Трудовий кодекс: наближення до європравил чи «закручування гайок»
Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Трудового кодексу (№1658). Водночас проголосувала за те, щоб уже за три тижні підготувати його для остаточного ухвалення. Отже, очікується, що документ набере чинності з 1 січня наступного року. Розробники кодексу стверджують, що він захищає права працівників, а противники називають «рабським».
Галопом по європах
Відповідний проект було зареєстровано в парламенті ще у грудні 2014-го, але в травні поточного року його замінили доопрацьованим варіантом.
За словами голови Федерації професійних спілок Григорія Осового, прийнятий проект ТК включає низку їхніх пропозицій. Однак є ще близько 90 зауважень до цього документа, які планується обговорити під час його доопрацювання. Крім того, проект планують передати на експертизу до Міжнародної організації праці.
Також ФПУ наполягає на необхідності громадського обговорення новацій, аби вже за його підсумками сформувати робочу групу, котра й готуватиме документ до другого читання.
Щоправда, можливість виконання такої масштабної роботи в тритижневий термін викликає сумнів. Утім, за словами заступника голови ФПУ Сергія Українця, в нинішній редакції ТК визначено засади, на яких будується трудове законодавство країн Європейського Союзу, а також прогресивні норми міжнародного трудового права: статуту МОП і ратифікованих Україною конвенцій МОП, Європейської соціальної хартії, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, окремі директиви й регламенти ЄС.
Чи буде «рабство»?
Попри узгодження багатьох норм ТК з профспілками, до кодексу залишається чимало запитань. Деякі політики, активісти, профспілкові лідери навіть називають його «антиробітничим», кріпосницьким та рабським. Мовляв, документ невиправдано розширює права роботодавців.
Зокрема, ст.65 проекту закріплює за роботодавцем право без згоди працівника (якщо друге не передбачено трудовим договором) перевести його на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ. Якщо ж нове робоче місце територіально розташоване далеко (до нього не дістались міським транспортом), то потрібна письмова згода працівника. Швидше за все, отримати таку згоду буде не надто важко. Адже далі передбачено: якщо згоди немає, то роботодавець може звільнити працівника «за скороченням».
Ще одне положення, яке викликає критику, встановлює можливість роботодавців «обмінюватися» працівниками. Так, ст.68 проекту визначає, що керівник підприємства має право за згодою працівника тимчасово перевести його на іншу роботу, а також до іншого роботодавця. При цьому строк такої «оренди» може становити до 6 місяців. А далі вважатиметься, що людина перебуває на новому місці вже на постійній основі. «Якщо на новому місці роботи після 6 місяців не буде прийнято іншого працівника, то цей раб повинен залишатися на все життя на тому робочому місці, куди його передали», — обурюється голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець. І хоча в цьому випадку також потрібна згода працівника, в сучасних українських реаліях з безробіттям та низькими зарплатами ця умова ризикує стати формальністю.
З такими думками не погоджується один зі співавторів проекту — Голова ВР Володимир Гройсман. Він наполягає, що роботодавець не зможе примусово перевести працівника на інше місце роботи. «У рабів нічого не питають, а тут потрібна письмова згода», — знайшов аргумент спікер.
Слідами стахановців
Противники проекту також звертають увагу на загрозу примушування працівників до наднормової роботи. Стаття 130 документа залишає 40-годинний робочий тиждень, як це передбачено чинним Кодексом законів про працю. Однак положення ст.153, яка визначає роботу за умови ненормованого робочого дня, зобов’язує працівника «епізодично за вказівкою роботодавця або без такої» працювати понад норму.
Щоправда, людину можуть залучати до роботи понад норму лише раз на місяць. І за таку роботу може надаватися додаткова відпустка чи підвищуватися зарплата. Проте це залежатиме виключно від волі роботодавця.
Крім того, на працівника можуть покласти додаткові обов’язки, якщо обсяг його роботи не забезпечує повної зайнятості. Про це йдеться у п.2 ст.37 проекту. Тобто, наприклад, можуть відправити кваліфікованого працівника підмітати територію чи роздавати рекламні проспекти. Чинний КЗпП таке використання працівника унеможливлює, змушуючи роботодавця, крім іншого, виплачувати 2/3 окладу в разі простою.
Усміхайтесь, вас знімають
Широку дискусію викликала ст.30 проекту ТК, яка закріплює право роботодавця контролювати виконання працівниками своїх обов’язків, уключаючи використання технічних засобів (фото-, відео-, аудіоприладів тощо). До речі, тут може йтись і про записи телефонних розмов, перегляд електрон-ної пошти тощо. Далі в статті сказано, що стежити за працівником можна, «якщо це зумовлено особливостями виробництва».
Голова соціального комітету ВР, співавтор законопроекту Людмила Денисова пояснила норму: «Проект передбачає, що такий контроль встановлюється на особливому виробництві — торгівля та випуск дорогметалів. Сам роботодавець на свій розсуд не може встановити (технічні засоби контролю. — Прим. ред.)».
