Кіт, що не ловить мишей

Фінансові поліцейські наповнюватимуть бюджет за допомогою аналізу

Анонсовано створення нової «технократичної» фінансової поліції замість податкової міліції: там працюватимуть аналітики і фінансисти замість слідчих і оперативників. Що зміниться у відносинах суб’єктів господарювання та фіскальних органів, і за рахунок чого автори такої ініціативи збираються покращувати бізнес-клімат в Україні? Де взяти гідну заміну?

Де взяти гідну заміну?

Днями в парламенті зареєстровано законопроект «Про фінансову поліцію» (№4228). Його метою названо розділення сервісної та правоохоронної функцій фіскальної служби, ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері фінансів, тощо.

Ідея ліквідації податкової міліції залишається досить популярною вже протягом багатьох років. Нинішні парламентарі в цьому не оригінальні й встигли зареєструвати кілька відповідних законодавчих ініціатив. Та автори згаданого документа вважають, що перед тим, як щось ліквідувати, «треба побудувати щось нове та якісне». Про це вони розповіли на круглому столі «Законопроект про фіскальну поліцію: від каральних функцій до аналітичних», що відбувся наприкінці березня.

Так, народний депутат Тетяна Острікова зазначила, що новий орган слід створити фактично з нуля, а не просто реформувати наявний. На її думку, незважаючи на те що коефіцієнт корисної дії податкової міліції згідно зі статистикою наближається до нуля, вже сама наявність карального органу виконує певну превентивну функцію: порушники мають розуміти, що за протиправні діяння настане покарання. «Переконана, що проект про ліквідацію податкової міліції треба подавати тільки в комплексі з проектом про створення якісної нової служби, передусім аналітичної, а не каральної, і цей орган має виконувати ще певні функції фінансового моніторингу», — пояснила Т.Острікова.

Водночас, за її словами, новий орган має бути наділений усім необхідним інструментарієм, аби, по-перше, мати змогу відстежувати фінансові операції, які можуть бути спрямовані на легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, а по-друге, запобігати всім злочинам, предметом яких є фінанси держави.

Садити треба більше!

З наведеної розробниками проекту статистики напрошується висновок, що навіть просте розформування податкової міліції, без створення спадкоємця, якщо не покращить ситуацію зі сплатою податків у країні, то принаймні не погіршить. Адже торік ще на етапі досудового розслідування закривалося 75% проваджень, відкритих ПМ, а справ, порушених за ст.212 Кримінального кодексу «Ухилення від сплати податків», узагалі 85%. При цьому з обвинувальними висновками до суду передавалося лише 7% справ, ще стільки ж — з клопотаннями про звільнення від відповідальності.

Протягом минулого року в судах першої інстанції перебувало 370 проваджень, відкритих за ст.212 КК. За ними винесено лише 52 вироки. При цьому в понад 60% випадків вироки постановлено за ч.1 ст.212 КК, санкція якої — штраф. Більше того, немає жодного вироку, яким притягнуто до відповідальності групу осіб. «Сьогодні чи не кожного дня читаємо, що податківці закривають черговий конвертаційний центр, декларуючи порушення справи за ч.3 ст.212 КК. А коли дивимося на статистику, то в нас майже немає цих справ», — обурювався народний депутат Андрій Журжій.

Не бачать нардепи й практичної користі від роботи податкової міліції. У минулому році вона відшкодувала державі аж 521 млн грн. збитків. Причому бюджет тільки на зарплати працівників цієї структури витратив близько 600 млн грн. Залишаються відкритими питання: то де ж повернуті мільярди, які осідали у виявлених «податкових ямах», і чим, власне, займаються представники правоохоронного органу?

Торік в органах ДФС працювали 613 слідчих. На кожного з них у середньому припадало лише 4 справи, порушені впродовж року за ст.212 КК та близько 200 тис. грн. відшкодованих державі збитків. Отже, автори проекту припускають, що сьогодні ПМ існує «для чогось іншого, ніж боротьба зі злочинністю у фінансовій сфері».

Аналітики замість оперів

Розробники документа задекларували, що наслідують останню моду в царині вітчизняної законотворчості, а також ураховують найсучаснішу практику боротьби політичних центрів за вплив на органи влади. Зокрема, передбачено норму, відповідно до якої голова фінполіції може бути звільнений не тільки рішенням Уряду, а й за пропозицією не менш як 150 нардепів.

Т.Острікова зауважила, що такий механізм прописаний, аби уникнути ситуацій, подібних до тої, що склалася сьогодні з очільником Державної фіскальної служби. «Прем’єр його не звільняє. А якби зараз була така можливість, 150 народних депутатів ініціювали б його звільнення. Тому ми написали таку норму», — пояснила вона бажання парламенту отримати вплив на виконавчу владу.

Ще один дискусійний момент — прив’язка фінансування нового органу до рівня валового внутрішнього продукту. Проект передбачає з метою розвитку в перші 5 років установити витрати на фінполіцію не менш ніж 0,03% ВВП. Автори аргументують це тим, що вона стане гарантією незалежності служби від Мінфіну. Мовляв, за таких умов керівник служби не стоятиме з простягнутою рукою перед міністром фінансів.

Та найбільше суперечок дотепер точиться довкола питання набору нових кадрів до фінансової поліції. Так, для новоутвореної структури визначаються квоти: не більш як 25% — з-поміж колишніх працівників ПМ, фінпідрозділів МВС і СБУ, не більш ніж 5% — для інших правоохоронців. Тобто на решту посад мають прийти ті, хто раніше не працював у цій системі. При цьому автори наполягають, що передусім треба набирати аналітиків і фінансистів, а не колишніх оперів та слідчих.

Утім, деякі правники вважають, що не станеться нічого страшного, якщо ці обмеження вилучать з проекту. Головне, аби проводився дійсно прозорий конкурс з відбору. До того ж передбачено, що всі кандидати мають пройти перевірку на поліграфі.

Без штанів не залишаться

Аби не було спокус, працівники нового органу мають отримувати гідну зарплату. Якщо сьогодні у системі ПМ середня заробітна плата становить 4761,42 грн., то проект передбачає не тільки скорочення штату наполовину, а й пропорційне зростання доходів нових працівників до 8—9 тис. грн. Хоча для кваліфікованого аналітика чи фінансиста цього теж може виявитися замало. Втім, нардепи розраховують, що додаткові кошти вдасться отримати, зокрема, завдяки міжнародній допомозі, як це було у випадку із запровадженням нової патрульної поліції.

Щоправда, деякі учасники дискусії відзначали, що й 3000 працівників для фінполіції забагато. Оскільки навантаження на них повинно зменшитись, а їхню роботу треба оптимізувати.

Незважаючи на те що проект уже зареєстровано у ВР, його розробники не заперечують необхідності доопрацювання. Адже, за їхніми словами, він є лише «однією цеглиною» у змінах, які треба втілити в життя. Адже слід ще подбати про зниження ставок податків, спрощення їх адміністрування, реформу державної служби і, звичайно, кримінальної юстиції.

Навіщо в такому разі проголошувати ще одну реформу, якщо інші навіть не отримали концептуального визначення? Чи головне — застовпити ідею, а далі хай розбираються фахівці? До речі, якщо роботу державних органів оцінювати з огляду на їхню «прибутковість», то в Україні можна скоротити, а то й ліквідувати не тільки податкову міліцію.