександр Пасенюк порадив законодавцям унести зміни до ст.55 Бюджетного кодексу («Захищені статті видатків бюджету»). «Фактично нам дають 5 коп., а потім їх же і забирають», — зауважив він. На його переконання, «гріш ціна» ст.142 закону «Про судоустрій і статус суддів», у якій указано, що бюджетні призначення на утримання судів належать до захищених статей, оскільки ця норма не узгоджується з положеннями Бюджетного кодексу.
Поінформував головний «адміністративник» і про фінансові проблеми. Зо¬крема, за словами О.Пасенюка, для очолюваної ним установи в наступному році заплановано виділити коштів на 40 млн грн. менше, ніж у поточному.
Погодився з тим, що в найгіршому становищі опинилися перша й апеляційна ланки, і голова Вищо¬го господарського суду Віктор Татьков. «Вони (місцеві й апеляційні суди. — Прим. ред.) залежать від того, як будуть гроші розподілятись у ДСАУ», — наголосив керманич вищого спеціалізованого суду. За його підрахунками, недофінансування цих обителей Феміди сягає 40%. Водночас він «реанімував» питання стосовно виплати довічного утримання непрацюючим суддям. За словами В.Татькова, передбачено передати функцію виплати цих коштів до Пенсійного фонду. На переконання керівника ВГС, виплачувати гроші судді у відставці повинні за місцем його роботи, тому попросив депутатів унести відповідні зміни до бю¬джетного закону.
Найбільші дірки в кошторисі серед усіх органів касаційної інстанції виявилися, звичайно ж, у Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кри¬мінальних справ. Заступник його голови Микола Пшонка розповів: цій обителі Феміди виділили тільки 15 млн грн., тож додаткова потреба в грошах становить близько 115 млн грн. «В якій же пропорції виділялися кошти, аби суд за¬працював?» — поставив риторичне запитання М.Пшонка. Такий стан справ, на його переконання, неприпустимий, оскільки новостворена установа за кількістю представників (120 суддів і 450 працівників апарату) є найбільшою в Україні. Наразі, за інформацією М.Пшонки, у ВЦКС працює 29 суддів і 50 співробітників апарату, більшість із яких не мають належних умов для роботи. Тому пролунав заклик до депутатів: посприяти виділенню додаткових коштів, аби новий суд зміг нормально працювати.
Про «не дуже веселі речі» у святковий день говорив і керманич ДСАУ Р.Кирилюк. За його підрахунками, судам першої та апеляційної ланок, які фінсуються через судову адміністрацію, в наступному році бракуватиме колосальних коштів — більш як 9 млрд грн. «У проекті бюджету передбачено лише 2 млрд 359 млн 400 тис. грн. Це становить 23,8% від дійсної потреби на фінансування судів», — озвучив невтішну для третьої гілки влади інформацію чиновник.
Уражені катастрофічним кошторисом депутати ви¬рішили спробувати розширити вузькі бюджетні рамки. При цьому дехто з парламентарів запропонував удатися до радикальних кроків. Зокрема, Микола Рудченко заявив: якщо пропозиції судів не будуть ураховані в головному фінансовому документі, то під час його ухвалення представники комітету не повинні брати участі в голосуванні.
Замкнене законодавче коло
Не менш рішуче налаштованими були представники комітету і стосовно інших законодавчих ініціатив. Найбільшу полеміку викликав проект щодо вдосконалення роботи ВС, який, до речі, не був унесений до порядку денного засідання парламентського підрозділу.
Автор документа Дмитро Притика пропонує поновити діяльність судових палат та визначити категорії справ, які підлягають розгляду судовими палатами, а також справ, які розглядатимуться всім складом найвищого судового органу. Йдеться і про розширення повноважень ВС, зокрема надання права переглядати рішення судів касаційної інстанції не тільки в разі неправильного застосування матеріального права, а й у випадку порушення окремих процесуальних норм. Також пропонується надати Пленуму ВС за наслідками перегляду рішень касаційних судів у конкретних справах право узагальнювати практику та давати роз’яснення.
Якщо все зазначене отримало схвальні відгуки присутніх, то положення проекту, в якому йдеться про проведення серед законників ВС «конкурсного відбору» у зв’язку з невідповідністю кількості посад суддів, передбачених реформеним актом, і численністю тих, які нині працюють, викликало негативну реакцію в деяких депутатів.
Зауважимо: результатом такого відбору, на переконання Д.Притики, має стати «визначення 20 най¬кращих суддів для подальшої роботи у ВС». Відсіювати представників найвищої інстанції автор пропонує Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Визначає законотворець і критерії, за якими ВККС має це робити: безперервний стаж роботи безпосередньо на посаді судді ВС; наявність наукового ступеня, вченого звання, значних за обсягом публікацій науково-практичного змісту.
Останнє твердження обурило Сергія Власенка. На його переконання, якщо людей у маніях будуть обирати за цими ознаками, може скластися ситуація, коли, наприклад, у Судовій палаті в адміністративних справах опиниться «кримі¬наліст». «Ми знову порушуємо всі принципи функціонування ВС», — зауважив нардеп. Погодився з ним і перший заступник голови комітету Юрій Кармазін, який нагадав присутнім, що в нормах Конституції немає таких підстав для звільнення судді. Водночас він звернув увагу на те, що ВККС не може здійснювати такі повноваження, оскільки її представники не пройшли того горнила, що судді ВС. Неприпустимим уважає «кастинг» суддів і Сергій Соболєв. Водночас він схвалив інші запропоновані в документі новації. За його словами, 95% поправок, не врахованих під час розгляду реформеного закону в другому читанні, прописані в проекті.
У підсумку депутати схвалили цей проект закону в першому читанні, вкотре продемонструвавши непослідовність. Виявилося, що «прогресивні новації», а саме так називали зміну повноважень найвищої судової інстанції, на практиці себе не виправдовують. У гонитві за реформуванням судової системи володарі мандатів, схоже, забули народну мудрість: сім разів відмір — один відріж. Тепер доводиться перекроювати нову модель Феміди.
Ольга КИРИЄНКО
Пряма мова
Василь ОНОПЕНКО, Голова ВС:
— Нарешті ми ставимо все на свої місця: і те, що справи будуть розглядатись у судових палатах, і те, що ухвалюватимемо кінцеві рішення... Це надзвичайно великий позитив, але одна ложка дьогтю псує діжку меду.
Я розумію, чому з’явилася пропозиція, щоб судді ВС проходили через ВККС. Перш за все це положення є неконституційним. Іде витискування суддів з ВС. Усе зводиться до того, щоб штучно створити ситуацію, коли судді ВС змушені будуть переходити до ВЦКС. Я особисто за те, аби частина суддів перейшла до нового вищого спеціалізованого суду. Я говорив з колегами, переконував їх, але вони не хочуть, і змусити їх це зробити ніхто не зможе, особливо в такий спосіб.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!