Однак у документі не йдеться ні про торгівлю, ні про інші галузі, де встановлення відеокамер дозволене. З другого боку, відсутність відповідної норми в КЗпП не заважає вести таке відеоспостереження. Хоча, якщо такий запис раптом потрапить до сторонніх осіб, у підприємства можуть виникнути серйозні проблеми.
Можливо, доцільно було б указати в ТК хоча б перелік галузей або їх ознаки, на які може поширюватися ця норма. І зобов’язати повідомляти про такий нагляд працівника під розписку.
Профспілки обділили
Роботодавці зможуть не укладати з працівниками колективного договору. Щоправда, розробники кодексу зазначають, що і чинне законодавство про працю не вимагає укладення таких угод. Хоча сьогодні колективні договори регулюють багато питань, які стосуються специфіки того чи іншого виробництва.
Проте відповідно до ст.12 проекту в разі, якщо не укладено колективний договір, питання, які мають бути ним урегульовані, прописуються в нормативних актах роботодавця (накази, розпорядження, рішення), котрі він приймає на власний розсуд. Причому без традиційної для КЗпП умови — «за погодженням з профспілковим органом».
У цілому проект значно звужує роль профспілок. Зокрема, звільнення працівника вимагатиме згоди представників трудящих лише в разі скорочення штату чи звільнення за станом здоров’я або через непроходження атестації. В інших випадках, як-от: неналежне виконання роботи, невідповідність посаді, прогули, — згода профспілки не вимагається.
У ТК основний акцент робиться на укладанні персонального письмового трудового договору. Визначені в ньому умови можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі. Втім, як зауважують профспілкові експерти, ці умови будуть стандартними й навряд чи виходитимуть за межі прав, закріплених на законодавчому рівні. І малоймовірно, що працівник спроможеться при прийомі на роботу «вибити» для себе якісь преференції. Хіба що роботодавець буде дуже в ньому зацікавлений.
Не все пропало
Є в проекті й деякі норми, що сподобаються працівнику. Зокрема, з 24 до 28 днів збільшується щорічна основна відпустка. Також зросте мінімальна надбавка за роботу в нічний час — з 20 до 30% тарифної ставки (окладу). Хоча на практиці це може ніяк не вплинути на збільшення нічної винагороди. Як і за чинним КЗпП, так і за проектом ТК відсоток надбавки встановлюється генеральною, галузевою угодою. Як правило, в таких угодах мінімальна ставка не застосовується. Наприклад, за угодою між Державною фіскальною службою й галузевою профспілкою на 2014—2016 роки така ставка становить 35%, за угодою між Міносвіти й відповідною профспілкою на 2011—2015 — 40%.
Передбачено можливість закріплення в трудовому договорі умов роботи вдома, зокрема з використанням власного обладнання. За зношення останнього працівник матиме право на компенсацію (якщо домовиться з керівництвом). Також йому мають відшкодувати інші витрати, пов’язані з виконанням роботи вдома: оплату електроенергії, водопостачання та ін. Щоправда, для такої роботи треба мати «необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії». Тобто доведеться придбавати вогнегасник, брати довідку із санстанції тощо.
За погодженням між працівником і роботодавцем може запроваджуватися гнучкий режим роботи з визначенням часу, коли працівник зобов’язаний перебувати на робочому місці.
У проекті наводиться перелік документів, що подаються під час прийому на роботу. При цьому окремо передбачено, що працедавець може збирати інформацію про попередню роботу людини тільки за наявності її письмової згоди.
Пряма мова
Вольга ШЕЙКО, юрист ЮФ «Астерс»:
— Необхідність скрупульозного ставлення до договору з роботодавцем — завдання, яке давно стоїть перед працівником. Часто, отримавши роботу і приступивши до неї, працівник навіть не цікавиться, що входить у його посадові обов’язки. Одним із ключових положень у новому Трудовому кодексі України є складання і підписання тексту трудового договору.
З моєї точки зору, цей етап працевлаштування, який тепер буде обов’язковим до початку трудової діяльності, є, з одного боку, абсолютно правильним, адже, укладаючи трудовий договір, працівник буде в якійсь мірі застрахований від свавілля роботодавця, у якого тепер розширене коло підстав для звільнення. У новий ТК потраплять, швидше за все, і підстави для звільнення, пов’язані з оціночними судженнями, які потребують доведення з боку роботодавця: ухилення від медичного огляду, розголошення службової таємниці, недостатня кваліфікація.
У зв’язку з цим важливим є те, чи будуть відображені ці вимоги безпосередньо в трудовому договорі, чи так само залишатимуться номінальними, як, наприклад, наказ про прийом на роботу, і прописаними одним рядком «згідно з чинним законодавством». Якщо ж договори будуть мати саме такий вигляд, то працівникові слід буде ретельно вивчити новий Трудовий кодекс, щоб уникнути звільнення з такими формулюваннями.
З іншого боку, на противагу розширеним підставам для звільнення новий Трудовий кодекс ускладнює сам процес звільнення, вимагає узгоджень, тим самим соціально захищаючи працівника.
Матеріали за темою
Коли переводять годинник (постанова Кабміну)
22.03.2024
На ринку праці з’явились 42 нові професії
02.02.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!