Подвійна вендета

Вбивцю служителя Феміди засудили до довічного ув’язнення

Голосіївський районний суд м.Києва ухвалив вирок у справі про вбивство судді Шевченківського райсуду столиці Сергія Зубкова. Визнаний винним у цьому злочині підприємець Дмитро Павличенко засуджений до довічного ув’язнення, а його син і спільник Сергій Павличенко — до 13 років позбавлення волі.

Резонансний злочин

Нагадаємо: суддю С.Зубкова по-звірському вбили в під’їзді його будинку в Голосіївському районі 21 березня 2011 р. Злочин був скоєний у традиціях поганих детективів: за словами свідків, двоє злочинців, убравшись у білі халати й прихопивши з собою інвалідний візок, зайшли до будинку, в якому проживав служитель Феміди. Консьєржка пропустила їх, прийнявши за медиків. Один з кілерів чекав С.Зубкова на сходовому майданчику між поверхами, інший увійшов услід за суддею в ліфт, де й напав на нього. В результаті суддя отримав три ножових й кілька вогнепальних поранень. Почувши шум, консьєржка викликала працівників жеку. Тікаючи з місця злочину, кілер намагався застрелити одного з них, але пістолет дав осічку.

Злочин став одним із найобговорюваніших у столиці. По-перше, широкий резонанс отримав сам факт убивства судді. По-друге, С.Зубков був досить відомий у певних колах. Він спеціалізувався на цивільних справах, пов’язаних з майновими спорами, і, з чуток, у нього було немало ворогів. Незадовго до вбивства С.Зубков ухвалив рішення на користь голландської девелоперської компанії «Гоойоорд Б.В.» — про знесення прибудови до житлового будинку, що належала сім’ї Д.Павличенка. Дмитро, незадоволений таким рішенням, розповів про це спочатку на прес-конференції в УНІАН, а потім у відкритому листі, якого розмістив у Інтернеті.

Незважаючи на те що про свої «неприязні стосунки» з суддею Д.Павличенко заявив привселюдно й здавалося сумнівним, що після цього він міг зважитися на вбивство, слідство визнало найправдоподібнішою цю версію, яка, як кажуть, лежала на поверхні. І почало активно її відпрацьовувати. Спільником Дмитра назвали його сина Сергія, який спочатку зізнався в скоєнні злочину, але на суді заявив про тиск на нього міліції. Правда, за інформацією захисту, жоден зі свідків під час судового розгляду так і не впізнав імовірних убивць.

Проігнороване звернення

До речі, цікавий факт: незадовго до вбивства судді Дмитро звертався зі скаргою на нього до Генпрокуратури. Про це він написав у заяві нардепу Тарасу Чорноволу. У ГПУ Д.Павличенко повідомив про перевищення службових повноважень суддею С.Зубковим, проте Ген­прокуратура не відреагувала на його звернення. За словами Д.Павличенка, «прикриваючись виконанням заочного рішення суду», держслужбовці 13 грудня 2010 р. вигнали його сім’ю (його, дружину й синів — 19-річного Сергія й 6-річного Івана) на 10-градусний мороз, а речі вивезли в невідомому напрямку.

Також, за словами обвинуваченого, голландська фірма, що вже викупила половину будинку на вул. Богдана Хмельницького, намагалася забрати в нього його ж квартиру. У таких діях «Гоойоорд Б.В.» Д.Павличенко побачив акт помсти за розкриті й повідомлені їм факти несплати податків цією компанією, які тривалий час приховували чиновники.

Д.Павличенко додав, що звертався до Генпрокуратури з проханням порушити кримінальну справу проти 5 посадовців Шевченківського району, серед яких був і вбитий суддя, але за три місяці так і не дочекався відповіді.

Деякі не вірили у винуватість Д.Павличенка, інші сумнівалися в тому, що він говорив правду. «Я знаю Дмитра. Коли відбирали його власність, він подзвонив нам, сказав, що в нього є документи на житло, а невідомі приїхали виселяти його. Я відправив юриста, але в нього опинився папірець, написаний ним же, а люди були міліціонерами», — розповідав, наприклад, свого часу правозахисник Едуард Багіров.

Прокуратура дійшла висновку, що причиною вбивства стала помста за ухвалення судового рішення не на користь обвинувачених. «Незадоволений і скривджений обвинувачений Д.Павличенко мав намір убити з мотивів помсти», — зазначено в обвинувальному висновку.

Як повідомила державний обвинувач Ксенія Оникеєнко, суд підтримав позицію прокуратури, яка наполягала на призначенні максимального строку покарання для Д.Павличенка, — довічного позбавлення волі. «Крім того, суд задовольнив цивільний позов потерпілих на суму 500 тис. грн.», — відзначила прокурор. А ось співучасника злочину — сина Дмитра — суд засудив до 13 років позбавлення волі, хоча прокурор просила 15. Один з адвокатів Д.Павличенка Андрій Лапуша вже заявив про намір подати апеляцію на вирок суду.