Експерти проаналізували судову практику щодо протестів

Порушення були зумовлені, передусім, зловживаннями суддями службовим становищем та маніпуляціями положень КПК

Аналізуючи судову практику щодо масових протестів за період осінь 2013 - зима 2014 експерти дійшли висновків, що складені слідчими та санкціоновані прокурорами з грубими юридичними помилками клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у більшості випадків судами сприймалися беззастережно.

Такі висновки було презентовано під час дискусії на тему “Роль суддів при вирішенні справ під час масових протестів (у кінці 2013 й на початку 2014 років)”, пояснили “ЗіБ” в Судовій владі.

Зокрема, результати експертної оцінки якості судової практики за період осінь 2013 – зима 2014 років засвідчують, що зловживання з боку органів правопорядку в більшості випадків не були зупиненні суддями.

Складені з грубими помилками клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у більшості випадків судами сприймалися беззастережно, а саме: не наводилося належне мотивування судових рішень, були допущенні суттєві процесуальні порушення тощо. Загалом, на думку експертів, усі ці порушення були зумовлені, передусім, зловживаннями суддями службовим становищем та маніпуляціями положеннями діючого Кримінального процесуального кодексу України, а не недоліками законодавства.

У цьому зв’язку все більшої актуальності набуває питання очищення судової влади від недобросовісних суддів бо, як зазначив заступник Голови Ради суддів України Богдан Моніч — у суддів було достатньо правових механізмів, аби вирішувати ці справи законно, проте вони ними не скористалися.

Голова комітету Ради суддів України з питань комунікації (у тому числі зі ЗМІ) Олександр Сасевич, коментуючи висновки експертів, зазначив, що суддівський корпус країни усвідомлює свою відповідальність за здійснення судочинства окремими суддями в період мирних акцій протесту, що відбулися восени та взимку 2013–2014 років і про це було відкрито заявлено під час ХІІІ з’їзду суддів України. О. Сасевич також нагадав учасникам круглого столу, що під час з’їзду делегати прийняли звернення до українського народу, в якому визнали свою відповідальність перед суспільством. У зверненні, зокрема, говориться, що: "…під час Революції Гідності суддівський корпус працював в умовах надмірного напруження та психологічного тиску. Не всі судді змогли це витримати. Стосовно окремих суддів, за подіями того часу, проводяться розслідування з приводу дотримування ними норм чинного законодавства…", що також сприятиме очищенню судової влади. Разом з тим, судді переконані, що – "…у цей важкий для країни час, спільні цінності в нас єдині — це сильна незалежна Україна, в якій здійснює правосуддя незалежний суд".

Після дискусії учасники погодилися щодо необхідності налагодження діалогу між судами й громадськістю з метою підвищення прозорості процесу відправлення правосуддя та посилення підзвітності суддів.

Зауважимо, експертна оцінка судової практики була проведена В’ячеславом Навроцьким — професором кафедри кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка та Романом Верешею — професором Академії адвокатури України, через аналіз судових рішень, які ухвалювалися на той час суддями у справах по мирних зібраннях, застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та при накладенні адміністративних стягнень.