На сторожі без порядку

Тривала реєстрація документа та відсутність грошей на охорону відкрили безперешкодний доступ до втручання в правосуддя

Половину будівель судів узагалі ніхто не охороняє. При цьому під пильним цілодобовим оком вартових перебуває всього-на-всього 19% приміщень. Ситуація може змінитися після реєстрації в Міністерстві юстиції тимчасового порядку охорони судів або ж виділення коштів на забезпечення діяльності відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації. Проте урядовці поки що не наважилися на жоден із цих кроків. Як наслідок, почастішали випадки протиправних дій щодо законників та втручання в здійснення правосуддя.

Заляканий — необ’єктивний

Незважаючи на те що в таблиці моніторингу звернень законників щодо втручання в їхню діяльність, який запровадила Рада суддів, останній запис датується листопадом 2015-го, це не означає, що випадків тиску на володарів мантій стало менше. «Самоврядники» не перестають отримувати численні звернення щодо блокування будівель суду та їх мінування, стосовно погроз на адресу служителів Феміди, навіть щодо фізичної розправи над ними. Трапляється, активісти не випускають володарів мантій з нарадчих кімнат, залів засідань. Самі законники пов’язують таке втручання з тим, що ті чи інші політики, громадські діячі хочуть схилити їх до прийняття «правильного» рішення.

«Заляканий суддя ніколи не буде незалежним. Він не здатний ухвалити безстороннє рішення та ніколи не наважиться прийняти рішення в резонансній справі», — заявила голова РСУ Валентина Сімоненко під час розгляду на засіданні ради питання «Про реагування правоохоронних органів на випадки протиправної поведінки стосовно суддів».

А от представник ради Володимир Кривка звернув увагу на те, що з’явилася певна тенденція: якщо раніше найчастіше випадки втручання в діяльність Феміди траплялися в столичних судах, потім ця хвиля докотилася до обласних центрів, то нині такі явища спостерігаються і в установах невеликих населених пунктів.

Як нагадала очільниця РСУ, наприкінці березня на секретаря судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області Наталію Охріменко було вчинено розбійний напад у її будинку. «Зволікання з реагуванням правоохоронних органів на повідомлення судді про неправомірне проникнення до її будинку призвело до того, що суддю побили», — розповіла В.Сімоненко.

Та це лише один випадок, коли правоохоронці своєчасно не зреагували на суддівські виклики. Буває й так, підкреслила голова РСУ, що працівники Національної поліції, «ставши свідками незаконних дій щодо суддів», не вживають необхідних заходів для їх припинення. Підтвердження цьому — історія, яку розповів заступник голови Приморського районного суду м.Одеси Сергій Погрібний.

До чого призводить безкарність

За його словами, 16 березня розглядалася справа про обрання запобіжного заходу працівникам поліції м.Чорноморська за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених низкою статей Кримінального кодексу, включаючи ч.2 ст.127 («Катування»), ч.2 ст.146 («Незаконне позбавлення волі або викрадення людини»), ч.3 ст.368 («Одержання неправомірної вигоди»). Група осіб (серед них — фігуранти кримінальної справи, яка перебувала у провадженні Приморського райсуду м.Одеси, обвинувачені за ч.3 ст.296 («Хуліганство») та ч.1 ст.376 («Втручання в діяльність судових органів»)) заблокувала слідчого суддю в нарадчій кімнаті. Наступного дня ці ж «активісти» заважали розглядати справи очільнику згаданої установи.

Як зауважив С.Погрібний, всі дії проводяться з однією метою — чинити тиск на суддів, аби ті не застосовували до підозрюваних обгрунтованих запобіжних заходів. Прикметно, що в таких ситуаціях наряди поліції, які приїжджали на виклики, жодного разу належним чином не реагували.

У свою чергу представниця Апеляційного суду Донецької області Людмила Соломаха повідомила: в їхній установі трьох володарок мантій, які розглядали апеляційну скаргу щодо обрання запобіжного заходу, заблокували в залі засідань. «Коли на виклик голови суду приїхали працівники Нацполіції, жодних дій вони не вчиняли, крім того, що стояли поруч з порушниками правопорядку», — зауважила Л.Соломаха. За її словами, ситуація змінилася наступного дня, коли суд охороняли бронетранспортери та представники спецпідрозділів.

