Догана до «колекції»

Для деяких суддів відповідати за свої дії перед ВККС стало чи не традицією

Народна мудрість вчить робити висновки зі зроблених помилок. В ідеалі — з досвіду чужих, проте в реальності — з власного. Є приклади, які доводять, що проблеми є і з останнім. Про це свідчить черговий розгляд питання про притягнення законників до дисциплінарної відповідальності Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

«Він уже ходить до нас, як на роботу», — відреагували члени комісії на суддю Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Миколу Решетніка. Його прізвище не раз звучало в стінах зали засідань ВККС, як і не раз йому оголошували догану. Цього разу до звичної для М.Решетніка тяганини додалася ще й справа з підробленням документів. «Намагався прикрити свою бездіяльність», — пояснив член комісії Анатолій Марцинкевич і розповів про ситуацію з підробленим секретарем засідання листом, що засвідчував відправлення рішення за місцем призначення. Суддя спростував цю інформацію, стверджуючи, що не давав такого розпорядження.

У запасі М.Решетніка значна кількість справ, які чекають свого розгляду. «Є справи, у яких 5 місяців ви не виносили рішення! Чому у вас така хронічна тяганина?» — поцікавився А.Марцинкевич. Законник зіслався на велику завантаженість. «Та вона й буде! Ви ж не розглядаєте справ!» — продовжив А.Марцинкевич.

Пояснила ситуацію з суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська членам ВККС голова установи Лариса Татарчук, яка приїхала на засідання, аби підтримати М.Решетніка. «Понад 10 років у Бабушкінському суді триває ротація кадрів, працівники переходять на роботу до вищих інстанцій. Тож усі справи, що залишаються, потрапляють до судді М.Решетніка. Він зараз працює на залишок і виконує свою роботу більш-менш якісно», — заступилася Л.Татарчук. А стосовно підробленого листа, який нібито є доказом направлення рішення до відповідної інстанції, винною є секретар засідання. «Було проведене службове розслідування, з’ясувалося, що графа відведена суддею Бабушкінського суду, а заповнена секретарем комісії. Її вже притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Розумію, що це не зовсім та відповідальність за скоєне, тож я перевела її на посаду судового розпорядника, щоб вона не мала доступу до судових документів», — пояснила Л.Татарчук.

«Ви так за суддю говорите, а він мовчить!» — звернулася до виступаючої член комісії Галина Колеснік. Проте голова установи не припиняла захищати свого працівника: «На зборах суддів 4 жовтня 2012 року від пообіцяв до кінця року позбутися всього залишку справ». «У мене залишилося 44 справи. Я їх розгляну», — втрутився на кінець сам М.Решетнік, і додав, що розглядає в Бабушкінському суді найбільше справ. Проте ні обіцянки законника, ні підтримка голови суду не допомогли уникнути догани.

За недотримання строків постраждав і Віктор Савченко з Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області. На нього поскаржився до ВККС прокурор Баглійського району м.Дніпродзержинська. «Суддя порушив строки розгляду справи й невчасно направив справу до апеляційної інстанції», — зачитав доповідач А.Марцинкевич. «Підсудний мені навпаки дякував, що я намагався вникнути в суть справи, а у прокурора претензії», — зауважив В.Савченко. «Ви маєте 4 догани, а зараз говорите, що не винні», — відреагував на слова судді А.Марцинкевич. Тож таку не досить почесну колекцію поповнила ще одна догана — п’ята.

Від помилок, ясна річ, ніхто не застрахований. Проте всьому є свої межі. Тим паче — для суддів їх визначає закон. А якщо випадки не поодинокі, то вже є підстави говорити про невтішну систематичність.