Про договір позички

Постановою від 30.03.2016, ухваленою у справі №6-107цс16, Верховний Суд поповнив базу правових висновків щодо визнання переважного права купівлі приміщення.

Згідно з ст.827 ЦК за договором позички одна сторона безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні річ для користування протягом установленого строку. Якщо сторони не визначили строку користування річчю, він установлюється відповідно до мети користування нею (ст.831 ЦК).

За своєю правовою природою договір позички в силу безоплатного характеру не є договором оренди, але до нього застосовують положення кодексу про найм (оренду), зокрема і положення ст.777 ЦК.

Окрім того, згідно із ч.4 ст.778 ЦК, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.1 ст.362 кодексу в разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах.