ОБСЄ отримала можливість змінити застарілі «правила захищеності»
На порозі ХХІ ст. учасники Організації з безпеки і співробітництва в Європі заявили про «свою відданість справі формування вільного, демократичного і єдиного регіону ОБСЄ, де держави співіснують у мирі одна з одною, а люди і співтовариства живуть в умовах свободи, процвітання і безпеки».
Під своєрідним «листом у майбутнє» — Хартією європейської безпеки — учасники ОБСЄ поставили автографи в 1999 році на саміті в Стамбулі. Проте відтоді багато води спливло. Тому 56 членам найбільшої у світі регіо¬нальної організації довелося «розкопати» капсулу часу, щоб внести в «інструкцію з безпеки», яка в ній зберігається, деякі корективи.
Відновлюючи довіру
Діяльність ОБСЄ почалася 35 років тому у вигляді форуму, покликаного об’є¬днати Схід і Захід у розпал холодної війни. Проте проблеми нашого тисячоліт¬тя — загрози тероризму, регіональні конфлікти, розповсюдження зброї, торгів¬ля людьми — вже давно затьмарили всі спогади про холодну війну.
Перше десятиліття ХХІ ст. змусило ОБСЄ переглянути пріоритети своєї діяльності. Адже грузинсько-південноосетинська війна, недавні події в Киргизстані похитнули позиції ОБСЄ. Як відзначила канцлер Німеччини Ангела Меркель, «організація зіткнулася із серйозною кризою довіри».
Щоб вийти з цієї непростої ситуації і відстояти своє реноме, ОБСЄ пішла на крок, який останній раз робила 11 років тому, — провела зустріч «верхів», що відбулася 1—2 грудня в Астані (у столиці головуючого цього року в організації Казахстану. — Прим. ред.). А паузу в рандеву на високому рівні її представники пояснили коротко: різниця в поглядах країн-учасниць.
«Рішення в ОБСЄ приймаються на основі консенсусу, і отримати згоду 56 держав на проведення саміту — завдання не з легких. Той факт, що вони зустрічаються на високому рівні, вже є успіхом. Готовність багатьох світових лідерів прибути в Астану — це щире визнання невирішених проблем, які вимагають нашої уваги», — відзначив генеральний секретар ОБСЄ Марк-Перрін де Брішамбо.
Проведення зустрічі в столиці Казахстану — подія, значуща не стільки для Старого світу, скільки для Азії: вперше за історію організації саміт проходив не в Європі. Це і не дивно, адже безпека в Європі вже давно залежить від того, що відбувається за її межами.
Тому в Астану приїхав президент Афганістану Хамід Карзай зі своїми проблемами, а також глави Азербайджану і Вірменії з нагорно-карабаським конфліктом. Але не всіх порадувала ця зустріч. В.о. президента Молдови Михаїл Гімпу відмовився від участі в саміті через те, що до порядку денного не було включено питання про виведення російських військ з Придністров’я. В Астану він відправив віце-прем’єра з питань реінтеграції і заступника міністра закордонних справ.
У свою чергу учасники зібрання запропонували єдиний шлях для врегулювання всіх заморожених конфліктів на пострадянському просторі — використовувати виключно «мирні інструменти».
«Чесний брокер»
Окрім країн, які для вирі¬шення конфліктів потребують підтримки третіх осіб, на саміті були присутні й ті, хто завжди готовий протягнути руку допомоги «заблудним». Серед небайдужих — і наша країна, яка перебуває в лавах ОБСЄ вже 18 років і є посередником в переговорному форматі «5+2» щодо придністровського врегулювання.
Україну на форумі представляв Президент Віктор Янукович. Він устиг поговорити про посилення ядерної безпеки, яка непокоїть Київ, з генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном, про економічні пріоритети — з керівником ЄБРР Томасом Міровим, про сусід¬ське партнерство — з президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
Також український гарант запропонував погостювати в нас прем’єр-міністрові Королівства Нідерланди Марку Рютте і президентові Таджикистану Емомалі Рахмону. До того ж В.Янукович отримав запрошення від глави Болгарії Георгія Пирванова відвідати Софію.
Проте налагодження контактів — не єдиний трофей, який Віктор Федорович привіз з Астани. Він також обговорив з генсеком ОБСЄ питання підготовки до головування України в організації в 2013 році і виступив перед присутніми на форумі представниками багатьох країн.
«Україна розглядає ОБСЄ як унікальну платформу для діалогу щодо створення загального простору рівної і неподільної безпеки. Простору, де конфлікти вирішуються виключно мирним шляхом на принципах міжнародного права. Простору, де в позаблокових держав і країн, які добровільно позбулися ядерної зброї, є надійні гарантії безпеки», — підкреслив у своїй промові В.Янукович.
Він також висловив упевненість, що під час головування в ОБСЄ Київ зможе бути об’єднуючою силою в організації. «Завдяки нашому позаблоковому статусу ми будемо «чесним брокером» і докладемо всіх зусиль для посилення ефективності організації на користь всіх її учасників», — додав український глава держави.
***
Саміт в Астані став відправною точкою для формування єдиного простору безпеки в межах чотирьох океанів: від Атлантичного до Тихого, від Північного Льодовитого до Індійського. Для Києва ж ця подія дала можливість залишити своє послання в капсулі. А може, нам ще випаде честь скласти свій «лист у майбутнє» про те, як підтримувати мир у всьому світі. Але про це ми дізнаємося приблизно через два роки.
Марина ЗАКАБЛУК
Думка політолога
Чи вдасться Україні «реанімувати» роль ОБСЄ під час свого головування?
Володимир КОРНІЛОВ:
— У будь-якої держави, котра головує в міжнародній структурі, є свої амбітні плани щодо посилення як своєї ролі, так і ролі органі¬зації, яку вона очолює. Причому, як свідчить практика, чим менша держава і чим рідше випадає їй шанс головувати, тим амбітніші наміри. Так, Казахстан, який тривалий час домагався права головувати в ОБСЄ і пов’язував з цим посилення своєї ролі, не досягнув якихось результатів. Тому не варто тішитися надією, що Україна зможе реформувати цю організацію, яку нині активно критикують, і зробити міжнародний прорив з метою покращення своєї репутації.
Записала Тетяна КУЛАГІНА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!