УКБС виступає проти штучного перерозподілу ринку й знищення 2/3 кредитних установ
Чергове розширене засідання Спостережної ради Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» було присвячено проблемам банківської діяльності та шляхам їх вирішення. Учасники засідання, зокрема, виступили з критикою законодавчих намірів щодо запровадження «ручного» режиму регулювання та нових вимог до нормативів капіталу.
УКБС уніс низку пропозицій до Державної комісії з питань цінних паперів та фондового ринку. Зокрема, під час засідання зазначено про необхідність удосконалення чинного законодавства, яке стосується ринку цінних паперів. Адже несумлінні емітенти за різними схемами виводять активи з функціонуючих підприємств (здійснюючи штучні банкрутства) з метою невиконання зобов’язань перед кредиторами.
Експерти УКБС продовжать співпрацю з ДКЦПФР з розробки заходів щодо унеможливлення в подальшому організації обігу цінних паперів, які можуть використовуватися для відпливу капіталів, у рамках створення реєстру недобросовісних емітентів.
Представники банківської спільноти вважають необхідним звернути увагу Нацбанку на законопроекти, які скасовують позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, а також позбавляють заставодержателів права отримати суму заборгованості з іншого майна борж¬ника, якщо сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває вимог.
Асоціація наполягатиме на відхиленні вказаних норм, які позбавлять фінустанови ефективних інструментів повернення кредитних коштів. Адже під загрозою опиниться стабільність банківської системи як джерела грошових ресурсів для кредитування реального сектору економіки. Внаслідок цього заблокується виконання державних програм у частині будівництва житла для населення та здешевлення кредитів, створення умов для відро¬дження іпотечного кредитування та розширення його доступності для громадян.
Представники банків¬ської спільноти стурбовані перспективою штучного перерозподілу банківського ринку й знищення 2/3 фінустанов України вна¬слідок делегування НБУ повноважень парламенту в частині встановлення нормативів капіталу банків та запровадження «ручного» режиму регулювання. Стандарти, закладені в законопроекті №0884, не відповідають не тільки міжнародним нормам, а й загальносвітовим тенденціям. Зокрема, базель¬ським вимогам до структури активів і капіталу банків (Базель-2, Базель-3).
Наразі в нас установлено значно жорсткіші вимоги до нормативів капіталу. Наприклад, мінімальний статутний капітал на момент створення банку в Україні становить близько ?7 млн, а в країнах Єврозони — ?5 млн (проектом узагалі передбачено збільшення його розміру до ?45 млн).
Реалізацію стандартів Базель-3 в усьому світі з огляду на складність процесу нарощення капіталу планується проводити поетапно, починаючи з 2013 і до 2019 року, що дозволить зарубіжним банкам поступово акумулювати капітал і при цьому забезпечити фінансування кредитно-інвестиційних операцій. Крім того, базельські стандарти передбачають під¬вищення нормативів шляхом поступового запровадження не абсолютних, як планується в Україні, а відносних якісних показників.
Натомість, відзначають експерти УКБС, українські банки постануть перед необхідністю проведення докапіталізації впродовж одного року. За нинішнього стану національної економіки та нагромадження збитковості підприємств здійснити такий приріст капіталу неможливо з об’¬єктивних причин, уважають в Асоціації.
«УКБС виступає за відхилення проекту №0884, який загрожує стабільності банківської системи та економіці країни. В умовах надмірної закритості НБУ й відсутності контакту регулятора з громадськістю буде створено систему банківського нагляду з можливостями прийняття непрогнозованих, волюнтаристських рішень, — зазначила генеральний директор Асоціації Галина Оліфер. — Крім того, для налагодження ефективної взаємодії з Нацбанком УКБС розробив Концепцію взаємодії НБУ з інститутами фінансового ринку. В її основу покладено принципи взаємної відкритості, ефективності та толерантності, що дозволить посилити прозорість діяльності держрегулятора та колегіальність під час прийняття системних рішень».
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!