На думку члена РСУ Анатолія Марцинкевича, сьогодні з’явився новий вид права. «Це злочинне право. І воно виникло внаслідок бездіяльності правоохоронних органів, — наголосив «самоврядник» і додав: — Представники Нацполіції більше переймаються тим, аби мати авторитет у громадськості».

«Що ми маємо в підсумку? Дискредитацію суду як інституції, приниження авторитету суду, блокування його роботи», — зробив висновок володар мантії з Одещини. Він попросив РСУ звернутися до керівництва правоохоронних органів, аби розслідування злочинів проти правосуддя проводилося об’єктивно, а винні особи відповіли за свої дії.

«Необхідно, щоб правоохоронні органи забезпечували охорону суду та суддів, використовували наявні повноваження з метою недопущення злочинних дій проти правосуддя в цілому. Безкарність призводить до потурання злочинній діяльності», — резюмував С.Погрібний.

Але й тут не все так просто, як видається на перший погляд: стояти на сторожі храмів Феміди — це компетенція не поліції, а відомчої воєнізованої охорони ДСАУ, яка до цього часу існує тільки на папері. І хоча в листопаді минулого року Уряд постановив: поки нова структура не запрацює, її функції тимчасово повинні виконувати підрозділи Національної гвардії та Національної поліції, працівники цих органів фактично не мають права охороняти судові установи. Головною перешкодою є бюрократична тяганина: Міністерство внутрішніх справ ніяк не може зареєструвати в Мін’юсті наказ «Про затвердження Тимчасового порядку охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз».

Проблема не в кількості, а в реагуванні

Тож, напевно, через відсутність такого порядку немає порядку й у багатьох установах. Так, як повідомив голова ДСАУ Зеновій Холоднюк, сьогодні із 763 судів працює 677, які розташовані у 801 приміщенні. 407 (50,8%) будівель не охороняються взагалі, 230 (28,7%) — тільки вдень, 5 (0,6%) — лише вночі. Цілодобовою вартою підрозділи Нацполіції забезпечують 159 приміщень (19,9%). Нагадаємо: за даними 2015 року, майже 90% обителей Феміди охоронялося.

«З прийняттям закону «Про Національну поліцію» чисельність спецпідрозділу судової міліції «Грифон», яка на той момент становила майже 4 тис. осіб, повністю ліквідована. Розуміючи проблему щодо забезпечення охорони судів, ми виділяємо більш як 1 тис. осіб на добу по Україні, щоб продовжувати виконання цього завдання», — розповів заступник начальника одного з департаментів Нацполіції Анатолій Серединський.

«Але ж проблема не тільки в тому, що не вистачає людей. Проблема в тому, що представники поліції, які приїжджають на виклики, просто стоять і нічого не роблять. Вони бездіють», — звернув увагу А.Марцинкевич.

Начальник департаменту погодився з тим, що реагувати на виклики — це обов’язок поліції, і пообіцяв: у відомстві розберуться з фактами «бездіяльності» правоохоронців, про які згадувалося на засіданні РСУ. Крім цього, за словами А.Серединського, коли суд розглядає резонансні справи, то для забезпечення порядку виділяються додаткові сили, але «людей не завжди вистачає». Та й охороняти храми Феміди — це невластива правоохоронним органам функція.

Тому представник Нацполіції попросив орган суддівського самоврядування звернутися до Кабміну щодо виділення коштів, необхідних для формування відомчої воєнізованої охорони ДСАУ. «У частині ліквідації спецпідрозділу судової міліції «Грифон» закон виконаний, а в частині створення нової структури — ні», — зауважив А.Серединський.

Та порада правоохоронця не нова, і навряд чи вона допоможе розв’язати проблему.

Грошей нема

Дійсно, чи не єдиною перешкодою для початку діяльності відомчої воєнізованої охорони є відсутність фінансування. Ще у 2015-му ДСАУ та РСУ просили передбачити в проекті закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» окрему програму з достатнім обсягом коштів для функціонування нової структури.

