Хто може претендувати на «верховне» крісло і коли очікувати відкриття вакансій у найвищому судовому органі
Як і попереджав наш тижневик ще влітку (див. №23/2015), робота Верховного Суду може суттєво загальмувати через кадровий голод. Розширені навесні повноваження цього органу не були підкріплені збільшенням граничної штатної чисельності, а невпинний час уніс свої корективи: частина суддів досягла того віку, коли доводиться йти у відставку. Водночас заповнити вакансії у ВС буде не так уже й просто.
Спустошений на чверть
Як відомо, на минулому тижні парламент нарешті зголосився звільнити у відставку чи з інших підстав понад 200 суддів з різних інстанцій. Серед них і 6 представників ВС. Наступного дня секретар Судової палати в адміністративних справах ВС Віктор Кривенко отримав інше місце роботи — в Конституційному Суді. Тож із 48 передбачених законом посад у найвищому судовому органі стали вільними вже 9. Крім того, двоє представників ВС не здійснюють правосуддя, бо відряджені до Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а колишній Голова Суду Василь Онопенко вже другий рік очікує на своє звільнення.
Отже, наразі у ВС лише три чверті суддів мають повноваження здійснювати правосуддя.
Начебто нічого критичного в тому немає, якщо не брати до уваги істотне розширення завдань і компетенції ВС, що відбулося наприкінці березня цього року. Так, за даними, які озвучив на ХІІІ з’їзді суддів Голова ВС Ярослав Романюк, за
7 місяців дії нового порядку перегляду до Суду надійшло майже 9,8 тис. відповідних заяв, з яких допущено до провадження 1094. Це майже дорівнює кількості рішень, ухвалених ВС за весь минулий рік. Причому — в більш повному складі.
Хоча в самому Суді поки що не б’ють на сполох із цього приводу, але тенденція до зростання навантаження більш ніж наочна. І якщо «криміналістам», яких залишається 13, можна особливо не перейматися цим, бо на них припадає найменша кількість заяв (340) і відкритих проваджень (48), то «адміністративникам» і «цивілістам» час замислитися про перехід на цілодобовий режим роботи.
Так, більше від половини всіх звернень про перегляд судових рішень стосується саме адміністративної юрисдикції (5,6 тис.). З урахуванням тих, за якими вирішено відкрити провадження (581), на одного суддю цієї палати припадає в середньому 55—60 справ, не кажучи про необхідність аналізувати всі заяви, включаючи ті, що врешті-решт виявляться «відмовними» .
Дещо кращі показники в Судової палати у цивільних справах: 373 провадження мають проаналізувати та підготувати проекти рішень лише 7 суддів ВС. Однак уже в березні «цивілісти» втратять ще одного представника — 65-річної позначки досягне секретар Пленуму ВС Юрій Сенін. Тож усе навантаження ляже на плечі лише 6 «верховників», один з яких ще й виконує представницькі функції як очільник Суду.
Оскільки у сторін процесу навряд чи найближчим часом знизиться потяг позиватися до останньої інстанції, неважко припустити, що вал звернень до ВС лише зростатиме. І додаткові руки для його розгрібання не завадили б…
Близька посада, та не «вкусиш»
Звернімося до нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів», аби зрозуміти, хто ж може допомогти ВС у виробленні єдиної практики та забезпеченні права кожного на справедливий вердикт.
За задумом авторів реформеного акта, стрибок на вершину суддівської кар’єри міг би зробити не тільки чинний служитель Феміди, а й науковець, який має відповідний стаж роботи. Однак ця ідея врешті-решт перетворилася на умову наявності 15 років спеціального стажу й здобуття наукового ступеня до моменту призначення суддею (ч.2 ст.39 закону). Отже, претендувати на місце у ВС може лише діючий суддя. Єдина відмінність від попередньої редакції закону — відсутність права перейти до ВС для судді КС та можливість для певного кола претендентів замінити професійний стаж на науковий. Причому така додаткова умова, як обов’язкове здобуття наукового ступеня до того моменту, як претендент одягнув мантію, ще більше звужує коло потенційних кандидатів.
Ще складніше буде виконати умову щодо отримання рейтингу за результатами кваліфікаційного оцінювання. Теоретично таку перевірку мали пройти всі представники вищих спеціалізованих судів ще до кінця вересня. З урахуванням здобутих оцінок вони могли б самостійно вирахувати, чи є сенс змагатися за найвищу посаду в суддівській кар’єрі. Але, як відомо, не те що почати, а й узгодити відповідні порядок і методику у Вищій кваліфікаційній комісії суддів не спромоглися. І непоступливість Ради суддів швидше є наслідком, а не причиною цього.
