Одеський рубіж

Громадська розправа над суддями і повна бездіяльність державних органів знищує незалежність правосуддя

Скарги суддів на тиск та протиправний вплив останнім часом стали звичним явищем. Лише за березень 2016 року судді зверталися до Ради суддів України понад 10 разів. А скільки суддів стерпіли і не скаржились? Тиснуть усі: народні депутати, сторони, службовці «правоохоронних» органів. Але лаври першості поступово перебирає так звана «громадськість». Неідентифіковані «активісти-найманці», що не гребують навіть фізичною розправою, стали небезпечним явищем, що підриває незалежність суду, руйнує судову систему. Події в господарському суді Одеської області 25 квітня 2016 р. демонструють усю глибину проблеми та неспроможність правоохоронної системи захистити конституційний лад.

Спочатку факти

У провадженні судді господарського суду Одеської області Юрія Шаратова знаходилась справа №916/285/16 за позовом Одеської міської ради до Торгівельно-посередницької фірми „Успіх” товариства з обмеженою відповідальність, Товариства з обмеженою відповідальність Торгівельно-посередницької фірми „Успіх-Престиж”, Одеського міського управління юстиції, за участю третьої особи Споживчого кооперативу „УСПІХ-АВТО” про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.06.2013, договору про поділ нерухомого майна від 20.08.2013 та за зустрічним позовом ТОВ „Торгівельно-посередницької фірми „Успіх-Престиж” до Одеської міської ради про визнання права власності на будівлі і приміщення загальною площею 1639,0 кв.м., що розташовані у м. Одеса.

Справа від початку мала резонансний характер і активно супроводжувалася «громадськістю», яка застосовувала різні методи впливу на суд та судовий процес.

23.03.2016р. відбулося блокування руху транспортних засобів на проспекті, де розташовані господарський суд Одеської області та Одеський апеляційний господарський суд. Через це у місті був транспортний колапс.

06.04.2016р. два рази протягом дня та 13.04.2016р. (в день, на які було призначено судові засідання) надходили повідомлення про наявність вибухових пристроїв у приміщенні суду. Це повністю зупинило роботу двох судів, спричинило паніку серед учасників судових процесів, не відбулися численні судові засідання.

На виконання п.12 рішення Ради суддів України №24 від 08.04.2016р. ГУ НП в Одеській області повідомлялось про необхідність забезпечення правопорядку під час проведення чергового судового засідання. Зокрема, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2016р. суд зобов’язав ГУ НП в Одеській області залучити батальйон поліції особливого призначення в кількості не менше семи співробітників для забезпечення громадського порядку.

Однак, в день призначеного судового засідання, 25.04.2016р., співробітники поліції для охорони громадського порядку не прибули.

25.04.2016р. за годину до початку робочого дня великою кількістю представників «громадськості» заблоковано центральний вхід до будівлі суду та виходи з нього по периметру будівлі.

Відповідальним працівником суду за номером 102 було викликано патрульний наряд поліції. На місце події прибули два наряди з чотирьох (!) патрульних.

До огорожі перед центральним входом до суду, металевим ланцюгом за допомогою замка був прикутий смітник з ганебним написом «Люстратор для Шаратова».

Крім того, були пошкоджені центральні вхідні скляні двері в будівлі суду, вибито скло з обох частин дверей.

Усі дії відбувалися в присутності поліцейських, які не реагували на правопорушення і не вживали жодних заходів щодо їх припинення.

Отримавши запевнення у безпечному проході до будівлі суду, суддя Шаратов Ю.А. у супроводі представників поліції намагався потрапити до суду, проте група «активістів» заблокувала вхід до суду та облила зеленкою його та осіб, які знаходились поруч з ним. Рідина потрапила в слизову оболонку очей судді, спричинивши хімічний опік. Суддя був госпіталізований.

Патрульні у сутичці з натовпом відпустили тих осіб, що скоїли напад на суддю.

Після подій, що мали місце, голова суду звернувся з листом від 25.04.2016р. до в.о. прокурора Одеської області Жученка О.Д. щодо перевірки виділення нарядів поліції для охорони громадського порядку під час вищезазначених подій, а також з проханням про взяття під особистий контроль розслідування кримінального провадження за фактом вчинення протизаконних дій. Станом на 05.05.2016 р. реакція відсутня.

Голова суду звернувся з листом від 25.04.2016р. до начальника Приморського ВП в місті Одесі ГУ НП в Одеській області полковника поліції Піщанського М.Г. щодо перевірки виділення нарядів поліції для охорони громадського порядку 25.04.2016р., а також внести вказані в заяві відомості про порушення правопорядку – до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрити кримінальне провадження за вищезазначеними фактами, враховуючи суспільний резонанс подій, які трапились в господарському суді Одеської області 25.04.2016р. взяти під особистий контроль розслідування кримінального провадження за фактом вчинення вказаних протизаконних дій.

