Беріть, що дають

Валютним позичальникам запропонували задовольнитися малим і чекати своєї черги

Профільний парламентський комітет прийняв «соломонове рішення». Замість того щоб обрати один із проектів про реструктуризацію іпотечних валютних кредитів — урядовий чи депутатський, він направив до сесійної зали обидва. Ймовірно, підтримати перший, як планувалося спочатку, завадила участь у засіданні представників боржників. Та «хитрий хід» не позбавив членів комітету від подальших нападок активістів, а двері будівлі, де відбувалось дійство, — від руйнації.

Компромісний варіант

Комітет ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності на засіданні 15 березня прийняв рішення направити на розгляд парламенту урядовий законопроект «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)» (№4004), а заразом і депутатський — «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті» (№4004-1). Раніше нардепи схилялися до кабмінівського документа, оскільки він, за словами розробників, є певним компромісом між банками, позичальниками, Урядом та міжнародними організаціями.

Нагадаємо: пропозиції Кабміну передбачають, що реструктуризації підлягають кредити, отримані для придбання єдиного житла, залишок заборгованості за якими не перевищує 2,5 млн грн. станом на 1 січня 2015 р. та за якими не було заборгованості на 1 січня 2014 р. За умови дотримання таких вимог позичальникам можуть перевести валютний кредит у гривневий і простити частину боргу — від 25 до 50%. Більші ставки передбачені, зокрема, для деяких категорій учасників АТО, ветеранів та інвалідів (див. «ЗіБ» №8/2016).

Представляючи цей документ, заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Артем Шевальов відзначив, що він забезпечує баланс, який, з одного боку, дозволить вирішити питання з валютною іпотекою для найбільш вразливих верств населення, а з другого — дасть можливість уникнути негативних наслідків для економіки. При цьому чиновник додав, що проект відображає позицію банківської спільноти та експертів і його підтримав НБУ.

А деякі члени комітету висловили думку, що документ не дозволить банкам збанкрутувати, також він має мотивувати в майбутньому позичальників виконувати свої зобов’язання. Йдеться про те, що в громадян не можна утверджувати думку, що взяті гроші можна буде не віддавати.

Депутати беруть ширше

Втім, ініціативна група боржників, яка прийшла на засідання, наполягала на підтримці альтернативного проекту. Адже він передбачає реструктуризацію не тільки кредитів, отриманих на придбання нерухомості, а й взятих під її заставу. Більше того, нардепи запропонували поширити дію закону на позику для купівлі земельної ділянки під будинок і навіть на споживчі кредити, заборгованість за якими не перевищує 500 тис. грн. Та цікаво, що народні обранці хочуть, перерахувавши валюту в гривні, прощати таким позичальникам не менш як 2/3 реструктуризованої заборгованості. А на решту встановити процентну ставку в розмірі 0,01% річних.

Також відповідно до проекту кредитодавець зобов’язаний змінити форму погашення позики та збільшити строк кредитування з урахуванням вимог закону «Про захист прав споживачів». Зокрема, щомісячні платежі не повинні перевищувати 35% сукупного доходу сім’ї за відповідний період. Також планується не стягувати штрафні санкції.

Народні обранці не обмежилися реструктуризацією кредитів. Так, вони «реанімували» стару ідею щодо стягнення предмета застави. Чинна ст.591 Цивільного кодексу передбачає: коли кошти від продажу застави не покривають боргу, кредитор може отримати залишок з іншого майна боржника. Натомість пропонується визначити, що в такому разі зобов’язання за основним та/або забезпечувальним правочином припиняються.

Крім того, у ст.13 ЦК окремо прописується неприпустимість установлення непропорційно великої суми неустойки (понад 50% вартості боргу). Адже, за твердженнями ініціаторів змін, масового характеру набувають випадки, коли за невиконання зобов’язань за споживчими кредитами громадяни змушені платити неустойку в 2—4 рази більшу за суму кредиту з процентами.

Автори цього документа скаржаться, що під дію альтернативного потрапляє лише 5% валютних позичальників. І підозрюють, що мета Уряду — зняття мораторію на примусову реалізацію заставленого майна (він діятиме до прийняття закону про реструктуризацію).

Вихід — стати інвалідом?

Представники банків переконували, що проект №4004 розроблено для людей, котрі потребують допомоги в першу чергу. За їхніми підрахунками, таких 37000. При цьому фінансисти посилаються на те, що документ погоджений з НБУ й міжнародними донорами. Та головне, що його схвалили всі банки, в тому числі державні й з міжнародним капіталом. Отже, банкіри запропонували невідкладно прийняти урядовий проект і працювати над розв’язанням проблем, з якими стикаються інші позичальники.

Та присутніх на засіданні делегатів від боржників така пропозиція не влаштувала. «Прийматимемо для всіх одразу», — почали вимагати вони, посилаючись на те, що мораторій на примусову реалізацію майна буде знято, а чекати чергових змін у нашій країні можна хтозна-скільки. Одна жінка відзначила, що сьогодні, аби виплачувати іпотеку, необхідно щомісяця віддавати банкам до 30 тис. грн. «Таких зарплат у нас немає», — додала вона. Інший активіст «кредитного майдану» висловив думку, що обидва проекти є дискримінаційними. Адже вони підштовхують до того, щоб людина ставала інвалідом чи учасником АТО.

Щоправда, в проекті №4004-1, крім іншого, пропонується додати до закону «Про захист прав споживачів» ст.11¹, де, зокрема, передбачити нікчемність звернення стягнення на єдине житло та земельну ділянку під ним, заборону виселення боржника з єдиного житла тощо.

Напруження зростатиме

За словами голови комітету Сергія Рибалки, питання реструктуризації валютних кредитів активно обговорюється вже понад рік, і не можна далі затягувати з його вирішенням. Водночас він підкреслив, що треба прийняти такий закон, щоб він працював і його виконували і банки, і позичальники. При цьому ще за кілька днів до засідання голова фінансового комітету говорив про ймовірність підтримки саме урядового проекту з подальшим його доопрацюванням та врахуванням певних положень проекту №4004-1. До того ж останній не має навіть висновку головного науково-експертного управління ВР.

Зрештою, комітет не спромігся вибрати «з двох бід меншу». Адже перший документ залишить без захисту держави велику кількість громадян, які можуть позбутися житла і майна. Другий — швидше популістський. Самі його автори визнають, що для реалізації їхніх ідей необхідна державна підтримка. А зайвих коштів у бюджеті, як відомо, катма…

Поки очевидно одне: виверт членів комітету не задовольнив позичальників. Їхні делегати пішли із засідання, а невдовзі зламали вхідні двері до будівлі й заблокували нардепів та чиновників, а також присутніх журналістів у залі засідань. Щоправда, «блокада» тривала недовго. Можливо, валютні позичальники бережуть сили для дня, коли проекти розглядатимуться в будівлі під куполом.