Апеляційне кваліфпотрясіння

Оцінювання спричинило дефіцит «криміналістів» та виявило найслабшу юстицію

Первинне кваліфікаційне оцінювання більшості представників апеляційних установ м.Києва та Київської області, яке тривало 2 місяці, завершилося. Успішно його пройшли 57% усіх володарів мантій, які працюють в Апеляційному суді м.Києва та Апеляційному суді Київської області, Київському господарському та Київському адміністративному апеляційних судах. Яка ж доля чекає решту? В одних ще попереду первинне чи повторне оцінювання, а в інших — прощання з професією.

Самовідвід від оцінювання

Після перевірки на профпридатність майже сотні претендентів на обрання безстроково Вища кваліфікаційна комісія суддів узялася за ревізію «апеляційників». Планувалося, що процедуру пройде 281 законник, однак ситуація змінилася: шоста частина володарів мантій скористалася нормою, включення якої до положення про кваліфоцінювання активно лобіювала Рада суддів. Ідеться про право судді до проведення первинного кваліфоцінювання та на будь-якому його етапі подати заяву про відставку або про звільнення за власним бажанням. У такому випадку перевірка зупиняється чи взагалі не проводиться.

Так, усього 45 законників відмовилися брати участь у кваліфвипробуваннях. Прикметно, що здебільшого готові зняти мантії «загальники»: з Апеляційного суду м.Києва — 17 осіб, з Апеляційного суду Київської області — 14. При цьому у відставку зібралися 70% «криміналістів»: перша установа втратить 12 суддів цієї спеціалізації, а друга — 9. Тож, можливо, в цих інституціях відчують дефіцит кадрів. І не тільки тих, які розглядають кримінальні справи: загалом Апеляційний суд м.Києва залишать 16% законників, а обласну установу — 23%.

До речі, в останній день травня служителі Феміди Апеляційного суду Київської області провели збори та внесли зміни до Засад використання автоматизованої системи документообігу установи в частині збільшення коефіцієнту навантаження для володарів мантій, які займають адміністративні посади.

Більше справ розглядатимуть саме «криміналісти» — заступник голови інституції Олег Ігнатюк та секретар палати Юрій Слива. Можливо, це пов’язано з тим, що ВККС відсторонила від посади їхнього колегу Степана Панасюка та направила його на перепідготовку до Національної школи суддів.

А от найменше попрощатися з професією готові представники Київського апеляційного адміністративного суду — тільки 5 осіб.

Прикметно, що жоден суддя-«п’ятирічка» не захотів іти з посади за власним бажанням. Тільки троє були звільнені указом Президента «проти їхньої волі»: Дмитро Чулінін з Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська та Лариса Калініченко з Голосіївського райсуду м.Києва у зв’язку з порушенням присяги. Підставою для позбавлення мантії Сергія Аніпка з Ірпінського міськсуду Київської області стало закінчення строку, на який його призначено.

«Адміністративників» — до школи

23 «апеляційники» на оцінювання не з’явилися з різних причин: пішли у відпустку, перебувають на лікарняному тощо. ВККС визначить, коли ці служителі Феміди пройдуть перевірку. Поки що невідомо, як завершиться оцінювання ще для 45 суддів: розгляд питання щодо них відкладено.

Є й такі володарі мантій, які влітку не відпочиватимуть, а сядуть за шкільні парти. Адже за результатами перевірки 8 осіб не підтвердили можливість здійснювати правосуддя. Половина з них — представники адмін’юстиції.

До речі, найбільшу кількість суддів на перепідготовку відправили колегії під головуванням очільника ВККС — керманича кваліфпалати Сергія Козьякова — 3 особи. Усі троє — з Київського апеляційного адмінсуду. Експерти припускають, що таке «адміністративне явище» можна пояснити або прогалинами в знаннях деяких представників цієї юрисдикції, або ж особливим ставленням комісії до володарів мантій згаданої спеціалізації. Адже «кваліфікаційники» неодноразово натякали: їм не надто подобається, що представники адмін’юстиції скасовують їхні рішення. Ситуацію загострює те, що ВККС не має процесуального права оскаржити ці вердикти. Та й очільник Міністерства юстиції висловлював невдоволення тим, що судді цієї спеціалізації нехтують державними інтересами.

Загалом у НШС навчатимуться 20 законників: 8 «апеляційників» та 12 «п’ятирічок». Після цього їх чекає ще складніше оцінювання — повторне, в разі провалу якого суддів попросять назавжди розпрощатися з посадою.

Разом з тим найбільшу кількість законників оцінили «трійки» під головуванням заступника керманича комісії — голови дисциплінарної палати Миколи Патрюка — 75 осіб (35%) з 213, які пройшли перевірку. До речі, рішення саме цих колегій найменш суворі: тільки 13% «апеляційників» направлені на перенавчання чи чекають додаткової ревізії їхніх досьє. Тимчасом як «трійки», які очолювали С.Козьяков, Валентина Устименко та Анастасія Заріцька, «відсіювали» кожного третього володаря мантії.

Судова крапка

Хоча більшість законників, яких ВККС відправила на перепідготовку, розповідали про готовність сісти за шкільну парту, дехто не згоден з таким рішенням і, як відомо «ЗіБ», готує позов до Вищого адмінсуду.

Не виключено, що «апеляційники», яких не влаштовуватиме рішення ВККС, оскаржать його. Підставою може стати одна процедурна особливість. Так, як уже згадувалося, представників апеляційних установ перевіряє на профпридатність змішана колегія-«трійка»: до її складу входять представники як кваліфікаційної, так і дисциплінарної палат ВККС. А от претендентів на отримання «безстрокових мантій» оцінювала кваліфікаційна палата в повному складі.

Окремі фахівці й досі ставлять під сумнів те, що колегія може приймати самостійні рішення від імені комісії: жодного слова про наділення її такими спеціальними повноваженнями ні в законі «Про забезпечення права на справедливий суд», ні в законі «Про судоустрій і статус суддів» знайти не вдалося. Напевно, вважає дехто з фахівців, ВККС необхідно було затверджувати висновки колегій.

І хоча в самій комісії із цим не погоджуються, з’явився очевидний доказ на користь такого припущення. У новій версії закону «Про судоустрій і статус суддів» тепер записано, що колегія (нарівні з палатами та комісією в цілому) має право приймати рішення. Тож, очевидно, відсутність такої норми в старій редакції документа може стати підставою для оскарження вердиктів «трійок». Адже «проводити кваліфоцінювання» і «приймати рішення» за наслідками перевірки — дві великі різниці.

***

Первинне кваліфоцінювання добре потрусило лави «апеляційників»: когось воно підштовхнуло до рішення про відставку, а комусь нагадало про необхідність освіжити знання у НШС. Та це не означає, що решта представників апеляційних інституцій можуть з полегшенням зітхнути та продовжувати спокійно працювати. Адже незабаром володарів мантій чекає чергове потрясіння — «переформатування» судової системи. Тим «апеляційникам», які виявлять бажання працювати в новому Верховному Суді, швидше за все, доведеться проходити ще одну перевірку — на здатність розглядати справи у найвищому судовому органі. А за 3 роки, з огляду на висловлювання авторів реформи, мають бути перетрушені усі апеляційні установи, до яких оголошуватимуться окремі конкурси. Тож цей етап і для комісії, і для суддів був лише тренуванням перед вирішальним змаганням. 

Результати первинного кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних установ м.Києва та Київської області, можливо переглянути тут.