Від теорії до практики

Прозорість та об’єктивність добору керівників місцевих прокуратур поставлені під сумнів

Своє чергове професійне свято українська прокуратура зустріла з новим профільним законом та неприємним присмаком нереалізованого запиту суспільства на якісні зміни у системі. Що ж гальмує довгоочікувані реформи? Спробуємо розібратися на прикладі добору керівних кадрів, котрі, як добре відомо, вирішують усе.

Гарантії успіху

Однією із проголошених законом «Про прокуратуру» засад діяльності (ч.1 ст.3) є прозорість, яка має забезпечуватися відкритим і конкурсним процесом зайняття посади прокурора. Для цього перехідними положеннями акта була передбачена спеціальна процедура призначення керівників місцевих прокуратур та їх заступників (п.5¹), яка полягала в організації чотирирівневого відкритого конкурсу. Його проведення було покладене на спеціальні комісії, утворені в п’яти регіональних центрах: Києві, Дніпропетровську, Львові, Одесі та Харкові. До складу кожної увійшли по 4 члени, визначені Генпрокурором, та по 3 особи, обрані Верховною Радою.

Порядок проведення конкурсу (затверджений наказом ГПУ від 20.07.2015 №98) докладно визначив функції робочих груп регіональних центрів, що здійснюють технічне супроводження процедури конкурсу, порядок прийому документів та реєстрації кандидатів, повноваження конкурсних комісій, загальні питання організації конкурсу, а також особливості забезпечення кожного з його етапів, питання оскарження рішень, проведення спеціальної перевірки кандидатів, а також форми всіх необхідних документів. Наказом навіть затвердили перелік питань для проведення тестування.

Вся процедура призначень на керівні посади має бути повністю реалізована до 15 грудня цього року — дня, коли набувають чинності положення ст.12 закону, що визначають нову систему місцевих прокуратур та їх очільників.

Етапи здобуття посади

Залишаючи підготовчі процедури, розглянемо більш детально самі етапи конкурсу.

Перший — тестування на знання законодавства. Згідно з порядком професійний тест проводиться з використанням комп’ютерної техніки. Його мета — визначити рівень знань чинного законодавства у кандидатів. 100 випадкових питань із затвердженого списку, 2 години на відповіді, заборона спілкуватися між собою, користуватися будь-якими допоміжними матеріалами і гаджетами — доволі суворі, але цілком справедливі умови випробовування. Кожна правильна відповідь — один бал. Претенденти ознайомлюються з результатом, який фіксується у відомості та оприлюднюється на сайті ГПУ.

Щодо кожної місцевої прокуратури формується рейтинговий список, з якого далі беруть участь у конкурсі лише кандидати з розрахунку не більш як 10 осіб на одну керівну посаду.

Здатність аналізувати, обробляти та інтерпретувати інформацію за короткий час, виявляти причинні зв’язки й робити правильні висновки зна-
добляться на другому етапі — тестування на загальні (логічні, вербальні та математичні) здібності. Умови аналогічні попередньому етапу, хіба що питань може бути менше, та й час на відповіді кандидатам скорочений удвічі. За результатами цього етапу рейтинг оновлюється, а отримані бали підсумовуються.

Далі коло претендентів на посаду звужується до чотирьох. На третьому етапі перевіряються особисті характеристики: тип характеру, стиль поведінки, емоційний стан. Результати цього тестування не впливають на рейтинг, мають рекомендаційний характер і враховуються при формуванні висновку про придатність для роботи на керівній посаді.

Останній етап — співбесіда, на яку запрошуються 4 кандидати на обрану ними посаду, котрі успішно пройшли попередні рівні тестування. Метою проведення співбесіди є оцінка комісією професійних, морально-ділових і управлінсько-організаторських здіб-
ностей кандидата, необхідних для виконання службових обов’язків. За її результатами комісія відбирає по 3 претенденти на кожну адмінпосаду місцевої прокуратури. Вони й подаються на розгляд або Генеральному прокурору, якщо йдеться про призначення керівника, або очільнику відповідної регіональної прокуратури, якщо призначаються заступники.

Особам, які були відсіяні на попередніх етапах, надано право брати участь у відборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури. У цьому випадку повторне тестування для них не проводиться, а отримані бали враховуються при формуванні рейтингового списку кандидатів на цю посаду.

В теорії все прозоро, зрозуміло й справедливо…

Каскадний варіант

Утім, на практиці виявилося дещо складніше. Наприклад, київська конкурсна комісія за результатами співбесід із кандидатами на посаду керівника Броварської місцевої прокуратури взагалі не включила до списку для подання Генпрокурору на призначення перших трьох претендентів, які набрали найбільше балів. У цьому можна переконатися, порівнявши рейтинговий список та протокол засідання комісії, оприлюднені на сайті ГПУ.

Як таке могло статися? Можливо, тому, що комісія запросила на співбесіду відразу 16 кандидатів зі списку, об’єднавши добір на 4 посади: керівника, першого заступника та двох заступників місцевої прокуратури. За результатами співбесід комісія склала свій рейтинговий список, де троє лідерів за балами опинилися на 8-му, 13-му та 15-му місцях. Натомість угору просунулися кандидати, які мали 4-й, 7-й та 13-й показники оцінювання. Їх і затвердили для подання Генеральному прокурору.

З таким застосуванням закону та порядку не погодився один із претендентів. Він подав позов, а Окружний адміністративний суд м.Києва відкрив провадження у справі. Крім іншого, позивач указав, що конкурсна комісія не уповноважена складати власні рейтинги. Адже було встановлено каскадний принцип призначення заступників. Він полягає в тому, що після призначення Генпрокурором керівника прокуратури двоє інших, а також наступний у складеному комісією списку будуть рекомендовані прокурору області для призначення на посади першого заступника. Аналогічним чином далі призначаються два інші заступники. Тобто де-факто рекомендації отримують лише перші п’ять-шість осіб з «оновленого» списку.

То навіщо було взагалі проводити тестування, якщо остаточне й цілком суб’єктивне рішення ухвалює комісія? Про який відкритий чотирирівневий конкурс можна говорити, якщо найрозумніші, за версією комп’ютера, фахівці «виводяться з гри» членами комісії?

У будь-якому разі відповіді на ці запитання має дати суд, який призначив розгляд справи на 10 грудня.