Однак ні програми, ні грошей відомча охорона не отримала. Навіть самі парламентарі, котрі обговорювали проект кошторису-2016, не знали, як судова адміністрація та за які кошти шукатиме вартових для Феміди. «Проблем безліч, спробуємо максимально розв’язати їх. Хоча я до кінця не розумію, як це робити. Якщо вони не вирішаться, то, напевно, ДСАУ шукатиме резерви в спецфонді, залучатиме відомчу чи приватну охорону для судів. Важко сказати, як воно буде», — наприкінці минулого року прогнозував очільник Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич.

А бюджетних видатків для нової структури потрібно чимало. Так, за попередніми розрахунками ДСАУ, кількісний склад нового підрозділу становитиме понад 8,5 тис. осіб, а фінансування на 2016 рік має сягнути майже 1 млрд грн. Для порівняння: така сума — річний бюджет апеляційних господарських та загальних судів.

Оскільки представникам судової влади постійно доводиться боротися за кожну копійку і на «спеціальні» потреби, і на основні, то, напевно, ігнорування «охоронних інтересів» Феміди можна було б передбачити. Водночас можновладці вчергове довели непродуманість реформ, які вони проводять.

Між іншим, ДСАУ зробила все, що було їй під силу для започаткування діяльності відомчої охорони. Так, ще в жовтні 2015-го з’явився наказ судової адміністрації щодо створення держустанови під назвою «Служба судової охорони». Вона вже має свій статут. У листопаді затвердили положення про цю структуру та зареєстрували її в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб — підприємців. Нині — слово за Урядом та народними обранцями, які мають унести зміни до держбюджету.

Зволікання не на користь

Поки тимчасовий порядок охорони судових установ не завізували в Мін’юсті, а грошей на роботу нової структури немає, РСУ самотужки намагається допомогти законникам у боротьбі з випадками втручання в діяльність Феміди. Так, «самоврядники» рекомендували ДСАУ «вжити заходів щодо встановлення в усіх судах відеоспостереження» та активніше створювати підрозділ, відповідальний за охорону приміщень.

А от судам вони радять проводити брифінги для журналістів, заявляти про факти неправомірної поведінки щодо законників, роз’яснювати всі обставини справ. Отримали відповідні рекомендації керманичі храмів Феміди й збори володарів мантій: повідомляти правоохоронців про запланований розгляд резонансних справ та необхідність посилити охорону. В разі ж виявлення фактів втручання, тиску, погроз на адресу людей у мантіях невідкладно реагувати, а не чекати, коли звернення надійде до РСУ і та його розгляне.

Проте навіть самі «самоврядники» визнають: їхні рекомендації цілком і повністю охоронної проблеми не розв’яжуть. І що довше можновладці зволікатимуть не тільки з погодженням правил тимчасової варти, а й зі створенням судової сторожі, то легшим ставатиме доступ політиків та «громадських активістів» до втручання в правосуддя.

Пряма мова

— «Прикінцевими та перехідними положеннями» закону «Про Національну поліцію» внесено зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», яким зобов’язано ДСАУ створити відомчу воєнізовану судову охорону. Де-юре установа вже створена, тобто зареєстрована як юридична особа. Щоб реально вона почала працювати, потрібно окрему бюджетну програму, виділення коштів. На сьогоднішній день таких коштів не виділено. 9 листопада 2015 року Кабмін прийняв постанову, відповідно до якої тимчасово, на період до початку виконання в повному обсязі повноважень відомчою воєнізованою охороною, охорона судів забезпечується силами Національної гвардії та Національної поліції. Тимчасовий порядок охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз нами погоджений. Є відповідний наказ міністра внутрішніх справ. Є доручення керівнику Національної поліції зареєструвати цей наказ у Мін’юсті. Хоча постановою Кабміну передбачено зробити це в тижневий строк, станом на сьогоднішній день наказ не зареєстровано. Є обіцянки, що «скоро-скоро», «от-от». Надіємося, що найближчим часом наказ буде зареєстровано і будуть підстави для Нацгвардії та Нацполіції забезпечити охорону приміщень судів.