Кримінальне провадження №12016161500000982 було порушено органом досудового розслідування Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області не за фактом подій, свідками яких були представники правоохоронних органів, а лише за заявою судді Шаратова Ю.М.

Листом від 25.04.2016р. голова суду звернувся до т.в.о. начальника ГУ НП в Одеській області Лорткіпанідзе Г.Г., зазначив про необхідність термінового відновлення охорони адміністративного будинку (м. Одеса, проспект Шевченка, 29) та його прилеглої  території працівниками БПОП ГУ НП в Одеській області. Станом на 05.05.2016 р. реакція відсутня.

Голова суду листом від 25.04.2016р. звернувся до голови Ради суддів України з повідомленням про подію, яка відбулася, та відсутність охорони адміністративного будинку за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29 та його прилеглої території. Станом на 05.05.2016 р. Рада суддів України на ситуацію не відреагувала.

Отже, маємо очевидне правопорушення, що містить ознаки декількох складів злочину: ст. 294 (Масові заворушення), ст. 367 (Службова недбалість), ст. 376 (Втручання в діяльність судових органів), ст. 377 (Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного).

І водночас, маємо повну бездіяльність усіх державних органів та посадових осіб, до яких суд звернувся за захистом.

Уся правоохоронна система цим прикладом довела свою абсолютну неспроможність забезпечувати правопорядок та недієвість під час виконання завдань.

Чому ж так сталось? Чому суд залишився один на один з юрбою хуліганів у шкірі «громадськості»?

Хто повинен захищати суди?

Законом України “Про національну поліцію” внесено зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у частині утворення підрозділів відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації України у зв’язку з ліквідацією спеціалізованих підрозділів органів Міністерства внутрішніх справ України “Грифон”.

Наказом Державної судової адміністрації України від 23.10.2015 № 181 утворено Державну установу “Служба судової охорони” та затверджено статут зазначеної установи, а також визначено її місцезнаходження.

Державну установу “Служба судової охорони” 03.11.2015 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб ― підприємців.

ДСА України наказом від 06.11.2015 № 191 затверджено Положення про Державну установу “Служба судової охорони”, яке погоджено з Міністерством внутрішніх справ України.

ДСА України 11.02.2016 погоджено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298” (щодо питань оплати праці працівників Державної установи “Служба судової охорони”) із технічними корективами зазначеного проекту постанови.

Крім того, з метою неухильного виконання Конституції України, Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Закону України “Про Національну поліцію” ДСА України, починаючи з вересня 2015 року, систематично зверталася до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та Міністерства внутрішніх справ України з питань продовження охорони судів підрозділами Національної гвардії України та Національної поліції до початку функціонування в повному обсязі відомчої воєнізованої охорони ДСА України.

Листом від 20.08.2015 № 11-15126/15 ДСА України звернулася до Прем’єр-міністра України з проханням надати доручення МВС України передати матеріально-технічні бази спеціального підрозділу судової міліції “Грифон” до ДСА України та надати доручення Міністерству фінансів України опрацювати можливість передачі бюджетних призначень на 2015 рік від МВС України до ДСА України та передбачити в Державному бюджеті України на 2016 рік окрему бюджетну програму для створення та належного функціонування відомчої воєнізованої охорони ДСА України.

Листом від 14.09.2015 № 11-15925/15 ДСА України звернулася до МВС України щодо передачі матеріально-технічних баз спеціального підрозділу судової міліції “Грифон” до ДСА України та передачі бюджетних призначень на 2015 рік від МВС України до ДСА України.

Рада суддів України та ДСА України спільним листом від 09.10.2015 № 9рс-516/15, № 10-16846/15 звернулися до Прем’єр-міністра України з проханням надати доручення МВС України до фактичного утворення та початку повного функціонування відомчої воєнізованої охорони ДСА України забезпечувати гарантовану Конституцією та законами України належну охорону судів, суддів, учасників судового процесу відповідними підрозділами МВС України на безоплатній основі.

Спільним листом Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Ради суддів України, Голова Вищої ради юстиції, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голови вищих судів України та Голова ДСА України звернулися до Президента України щодо особистого втручання у вирішення питання фінансування відомчої воєнізованої охорони ДСА України.

ДСА України звернулася з листом від 06.11.2015 № 10-17655/15 до Прем’єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення фінансування утворення та функціонування Служби судової охорони, а на період до початку її роботи — продовження виконання функцій з охорони приміщень судів відповідними підрозділами МВС України.

