Парламент, не обравши суддів безстроково, прирече державу на чималі витрати, а себе — на звинувачення в політичному тиску
Ідея Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана оновити лави Феміди, зокрема за рахунок необрання безстроково 547 володарів мантій, у яких закінчився 5-річний строк призначення, отримала діаметрально протилежні оцінки. Так, громадськість активно підтримала таку пропозицію. А от суддівська спільнота застерігає: реалізація ініціативи може призвести до порушення євростандартів та до масового звернення до Європейського суду з прав людини, виконання рішень якого коштуватиме Україні мільйони гривень.
Спонтанна пропозиція
Деякі реформатори чомусь твердо переконані в тому, що сьогодні рівень довіри суспільства до Феміди коливається в межах 1—5%. При цьому результатами опитування громадян, які безпосередньо брали участь у судових процесах та висловилися на підтримку законників, нехтують. Адже реформатори вважають, що володарям мантій не може довіряти 40—50% користувачів судових послуг. Тому в них і виникають ідеї, як урятувати імідж Феміди.
Так, недавно популярною була ініціатива звільнити одночасно всіх володарів мантій та набрати нових. Венеціанська комісія, яка наприкінці жовтня дала експертну оцінку проекту змін до Конституції в частині правосуддя, поставила всі крапки над «і»: звільняти служителів Феміди можна тільки за виняткових обставин.
Проте, на думку експертів, така рекомендація аж ніяк не є гарантією того, що суддів залишать у спокої. Так і сталося. Після засідання Конституційної комісії, яка, до речі, схвалила новий проект змін з урахуванням порад євроекспертів, В.Гройсман несподівано для присутніх запропонував свій варіант оновлення лав Феміди.
«У парламенті є 253 подання щодо звільнення суддів, у яких закінчився термін повноважень. Є 547 суддів, які претендують на обрання безстроково. Вношу пропозицію: цих суддів не обирати безстроково, а провести процедуру відповідно до закону про право на справедливий суд і публічно та якісно відібрати 800 нових фахових суддів, яких ми зможемо направити до відповідної системи. І якщо сьогодні в системі працюють 7200 суддів, то 800 суддів — це буде більш ніж 10%-е оновлення суддівського корпусу», — заявив спікер.
Неконкретна відповідь
Уже на брифінгу, який відбувся після засідання КК, В.Гройсман пояснив появу такої ініціативи. Не так давно у своєму профілі у Фейсбуку він закликав усіх, кому відома будь-яка інформація щодо неправомірності дій згаданих претендентів на обрання безстроково, писати на адресу Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя.
За словами деяких PR-менеджерів, звернення спікера до громадян — це не що інше як піар-хід, котрий використовують публічні особи, аби завоювати довіру суспільства та отримати статус «свого хлопця». І цей прийом спрацював: зауважень щодо кандидатів надійшло багато.
Однак, на думку правників, такими діями Голова ВР, по-перше, дав підстави сумніватися в репутації Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка благословила володарів мантій на отримання «безстрокових перепусток», та в тому, що постійно діючий орган належно виконує свої обов’язки. А по-друге, виходить, ті, хто дійсно заслуговує носити мантію, через огріхи колег автоматично потрапляють до «когорти порушників». Хоча відповідно до Конституції та міжнародних стандартів юридична відповідальність особи має індивідуальний, а не колективний характер.
Повернімося до брифінгу. Представники ЗМІ поцікавилися у В.Гройсмана, чи не суперечить його ініціатива євро- стандартам та чи не буде таке рішення політичним? «Будь-яка ідея має бути трансформована в рішення. Оновлення суддівського корпусу є абсолютно розумним рішенням щодо повернення довіри й не обмежує жодної людини в праві претендувати на посаду судді. Мова йде про те, що це якраз і є деполітизація процесу, оскільки парламент має прийняти рішення щодо обрання цих суддів безстроково. Ми говоримо про те, що буде публічний конкурс, більшість цих суддів прийде на нього, якщо матиме бажання, доведе свою професійну придатність, і не буде жодних питань стосовно їх призначення. Тобто вважаю: це рішення може бути якісним з точки зору оновлення довіри до тих суддів, які працюватимуть у системі», — такою була відповідь спікера.
Уже наступного дня він доручив профільному комітету ВР опрацювати його ініціативу й внести відповідні пропозиції щодо її реалізації на законодавчому рівні. «Якщо Верховна Рада не проголосує за 547 суддів, це буде означати, що в нас відкриється 547 вакансій, на які ми можемо провести публічний відкритий конкурс», — наголосив при цьому В.Гройсман.
У свою чергу окремі експерти нагадали: законом «Про судоустрій і статус суддів» уже передбачений відбір претендентів на мантії та працюючих законників на конкурсних засадах. На їхню думку, після «неголосування за 547 суддів» можуть з’явитися не вакансії для нових кандидатів, а проблеми в парламентарів та держави. Та про все це — по черзі.
Без правового підгрунтя
В.Гройсман переконував, що права суддів-«п’ятирічок», яких Рада не обере безстроково, не будуть порушені: вони зможуть взяти участь у конкурсі на зайняття вакансій. Однак це не зовсім відповідає дійсності. По-перше, законом не передбачено, що майбутні «безстроковики» повинні «змагатися» за мантії. Якщо протягом 5 років вони працювали якісно, не заплямували своєї репутації, проходили підвищення кваліфікації, то без проблем отримають рекомендацію ВККС. А потім залишається формальність (яка часто-густо затягується в часі та перетворюється на «допит» суддів, висування їм претензій).
По-друге, незрозуміло, за якою процедурою відбуватиметься згаданий Головою ВР конкурс та хто конкуруватиме з 547 особами? А по-третє, аби оголошувати конкурс на таку кількість вільних посад, потрібно, щоб вони існували. Сьогодні їх немає, бо за ними «закріплені» володарі мантій — «п’ятирічки». Аби вакансії з’явилися, цих суддів необхідно звільнити.
Теоретично ВР може вдатися до такого кроку. Як передбачено ст.81 закону «Про судоустрій і статус суддів»: «У разі якщо кандидата на посаду судді безстроково не обрано, Вищою радою юстиції вноситься подання про звільнення цього кандидата з посади судді у зв’язку із закінченням строку, на який його призначено». Аналогічну норму містить і Регламент ВР. До того ж і в Конституції однією з підстав «втрати» суддею мантії є «закінчення строку, на який його обрано чи призначено».
Проте є одне «але». На думку як експертів, так і представників суддівської спільноти, якщо ВР прийме постанову про необрання суддів безстроково, то таке рішення буде аж ніяк не правовим, а політично мотивованим. Адже рекомендація ВККС — головний документ-підтвердження профпридатності володаря мантії та його права обиратися безстроково, а парламент виконує в цій процедурі суто церемоніальну функцію. Принаймні повинен виконувати, що, до речі, було визначено первісною редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів», аби позбутися політичного впливу на формування суддівського корпусу. Тільки в тому разі, коли комісія дасть негативний висновок щодо конкретного служителя Феміди, народні обранці мають підстави не обрати його безстроково. Точніше, їм навіть не доведеться цього робити, оскільки не буде відповідного подання від ВККС. Але якщо є позитивний висновок «кваліфікаційників», у парламентарів, наголошують експерти, вихід один — прийняти постанову про обрання.
У багатьох правників виникає запитання: як нардепи пояснять, чому відмовили володарю мантії за наявності рекомендації ВККС? Скарги громадян не аргумент. Кожна з них має бути перевірена компетентним органом — кваліфкомісією. Адже часто трапляється, що інформація, викладена в заявах, банально не підтверджується або грунтується виключно на незгоді скаржника з рішенням судді. Тому саме комісія, а не нардепи має вирішувати, чи опорочили служителі Феміди своїми діями звання судді.
Небезпечні наслідки
Безпідставна відмова «п’ятирічкам», які мають намір продовжувати суддівську кар’єру, може призвести до масового оскарження постанов ВР в українських храмах Феміди, а в подальшому — до звернення до ЄСПЛ. Мабуть, навіть не треба думати-гадати, на чий захист стане європейська інституція. Адже всі пам’ятають рішення Євросуду у справі «Олександр Волков проти України», на виконання якого наша держава поновила «верховника» на посаді. Крім цього, компенсація моральної шкоди О.Волкову становила €6000, а матеріальної — €12000.
