У кожного своя незалежність

Висновок «конституційників» щодо внесення змін до Основного Закону розставить остаточні акценти в питанні самостійності людей у мантіях

Резолюція Конституційного Суду стосовно законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (№3524) вплине на те, з якою незалежністю судам доведеться жити в найближчі роки, а можливо, й десятиліття. «Конституційники» стануть арбітрами в спорі між трьома гілками влади, кожна з яких має власне розуміння забезпечення гарантій незалежності Феміди.

Питань більше, ніж відповідей

12 січня КС у формі усного слухання розпочав розгляд справи за зверненням Верховної Ради про надання висновку щодо відповідності проекту закону №3524 вимогам стст.157 і 158 Конституції. За спостереженнями експертів, під час усного слухання «конституційники», зокрема, зосередили увагу на тому, як запропоновані зміни можуть позначитися на незалежності судової влади, яка є найголовнішою гарантією об’єктивного і неупередженого розгляду справ, захисту прав громадян. На думку фахівців, аналіз проекту саме через призму дотримання гарантій самостійності судової влади допоможе КС знайти відповіді на багато запитань. Зокрема, й на те, чи не обмежує внесений главою держави законопроект права українців.

Так, під час засідання «конституційники» поцікавилися в представника Адміністрації Президента Олексія Філатова, чи не є звуженням права на судовий захист положення проекту, відповідно до якого юрисдикція судів поширюється лише на юридичні спори та кримінальні обвинувачення (а не на всі правовідносини, що виникають у державі). На думку чиновника, така пропозиція аж ніяк не обмежує права, бо йдеться про вдосконалення норми, яка відповідала б принципу розподілу влади.

«Формулювання, яке є зараз, допускає дуже розширене тлумачення. Хоча воно не є загальною тенденцією, але має місце», — зазначив О.Філатов. Тож відповідні зміни до Конституції начебто запропоновано, аби вберегти служителів Феміди від спокуси перебрати на себе функції законодавчої та виконавчої гілок влади. Як зауважив заступник глави АП, ризик виконання судами непритаманних їм функцій є реальним.

Викликала певне занепокоєння й пропозиція запровадити «обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору». У свою чергу О.Філатов запевнив: норма не обмежує права на доступ до правосуддя. Адже йдеться не про закриття шляху до Феміди, а про його визначення, зокрема за допомогою процедури медіації. Закрите обговорення

Зверталася увага й на можливість появи нової підстави звільнення служителя Феміди — порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. Дехто з присутніх на усному слуханні зауважив: таке положення суперечить принципу презумпції невинуватості. Законники сподіваються, що із цього приводу КС скаже своє слово.

Нині ж, зібравши велику кількість інформації, «конституційники» перейшли до роботи в закритому режимі. Установа оцінить, який слід кожна з пропозицій залишить на суддівській незалежності й чи не виникне при цьому ризик обмеження прав громадян на доступ до Феміди та на отримання захисту.

Поки КС вирішуватиме, що записати у висновку, пригадаймо, як, на думку кожної з гілок влади, мала б забезпечуватися незалежність суду.

Предмет торгу

Представники об’єкта реформування — судової системи — хоча й входили до складу Конституційної комісії, яка розробляла проект змін до Основного Закону, та далеко не всі їхні пропозиції були враховані. Тому ХІІІ з’їзд суддів звернувся до Президента, Прем’єра та Голови ВР, попросивши, зокрема, передбачити, щоб всі володарі мантій-«п’ятирічки» автоматично набули статусу «безстроковиків». На вул. Банковій законників так і не почули, тому в проекті залишилася норма щодо автоматичного звільнення «п’ятирічок» з посад.

Якщо судді говорять про небезпечність згаданої пропозиції, невідповідність її міжнародним стандартам, то політики категорично проти її виключення з проекту. Це й не дивно, адже окремі високопосадовці неодноразово заявляли про необхідність заміни не те що частини, а всього суддівського корпусу. Проведення такої кадрової ротації вони вважали одним із кроків до досягнення незалежності Феміди.

Взагалі-то ідеї парламенту та Кабінету Міністрів щодо того, як зробити Феміду більш самостійною, час від часу перегукувалися. Складалося враження, що народні обранці та урядовці змагалися, хто вигадає найкращу пропозицію, як реформувати (від слова «зламати») судову систему. Незалежність володарів мантій фактично стала предметом торгу між гілками влади.

При цьому представники Верховної Ради, напевно, шукали шляхи, як залишити певні важелі впливу на Феміду. І їм це вдалося. «Повноваження Президента щодо призначення членів Вищої ради правосуддя необхідно урівноважити участю Верховної Ради в процесі формування ВРП», — зазначається в одному з останніх висновків Венеціанської комісії. Хоча в попередніх рекомендаціях євроексперти вітали відсутність політичних органів серед суб’єктів призначення членів конституційного органу.