За ініціативою ДСА України Міністром внутрішніх справ України на розгляд Кабінету Міністрів України внесено проект постанови про забезпечення охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз, яку прийнято Урядом 09.11.2015 за № 906.

У черговий раз листом від 18.11.2015 № 17-18030/15 ДСА України звернулася до Прем’єр-міністра України про невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 № 906.

Крім того, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 № 906 ДСА України розроблено проект Тимчасового порядку охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз та проект наказу про його затвердження МВС України, який було надіслано до МВС України листом від 19.11.2015 № 17-18057/15. Опрацьовані МВС України проекти згаданих вище документів надійшли до ДСА України лише 03.12.2015 для погодження. ДСА України 08.12.2015 було погоджено проект Тимчасового порядку охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз та проект наказу про його затвердження з застереженнями.

Проект Тимчасового порядку охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз та проект наказу про його затвердження 16.01.2016 ДСА України було повторно погоджено без зауважень.

У свою чергу, МВС України, наказ про затвердження тимчасового порядку охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз, не зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

На сьогоднішній день постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 № 906 всупереч статті 117 Конституції України не виконується МВС України в повному обсязі. Більш того, за інформацією, яка надходить від керівників апаратів судів, керівництва територіальних управлінь ДСА України, від територіальних підрозділів Національної поліції продовжують надходити попереджувальні листи про припинення в односторонньому порядку охорони приміщень судів або переведення їх на денний графік чергування.

ДСА України разом з Національною поліцією підготувала проект спільного листа на Президента України щодо сприяння реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 № 906, який за підписом Голови ДСА України було передано на підпис Голові Національної поліції і на сьогоднішній день до ДСА України не повертався.

ДСА України разом з Національною поліцією підготувала спільний лист до начальників територіальних управлінь ДСА України та територіальних підрозділів Національної поліції щодо гарантії продовження здійснення охорони судів підрозділами МВС України, але цей лист керівництво Національної поліції погоджувати відмовляється.

У черговий раз листом від 17.02.2016 № 10-1262/16 ДСА України звернулася до Прем’єр-міністра України про невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 № 906.

Крім того, ДСА України листом від 18.02.2016 №17-1296/16 звернулась до Міністра Кабінету Міністрів України з інформацією про невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 № 906.

10.03.2016 відбулася робоча зустріч з керівником Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України, під час якої у черговий раз було наголошено на необхідності вирішення питання охорони судів, як такого, яке гарантується Конституцією та законами України.

Згідно офіційної інформації з сайту ДСА України, сьогодні продовжується робота по створенню і започаткуванню функціонування Державної установи “Служба судової охорони” та вживаються всі можливі заходи з метою вирішення існуючих проблем з охороною судів.

Таким чином, єдиним нормативним актом, який визначає «охоронців суду», є Постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 № 906 «Про забезпечення охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз». Але вона НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ!

Хто винуватий?

По-перше, як повідомили в суді, Головне управління Національної поліції в Одеській області з 20.04.2016 р. припинило охорону адміністративної будівлі, в якій розміщується господарський суд Одеської області та Одеський апеляційний господарський суд. Охорона припинена всупереч усім нормативно-правовим актам, відповідно до яких вона мала б забезпечуватись. Суди та судді залишилися без спеціалізованої охорони.

Які правові підстави припинення охорони?

Така ситуація відбувається по всій Україні. За даними ДСА 407 судів, а це понад 50%, не охороняються взагалі, 230 судів (28,7%) - охороняються лише вдень, 5 (0,62%) - лише вночі,159 (19%) судових органів підрозділу Національної поліції охороняють цілодобово.

По-друге, викликані заздалегідь ухвалою суду для забезпечення проведення вищевказаного засідання працівники поліції самоусунулись від охорони судді та суду. Природньо. Страшно. Четверо поліцейських не здатні упоратись з натовпом агресивно налаштованих активістів, яких було близько ста. Очевидно, що поліція неправильно визначила ресурси для виконання завдання, внаслідок чого не впоралась з охороною громадського порядку.

Хто за це відповідає?

По-третє, особа, яка завдала тілесних ушкоджень судді, не була затримана на місці злочину. Це сталося внаслідок непрофесійних дій поліції під час затримання порушника. Їх дії містять ознаки службової недбалості і потребують перевірки.

Чому поліцейські не застосували своїх повноважень для припинення злочину та затримання особи, що його скоїла?

По-четверте, голова суду звернувся до Ради суддів України та Вищого господарського суду України з листами від 25.04.2016 р. Станом на 03.05.2016 р. члени Ради суддів України, з якими вдалось поспілкуватися, не знали ані про цей випадок в Одесі, ані про сам факт звернення до них. Здається, що такий спосіб реагування (попри його формальну правильність) недостатньо дієвий, коли потрібна швидка реакція.

