Експерт пояснив, чому судді поновлюють звільнених поліцейських

Через позицію очільників МВС у законі було закладено приховану міну, яка тепер поставила під сумнів усю реформу

Розпочата минулого року переатестація співробітників поліції й очищення правоохоронних органів від недобросовісних працівників ризикує захлинутися. Поліцейські, які не пройшли переатестацію, масово поновлюються на своїх посадах через суди.

Чому так відбувається, - розмірковував на сайті «Українська правда» член правління Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

Як відзначає експерт, у буксуванні змін у новій поліції багато хто звинувачує нереформовану судову владу і її стійке небажання проводити будь-які зміни. «Частково це дійсно так. Однак і не всі біди в державі слід автоматично перекладати на наші суди. Адже через дірку в законодавстві суддям просто не залишається іншого вибору, як поновлювати на роботі звільнених екс-міліціонерів», - зауважив він.

О.Банчук відзначає, що останнім часом суди потрапляли під неодноразову критику з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і голови Національної поліції Хатії Деканоїдзе за скасування рішень про неатестацію поліцейських. З'являлася навіть інформація, що така позиція судів стала причиною зменшення темпів переатестації в регіонах і обговорення можливості відмови від цієї процедури в поліції.

«Хоча саме через позицію очільників МВС була закладена прихована міна у законі про Національну поліцію, яка тепер поставила під сумнів усю реформу, - пише експерт. - Аналіз відповідних судових рішень дозволяє зробити висновок, що в адміністративних судів немає іншого вибору, ніж захищати поліцейських, ґрунтуючись на положеннях нового закону «Про Національну поліцію».

Він також роз’яснює, чому адміністративні суди змушені визнавати рішення атестаційних комісій такими, що порушують вимоги закону про поліцію:

- Новий закон про Національну поліцію був опублікований 6 серпня 2015 року. Пункти 8-10 прикінцевих положень закону передбачали таку послідовність дій що особового складу протягом наступних трьох місяців? з 7 серпня до 7 листопада 2015 року:

1) попередження всіх працівників міліції про наступне звільнення;

2) призначення на посади поліцейських на підставі наказів керівників або проходження конкурсу на посади;

3) звільнення поліцейських, які не пройшли конкурс або самостійно звільнилися.

Під час доопрацювання цього закону у відповідному парламентському комітеті виникало запитання про здатність МВС забезпечити цей процес щодо 150-тисячного складу протягом такого короткого часу. І лише після запевнення представників міністерства, у законі залишився саме трьохмісячний період, а не шестимісячний чи однорічний.

Але за цей час – до 7 листопада 2015 року – конкурси на посади не проводилися, а переважна більшість працівників міліції автоматично були призначені на посади поліцейських.

Нинішня керівниця поліції була призначена лише 4 листопада – за три дні до моменту набрання чинності законом в цілому.

Отже, передбачену законну можливість провести очищення лав поліції було втрачено.

Лише 17 листопада 2015 року МВС прийняло Інструкцію про порядок атестування поліцейських, який наразі основною для переатестації міліціонерів. Ця інструкція формально ґрунтується на положеннях 57-ї статті Закону про порядок атестування поліцейських. Однак це неправильно – на чому й засновують свої рішення адміністративні суди.

Адже всі особи, які проходили і наразі проходять переатестацію, були прийняті до 7 листопада 2015 року на службу в поліцію на підставі наказів керівництва; як вже зазначалося, це відбулося автоматично.

А атестування поліцейських, передбачене статтею 57 закону, не стосується загальної (повальної) переатестації і може проводитися лише у трьох випадках:

1) при призначенні на вищу посаду, коли конкурс не проводиться;

2) при переміщенні на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) при звільненні зі служби через службову невідповідність.

Що означають ці підстави для звільнення поліцейських?

Спочатку повинні бути певні нарікання, скарги щодо роботи певного службовця поліції або розпочаті дисциплінарні провадження, які свідчать про його службову невідповідність. Після цього може відбуватися атестування конкретного поліцейського, за наслідками якого приймається одне з рішень – залишення на службі чи звільнення.

Але за відсутності хоча б одного з елементів цієї процедури, проведення атестування в межах закону неможливе.

Чому закон встановив такі обмеження для атестування? Для уникнення ситуації, коли при зміні керівника певного підрозділу він влаштовуватиме загальну переатестацію кадрового складу з метою звільнення нелояльних поліцейських.

Отже, адміністративні суди масово встановлюють відсутність законних підстав для проведення переатестації поліцейських, таким чином захищаючи права поліцейських, які не проходять цю процедуру і підлягають звільненню з лав поліції. Наявність відповідної інструкції також не рятує ситуації, тому що суди обґрунтовано вважають її такою, що не відповідає закону.

Описана ситуація є класичною в тому розумінні, що відображає боротьбу між "доцільністю" і "законністю".

Чи доцільно/необхідно/бажано проводити переатестацію особового складу поліції? – Безперечно, так!

Чи законно/правомірно наразі проходить переатестації в поліції? – Безперечно, ні. Що й підтверджують суди.

Хороша новина полягає в тому, що ситуація не безнадійна і може бути виправлена. Для цього потрібно лише внести точкові зміни до перехідних положень закону, якими нинішню процедуру переатестації ввести в правові рамки.

Також описані проблеми повинні чергове навчити наших урядовців зважати на закон і безумовно дотримуватися його.