Борг не втече

Проект ГПК розширює застосування забезпечувальних заходів. Але існує й загроза появи нових схем для зловживань

Юристи скаржаться: заяви про забезпечення позову суди задовольняють дуже рідко. Це дозволяє боржникам уникати виконання зобов’язань. Розробники проекту нового Господарського процесуального кодексу пропонують приділити цьому питанню більше уваги. Адже в чинній редакції кодексу йому присвячено лише 3 статті, що звужує можливості як адвокатів, так і суддів.

Регулювання вкрай слабке

Рада з питань судової реформи при Президентові не обмежилася розробленням змін до Конституції, а паралельно працює над удосконаленням процесуального законодавства (див. «ЗіБ» №46/ 2015). При цьому ГПК планується викласти в новій редакції. Нині дискусії щодо проекту точаться в середовищі юристів. Зокрема, наприкінці минулого року в комітеті з процесуального права Асоціації правників України відбувся круглий стіл «Судова реформа в дії: забезпечувальні заходи в господарському процесі».

Механізм забезпечення позову — важливий інструмент у судочинстві. Проте, за словами старшого юриста судової практики ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Арсена Мілютіна, цьому питанню в чинному ГПК приділено лише 3 статті. «Регулювання вкрай слабке, це створює проблеми і для адвокатів, і для суддів», — зазначив він. Серед проблем юрист назвав, зокрема, недостатню оперативність у прийнятті рішень про забезпечувальні заходи, негнучкий механізм їх застосування, вузький перелік можливих заходів, бездіяльність виконавчої служби щодо забезпечення позовів тощо. Крім того, в Україні фактично унеможливлене винесення рішення про забезпечення позову, поданого до міжнародного арбітражу. Не розв’язується проблема ймовірного заподіяння збитків відповідачу забезпечувальними заходами.

У проекті нового ГПК цим питанням приділяється вже 10 статей. Зокрема, тут більший перелік забезпечувальних заходів, переглянуто список заборон, уточнено порядок подання заяви, встановлено чіткі вимоги до неї, прописано процедуру розгляду. Також пропонується передбачити можливість застосування зустрічного забезпечення.

Більше можливостей

Стаття 67 чинного кодексу визначає вичерпний перелік заходів забезпечення позову:

• накладення арешту на майно чи гроші;

• заборона вчиняти певні дії;

• зупинення стягнення. Натомість змінами пропонується доповнити його такими заходами, як зобов’язання вчинити певні дії, зупинення продажу майна, передання речі на зберігання іншій особі тощо. Водночас проектом передбачено, що в разі необхідності суд може застосувати й інші заходи забезпечення, і навіть кілька одночасно.

Ймовірно, це сприятиме частішому застосуванню забезпечувальних заходів, зокрема в корпоративних спорах. Сьогодні юристи говорять про дуже малу кількість випадків задоволення судами відповідних клопотань. При цьому, зазначив керуючий партнер АК «Правочин» Олександр Оніщенко, судді особливо не обтяжують себе обгрунтуванням відмови. А найчастіша причина — відсутність або недостатність доказів, наданих позивачем.

У свою чергу суддя Господарського суду м.Києва Сергій Балац пояснив, що багато заяв про забезпечення позову взагалі не обгрунтовуються. «Особа подає заяву, прикладає квитанцію про сплату судового збору і каже: «Вживайте захід», — розповів він. Тому важко мотивувати відмову в її задоволенні. При цьому законник запевнив: коли сторона або адвокат обгрунтовують клопотання, він, як правило, йде назустріч.

У проекті нового ГПК пропонується окремо прописати порядок подання відповідної заяви та вимоги до її форми та змісту. Зокрема, таке клопотання повинно містити обгрунтування щодо необхідності забезпечення позову та застосування саме зазначеного заходу. Також передбачається, що суд має розглянути заяву не пізніше двох днів без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Але може викликати позивача для надання пояснень чи додаткових доказів. Коли ж і цього недостатньо, заява може бути розглянута в судовому засіданні з викликом сторін.

Утім, юристи зауважують, що оперативно зібрати необхідні докази буває важко. Проте час — на боці відповідача: він може вивести активи, витратити кошти, якщо не заарештовані рахунки. Тому треба передбачити можливість тимчасового застосування певних заходів — на день, два, тиждень. Аби за цей час позивач зібрав всі докази. Така практика існує в європейських країнах, зокрема в лондонських судах. Поки що подібних норм у проекті немає.

Зважаючи на проблеми, що існують у нас із виконанням судових рішень, важливою є норма про негайне виконання ухвали про забезпечення позову. Причому незалежно від відкриття виконавчого провадження. А за невиконання такої ухвали відповідальних посадовців штрафуватимуть.

Щоб не зловживали

Даючи більше можливостей для застосування забезпечувальних заходів, автори проекту водночас намагаються застрахуватися від можливих зловживань. Як зазначила юрист ЮГ LCF Ярослава Глухенька, непоодинокими є випадки, коли позов подається з метою вжиття заходів його забезпечення, щоб блокувати господарську діяльність відповідача. Аби уникнути цього, планується запровадження механізму зустрічного забезпечення. Це фактично гарантія відшкодування можливих збитків відповідача, спричинених безпідставним забезпеченням позову.

В проекті визначаються види можливих заходів зустрічного забезпечення: внесення на банківський рахунок коштів чи надання банківської гарантії, поруки або іншого фінансового забезпечення на встановлену судом суму. Крім того, передбачається можливість учинення інших дій для усунення ризиків відповідача. Також зазначено, що заходи зустрічного забезпечення мають бути співмірними. І якщо у справі прийнято рішення про повну або часткову відмову в задоволенні позову, відповідач може пред’явити позов про відшкодування збитків протягом 20 днів. Задовольнятиметься такий позов насамперед за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

Прикметно, що згідно з новаціями клопотати про зустрічне забезпечення, крім відповідача, може й сам позивач. Я.Глухенька пояснює, що позивач, який просить суд про застосування забезпечувальних заходів, одночасно може запропонувати зустрічне забезпечення, таким чином гарантуючи, що його дії правомірні й він не зловживає своїми правами.

Щоправда, прогнозують юристи, швидше за все, таких випадків буде не дуже багато. Адже виходить, що особі, яка вже зазнала збитків від неповернення їй боргу, сплатила чималий судовий збір, доведеться викласти ще купу грошей на зустрічне забезпечення.

Крім того, експерти звертають увагу на проблеми з поверненням коштів, що переказуються на рахунки судів у рамках кримінального процесу. Очевидно, що такі ж проблеми можуть виникати й з господарськими судами. Тому, вважають деякі юристи, доцільно обмежити застосування зустрічного забезпечення за заявою як позивача, так і відповідача.

Не працювати «на шухляду»

За підсумками обговорення учасники круглого столу нададуть свої пропозиції, які будуть направлені розробникам проекту. Очевидно, надалі юристи-практики продовжуватимуть дискутувати щодо інших положень документа й надаватимуть певні висновки.

Важливо, аби ця робота не виявилася марною. Адже часто в нас створюється видимість обговорення важливих законодавчих змін, влада нібито обіцяє врахувати думку громадських організацій, окремих фахівців. Але в підсумку приймаються закони, написані у владних кабінетах.