Підсумуємо. Ситуація виникла завдяки двом ключовим факторам:

1) відсутність охорони суду;

2) невиконання поліцією своїх завдань, відсутність дій з припинення правопорушень, що вчиняються «громадськістю». І в цьому головна причина ситуації.

Обидві причини – зона відповідальності Національної поліції. Фактично, бездіяльність поліції, яка за законом зобов’язана захищати громадський порядок і охороняти суд, призвела до такої зухвалої, неправомірної та небезпечної поведінки «громадськості», які здійснюють психологічний і фізичний тиск на суддів!

Але найважливіший фактор, що загрожує не лише господарському суду Одеської області, але й усій судовій системі – безкарність правопорушників. Тим більше, що аналогічні випадки не вперше трапляються за останній рік. Безкарність таких дій дає привід іншим учасникам процесу вважати, що залучивши до підтримки групу «активістів» нахабної, аморальної поведінки, вони можуть тиснути на Суд та домогтися потрібного рішення.

Грубе порушення громадського порядку з мотивів явної зневаги до правосуддя, - це не лише виклик судовій владі. Це виклик законодавчій гілці влади про те, що гарантований міжнародними стандартами механізм незалежності та неупередженості судової влади не забезпечується виконавчою гілкою влади в Україні. Це виклик новій поліції, яка на таких ось прикладах доводить абсолютну неспроможність забезпечувати правопорядок.

Що робити?

На жаль, за два роки судова влада не виробила чіткого алгоритму дій на випадок таких загроз. Це лише підбадьорює і заохочує «громадськість». А отже слід чекати нових проявів «громадського» судового вандалізму.

Як же діяти? Що робити в цій ситуації?

1. Встановити (ідентифікувати) «громадськість». Звернутися публічно до громадян та журналістів з проханням надати відеоматеріали. Якщо такі особи відомі – мають бути заяви про вчинення злочину кожним із них. Встановити замовників, притягнути їх до відповідальності за ст. 298 КК: Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях.

2. Звернутися до Прем’єр-міністра, Національної поліції, МВС, голови ОДА про професійну непридатність начальника поліції та поліцейських, які прибули на місце, з вимогою про НЕГАЙНЕ звільнення з посади.

3. Звернутися з заявою про вчинення службового злочину за ознаками ч. 2 ст. 367 КК з боку начальника поліції, який зняв охорону суду, та поліцейських, які прибули на місце (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки).

4. Звернутися до Національної поліції, МВС з вимогою НЕГАЙНО втрутитись у ситуацію та забезпечити незалежність суду. Вимагати залучення до охорони суду Національної гвардії, оскільки поліція з цим завданням не може впоратись. Тим більше, що нормативні акти прямо передбачають їх обов’язок охороняти суд.

5. Звернутися до прокурора області з вимогою провести термінове розслідування службового злочину за ознаками ч. 2 ст. 367 КК начальником поліції та поліцейськими, які прибули на місце.

6. Звернутися до Служби безпеки України, Національної поліції про забезпечення безпеки суддів суду (часті мінування, розгляд резонансних справ, фізичні загрози) шляхом охорони приміщення суду та встановлення особистої охорони судді Шаратову на весь час розгляду справи. (ч. 8 ст. 131 Закону «Про судоустрій і статус суддів»: Орган державної влади… яким направлено звернення Ради суддів України з питань забезпечення безпеки суддів, зобов’язані розглянути таке звернення протягом десяти днів з дня його отримання і вжити заходів щодо усунення загроз безпеці суддів).

7. Не залишати суддю Юрія Шаратова та господарський суд Одеської області на самоті в цій складній ситуації. Це не проблема окремого суду, судді чи справи Це проблема усієї судової системи. Волею долі саме Одеса опинилася в зоні конфлікту. Саме там зараз передній край боротьби за незалежний суд.

Усі дії та кроки потрібно висвітлювати на сайті суду, Ради суддів України, інтернет-ресурсах, супроводжувати прес-релізами для ЗМІ. Нарешті має запрацювати правильний інформаційний супровід цього конфлікту.

***

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, … з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)

Незалежність судді забезпечується забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судді і не посягати на неї (ст. 48 цього ж Закону).

Закони є. Закони однозначно на стороні суду. Але яка з них користь, якщо ніхто на них не зважає і не виконує, а порушників навіть не затримують? Чи є насправді в Україні «правоохоронні» органи?

Потрібно усвідомити: якщо держава не буде захищати суди – незалежного правосуддя в Україні не буде.

Закон і Бізнес