ВККС: від розкоші до злиднів

Що показали, а що приховали «кваліфікаційники» у деклараціях за 2015 рік

З огляду на резонанс, який викликала попередня публікація (див. «ЗіБ» №19—20), ми вирішили дещо глибше проаналізувати дані декларацій членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів за 2015 рік. Спробуємо з’ясувати, як співвідносяться офіційні доходи представників кваліфоргану та їхніх сімей із фактичними витратами. І хоча в цій звітності в графі видатків переважно стоять прочерки, деякі висновки все ж можна зробити.

«Обслуговування» майна

Як казав один успішний банкір, потрібно контролювати не доходи, які не завжди від нас залежать, а видатки. Адже якщо особа витрачатиме непомірні кошти, то її не врятують навіть великі статки. Чи всі члени ВККС у минулому році жили за таким принципом та чи розумно розпоряджалися своїми доходами? Подивімося.

Перше, що під час аналізу впадає в око: не всі «кваліфікаційники» розкрили в документі свої видатки. Так, даними про те, скільки коштів пішло на утримання майна, поділилися тільки троє. Один з них — очільник комісії Сергій Козьяков. Річне «обслуговування» його власності (очевидно, йдеться про два авто Lexus, адже іншого особистого майна він не задекларував) обійшлося всього-на-всього в 39,7 тис. грн. Ще 4,5 тис. керманич ВККС витратив на добровільне страхування. А от члени його сім’ї віддали на утримання статків 610 тис. грн. Тож на річне прожиття кожному в його сім’ї (3 особи) залишилося у середньому 166 тис. грн.

Ще менше на утримання майна витратили представники постійно діючого органу Микола Мішин (16,9 тис. грн.) та Сергій Прилипко (20,2 тис.). Решта членів комісії зазначали «видатки з інших категорій». Так, секретар кваліфікаційної палати ВККС Станіслав Щотка поклав на банківський рахунок 120 тис. грн., Юрій Тітов — 5 тис., Анастасія Заріцька — 4,4 тис., а Андрій Василенко — 149 грн. До речі, найбільше грошей в минулому році довірив банкам М.Мішин — 221 тис. грн.

Основна частина видатків А.Заріцької пішла на погашення кредиту (78 тис. грн.), а секретар дисциплінарної палати ВККС Михайло Макарчук витрачався тільки на оренду майна — 16,8 тис. грн.

Видатки в міру дозволеного

Оскільки більшість «кваліфікаційників» не оприлюднили даних щодо видатків на утримання майна, ми порахували, скільки приблизно коштів необхідно на «обслуговування» (зокрема оплату комунальних послуг) квадратних метрів декларантів та членів їхніх сімей. У результаті вдалося визначити залишок суми, яку кожен член комісії міг собі дозволити на прожиття щомісяця.

Як з’ясувалося, Павлу Луцюку, який разом із сім’єю отримав річний дохід у розмірі майже 1,5 млн грн., не довелося пожити в розкоші. У середньому щомісяця він міг витрачати не більш як 3 тис. грн. Мабуть, це через те, що в минулому році робив дорогі покупки: придбав квартиру за 635,6 тис. грн. (532 тис. із цієї суми — позика, яку, напевно, П.Луцюк ще не віддав. Принаймні в декларації такої інформації немає) та Mercedes-Benz за 247 тис. грн.

Водночас у Валентини Устименко була можливість пожити в 2015-му на широку ногу — на 951 тис. грн. (79 тис. на місяць). Не злидарювали й заступник очільника комісії — голова дисциплінарної палати Микола Патрюк (у середньому кожного місяця на прожиття міг виділяти по 34 тис. грн.), А.Заріцька (30,5 тис.), Тетяна Весельська (26 тис.), Тетяна Шилова (20 тис. грн.).

Утім, більшість «кваліфікаційників» могли собі дозволити витратити щомісяця від 6,9 тис. до 13,5 тис. грн. Тобто, як кажуть, жити не в розкоші, але і не в злиднях. Хоча ці розрахунки, вочевидь, приблизні. А те, чи відповідає спосіб життя задекларованим доходам, може проконтролювати спеціальний орган. Звісно, якщо захоче або матиме для цього підстави.

P.S. Після попередньої публікації на адресу нашого тижневика почали надходити зауваження щодо достовірності даних, указаних у деклараціях членів ВККС. Оскільки газета не може оприлюднювати непідтверджених відомостей, а доступу до майнових реєстрів чи реєстрів довіреностей для їх перевірки журналісти не мають, пропонуємо всім тим, кому відомі факти, що не знайшли відображення в офіційних деклараціях, надсилати скани відповідних документів чи фотографії незадекларованого майна.

Анонімність джерел та нерозголошення персональних даних гарантуємо.