Таким чином, поки новий склад РСУ не приступить до роботи і не досягне компромісу з ВККС, не буде навіть передумов для оголошення конкурсу на зайняття вакансій у ВС. Або, як вже відзначалося (див. «ЗіБ» №46. — Прим. ред.), якщо раніше Верховна Рада не здійснить своїх погроз і не усуне вищий орган самоврядування від цього процесу. Втім, і перший, і другий сценарії можуть бути реалізовані не раніше початку грудня.
Оскільки закон вимагає, аби оголошення про конкурс на заміщення вакансій у будь-яких судах було розміщене не пізніше ніж за місяць до його проведення (ст.73 закону), то поповнення у ВС не варто чекати раніше січня 2016 року. Враховуючи необхідність затвердити власне тестові запитання та практичні завдання для проведення іспиту «з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації» (ч.2 ст.85 закону), цей термін, швидше за все, відсунеться ще на кілька місяців. Та й не стане ВККС ризикувати тим, що оголосить конкурс без погодженої методики його проведення. Адже щойно це буде зроблено, як будь-який суддя зможе звернутися до комісії з відповідною заявою, і та матиме лише два місяці для організації перевірки його здатності відправляти правосуддя на найвищому рівні.
До речі, кількість охочих узяти участь у такому конкурсі також може завдати зайвого клопоту ВККС. Адже кожен представник вищого спеціалізованого суду, якщо має необхідний стаж, потенційно може претендувати на підвищення у статусі. Особливо ті, чиї установи збираються рано чи пізно ліквідувати.
Із «чорного» входу
Та навіть якщо будуть погоджені методика і порядок кваліфоцінювання, проведено іспит та підбито його підсумки, на кандидатів очікує доволі неприємна несподіванка в особі Верховної Ради. Як відомо, парламент не квапиться виконати свою функцію й обрати безстроково тих суддів-«п’ятирічок», які мають на руках рекомендації ВККС. Крім того, група нардепів продовжує наполягати на повному очищенні суддівських лав від «старих» кадрів. Тож експерти припускають блокування голосувань за переведення судді, обраного безстроково, до ВС, навіть якщо він виявиться найкращим у конкурсі. Не виключено, що будуть і спроби дискредитувати того чи іншого переможця «скаргами від громадян», аби виправдати свою відмову. Адже «ціна» цієї посади надто висока, аби політики довірили її «неблагонадійним» кадрам.
Легше буде тим переможцям, чиє переведення повинен оформити глава держави, тобто суддям, які не пропрацювали 5 років, але мають ті самі науковий ступінь та необхідний стаж. Звісно, таких узагалі одиниці, але якщо така норма з’явилася в законі, то навряд чи випадково.
Так само невипадково у проекті змін до Конституції в частині правосуддя застережено, що до 2017 року всі переведення суддів здійснюватиме саме глава держави. Так, ці зміни ще необхідно провести через парламент, що можливо зробити не раніше лютого наступного року, а набудуть чинності ще через
3 місяці. Але хіба хтось кудись поспішає? Наприклад, за 8 місяців не було оголошено жодного добору для заповнення вакансій, що утворюються і ще будуть утворюватися через різноманітні процедури очищення судової системи. Хоча відбір та підготовка нових кадрів вимагають щонайменше 1,5 року.
Тож, як припускають експерти, цілком імовірно, що із заповненням вакансій у ВС ніхто не квапитиметься. Хоча б з огляду на постійні розмови про доцільність повернення до триланкової системи, що вивільнить майже три сотні представників вищих спеціалізованих судів. Якщо прихильники цієї ідеї візьмуть гору, як політичний компроміс будуть визначені умови, за яких відкриється такий собі «чорний» вхід до ВС за рахунок злиття усіх чотирьох установ під одним дахом. Для цього достатньо дочекатися набуття чинності змінами до Конституції та прийняти відповідні поправки до закону про судоустрій з «перехідними положеннями».
А що ж за цей час буде із правом громадян на справедливий судовий захист і доступом до найвищої судової інстанції? Тут, як кажуть, довше чекали, почекають ще.
P.S. Редакція направила запит до ВККС, аби з’ясувати, чи планує комісія найближчим часом оголошувати конкурс на зайняття вакансій у ВС і за якою процедурою відбуватиметься такий добір? Про те, якої позиції із цього приводу дотримуються у ВККС, ви дізнаєтеся в наступних числах «ЗіБ».
Матеріали за темою
Спрощено доступ до бази правових позицій ВС
01.11.2023
У голови ККС з’явився заступник
26.09.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!