Очевидно, парламентарям вдалося переконати «венеціанців» у протилежному. Тож склад перейменованої Вищої ради юстиції буде дещо гірший порівняно з тим, що пропонувалося аналогічним проектом змін до Конституції (№2522а), який уже своєю назвою прямо говорив не про реформу, а про посилення незалежності суддів. Адже судді матимуть у ВРП на одного представника менше (11, а не 12), а політичний вплив на неї збережеться через делегатів від парламенту та глави держави й дуже хиткої більшості в її складі людей у мантіях.

Ініціативи з парламенту

«Ми повністю підтримуємо незалежність суддів, але спочатку маємо отримати професіоналів, яким зможемо її гарантувати. Тому наша ідея — одноразово перезапустити судову систему й дати їй незалежність», — розповідала ЗМІ віце-спікер Оксана Сироїд.

В одному з дописів на Фейсбуку вона наголошувала: проект змін демонструє, що ніхто не зацікавлений у незалежній судовій системі. «Це надто зручно — мати кишеньковий суд. І надто комфортно — бути придворними суддями… Тому потрібно звільнити всіх суддів і наново перепризначити, добравши за новими процедурами… Якщо не оновити суддівський корпус, будь-які подальші реформи в судовій системі не матимуть сенсу», — вважає заступник Голови ВР.

Коли Конституційна комісія схвалила проект, очільник ВР Володимир Гройсман запропонував «лайт-версію» оновлення суддівського корпусу, яку можна було б провести без унесення змін до Основного Закону. Ідея полягала в тому, щоб не обирати безстроково тих володарів мантій, матеріали щодо яких перебували в парламенті (понад 500 осіб), а на їхні посади провести відкритий конкурс.

Однак пропозицію В.Гройсмана не реалізували. Як подейкували в суддівських кулуарах, Голові ВР дохідливо пояснили безглуздість такого задуму.

Як скаже КС

Поки проект змін до Основного Закону розроблявся, урядовці теж не залишалися осторонь: висловлювали доволі радикальні ідеї щодо реформування Феміди. Адже, як уважають експерти, Кабміну не менше, ніж ВР, важливо отримати політичні інструменти, за допомогою яких можна впливати на здійснення правосуддя.

Так, про повну заміну суддівського корпусу говорив Прем’єр Арсеній Яценюк. Експерти не сумніваються: такі висловлювання принесли йому політичні дивіденди у вигляді підтримки з боку радикально налаштованого прошарку суспільства.

Здавалося б, край популістським пропозиціям поклала Венеціанська комісія, яка у своєму висновку зазначила: замінити всіх володарів мантій (більш як 8 тис. осіб) неможливо без шкоди для безперервності відправлення правосуддя. Та не встиг ще КС приступити до розгляду «справи про правосуддя», як з урядового середовища знову повіяв «реформаторський вітер». «Усі недавні закони й проекти змін до законів щодо суддів, на мою думку, — напівзаходи, які не змінять нічого! Необхідно повернутися до радикального проекту, який передбачав повну заміну суддівського корпусу: вибудовувати нові суди паралельно, поки старі будуть працювати. Я ж прихильник ще більш жорсткого процесу. Ніхто, вибачте, не помре, всі зрозуміють і погодяться, якщо в країні не буде функціонувати правосуддя протягом трьох місяців формування нових судів! Якщо люди будуть розуміти, що відбувається процес реальних змін і очищення, погодяться потерпіти!» — такий допис з’явився на сторінці міністра внутрішніх справ Арсена Авакова у Фейсбуку.

Рада суддів доволі швидко відреагувала на таку заяву. «Очевидно, автори подібних заяв не розуміють: побудова справедливого та незалежного суду — це важкий шлях, і його мета — далеко не суд, котрий буде засуджувати до тривалих строків ув’язнення політичних і бізнесових опонентів або осіб, яким бездоказово прикріплено ярлик хабарника, корупціонера чи злочинця», — висловили свою позицію «самоврядники». При цьому вони пояснили: припинення діяльності всіх судів навіть на 3 місяці призведе до масового порушення прав людини. Та й де в такі стислі строки взяти нових суддів, якщо, за законом, цього часу не вистачить навіть на оголошення конкурсу та проведення добору, не кажучи про спецпідготовку?

Експерти переконані: на цьому політики не зупиняться. Адже в боротьбі за право бути генератором задумів щодо перетворення Феміди та лідерство в просуванні будь-яких змін вони не гребуватимуть нічим. Намагаючись підлаштувати реформу «під власні інтереси», можновладці наражаються на небезпеку остаточно розбалансувати судову систему й тим самим перетворити гарантії незалежності суддів на ширму для власного (читай: персонального) впливу. Втім, як у кожного своя правда, так і в кожного свої критерії справедливості й незалежності. А чи мають вони щось спільне із правосуддям, сьогодні може сказати хіба що КС. Хоча і це буде не крапка, а лише кома…