Експерти прогнозують: якщо до ЄСПЛ звернеться принаймні 100 необраних осіб і євроінституція знайде порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нашій державі це коштуватиме не один мільйон гривень. Якщо поскаржаться всі, то Україна виплатить десятки мільйонів гривень.
Тому, очевидно, ініціатива спікера є досить небезпечною, адже в разі її реалізації суддівський корпус, швидше за все, не оновиться (через деякий час звільнені володарі мантій, маючи на руках рішення ЄСПЛ, повернуться на посади). До того ж впровадження такої ідеї обійдеться нашій державі дорогою ціною.
Якщо парламент захоче оновити лави Феміди за рахунок непризначення «п’ятирічок», то вкотре доведе, що не готовий відмовлятися від політичного тиску в питанні призначення суддів. У такому разі про яке реформування судової системи відповідно до євростандартів може йти мова?
Замість післямови
На заяву В.Гройсмана відреагували судді-«п’ятирічки». Вони згуртувалися й готують звернення до різних органів, аби суспільство та представники влади не тільки почули думку спікера, а й знали про ставлення самих володарів мантій до такої ідеї. Як стало відомо «ЗіБ», не обрані безстроково судді планують звертатися і до Ради суддів, і до Вищої ради юстиції. Можливо, питання обговорюватиметься і на ХІІІ з’їзді суддів.
До речі, деякі служителі Феміди взяли участь у засіданні комітету ВР, яке відбулося 4 листопада. Слова їм не дали. Водночас володарям мантій все ж таки пощастило поспілкуватися з представниками комітету.
Своє невдоволення пропозицією Голови ВР почали висловлювати й колективи суддів. Крім цього, пропозицію Голови ВР вже розкритикувала Асоціація правників України.
До речі, 5 листопада за участю голови РСУ, керманичів апеляційних, вищих спеціалізованих судів і представників Верховного Суду в режимі відеоконференції відбулося обговорення ініціативи спікера. На захід пресу не запрошували.
коментар «ЗiБ»
ЛЮБОВ МАРУЛІНА, суддя Окружного адміністративного суду м.Києва:
— Звісно, така ініціатива керівника законодавчого органу, від якого залежить подальша кар’єра суддів, зачіпає інтереси кандидатів на обрання суддями ОАСК безстроково. З огляду на виклики суспільства судді зацікавлені в очищенні, але відбуватися цей процес має в межах правового поля та відповідно до європейських стандартів.
На сьогодні судді ОАСК, в яких закінчився 5-річний строк повноважень, з дотриманням усіх вимог законодавства, після проведення відповідних перевірок отримали рекомендації ВККС, пройшли люстраційну перевірку та підтвердили особисті якості, професійну придатність, доброчесність. На мій погляд, нині відсутні будь-які підстави для ініціювання звільнення суддів, які пройшли всі необхідні процедури відповідно до чинного законодавства.
Андрій ІВАНОВ, суддя Перевальського районного суду Луганської області:
— Законом не передбачено ніяких підстав для звільнення суддів, у яких закінчився випробувальний 5-річний термін та які отримали рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Їхнє звільнення у спосіб, який пропонує спікер, може обгрунтовуватися тільки якимись політичними мотивами.
У законі відсутні й будь-які підстави для проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, матеріали щодо обрання безстроково яких перебувають у Верховній Раді. Звісно, я та більш ніж 500 суддів не проти того, щоб пройти відповідну процедуру оцінювання. Але воно має відбуватись відповідно до закону. Отже, до нього потрібно вносити зміни та визначати процедуру, за якою проходитиме кваліфоцінювання тих, хто вже отримав рекомендації ВККС.
Якщо ВР вирішить, що не можна обирати суддів безстроково без цієї процедури, то необхідно доповнити закон відповідною нормою про таке оцінювання та повернення матеріалів до ВККС. Комісія направить матеріали тих суддів, які пройдуть оцінювання, до ВР.
Можна піти іншим шляхом: призначити суддів безстроково, передбачивши в законі, що вони не можуть приступити до виконання своїх обов’язків, не пройшовши кваліфоцінювання. А за його результатами вже вирішувати: допускати до роботи або звільнити у зв’язку з невідповідністю займаній посаді.
Судді-«п’ятирічки» прийшли на засідання комітету ВР, аби безспосередньо висловити свої думки щодо оновлення лав Феміди. Їх вислухали, але в кулуарах.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!