Де межа між інноваціями виробництва та створенням легітимних засобів ураження?
Сьогодні все частіше скоюються насильницькі злочини, знаряддям яких стає зброя, котра заводами-виготовниками випускається як газова. Однак особливості її конструкції є діаметрально протилежними здатності уражати. Як наслідок, це призводить до використання такої зброї під час вчинення суспільно небезпечних діянь. А наявність прогалин у правовому регулюванні дозволяє уникати кримінальної відповідальності за незаконне поводження з нею.
Прогрес випереджає законодавство
Нормативно-правова база з питань контролю за обігом вогнепальної зброї в Україні є достатньо бідною для забезпечення якісного функціонування. Вона включає кілька проектів законів, інструкцій, положень і, звичайно, норми кодифікованих законів. Окремі положення містяться в офіційних роз’ясненнях чинного законодавства — постановах Пленуму Верховного Суду, котрі, як відомо, не мають обов’язкової сили.
Згідно зі статистичними даними, розміщеними на офіційному сайті Генеральної прокуратури, за цей рік уже винесено 41 обвинувальний вирок за умисне вбивство із застосуванням вогнепальної зброї та 3372 — за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
В інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» від 21.08.98 №622 дається визначення поняття «вогнепальна зброя». Під нею, зокрема, розуміються всі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху чи інших спеціальних горючих сумішей). Тобто саме за вказані види зброї (за умови незаконного поводження з нею) передбачено відповідальність у ст.263 Кримінального кодексу.
В офіційному тлумаченні окремих положень, а саме — постанові Пленуму ВС «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26.04.2002 №3, зазначено, що за пневматичну зброю, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети (револьвери), пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, ракетниці, а також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять вибухових речовин і сумішей, кримінальна відповідальність не настає.
Такий стан справ та модернізація окремої зброї, котра заводом представлена як газова, призвели до ситуації, за якої у громадян перебуває зброя, що де-юре не є забороненою, а де-факто може бути віднесена до категорії вогнепальної за висновком судової балістичної експертизи, а отже, є суспільно небезпечною.
Запобіжні механізми, що не діють
Згідно з Методикою дослідження газових пістолетів та револьверів однією з вимог, які висуваються до зазначеного виду зброї, є наявність захисних елементів у вигляді однієї чи кількох перетинок або ж незмінної втулки, що забезпечує роботу автоматики та унеможливлює постріл снарядом (шротом, кулею та ін.), концентраторів напруги тощо. Деякі марки газової зброї в каналі ствола мають дросельну втулку, яка нібито призначена для попередження пострілу патронами, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та способом роздільного заряджання з використанням гільзи патрону встановленого калібру та снаряду у вигляді шроту відповідного діаметру.
Однак ця втулка в окремих марках газової зброї є змінною. Для того, аби зброя стала вогнепальною, її власник за допомогою звичайної викрутки може зняти втулку. Натомість такі дії не можуть розцінюватись як перероблення зброї на вогнепальну, оскільки особа, котра придбала такого роду газову зброю, не докладає зусиль, аби надати їй властивостей загальнонебезпечних предметів. Вона не переробляє, а застосовує один із запропонованих заводом-виробником варіантів її використання.
Казус чи кримінал?
Незнання закону не звільняє від відповідальності… Хоча чи має це висловлювання в цьому випадку право на існування? Адже звичайний громадянин, який не має юридичної освіти або спеціальних знань у галузі балістики, не повинен знати конструктивних особливостей газової зброї. Хоча в подальшому це може негативно позначитися на його правосвідомості. То як кваліфікувати такі дії: як казус, коли особа не могла і не мала передбачати суспільну небезпечність своїх дій, чи як незаконне поводження зі зброєю?
Проте, за даними Єдиного реєстру судових рішень, із застосуванням одного з газових пістолетів зі зйомною втулкою, починаючи із 2010 року скоєно низку злочинів, серед яких найпоширенішими є суспільно небезпечні діяння, передбачені ч.4 ст.296 КК, в якій однією з кваліфікуючих ознак визначено застосування вогнепальної зброї (2010-й — 1 злочин, 2011-й — 7, 2012-й — 6, 2013-й — 2, 2014-й — 5 та 2015-й — 2 злочини), та діяння, передбачені ст.115 КК (2012-й — 3 злочини, 2014-й — 1 та 2015-й — 2 злочини).
Судово-балістичною експертизою у цих справах пістолет визнано ручною короткоствольною нестандартною (зброя, що не відповідає зброї стандартних видів за деякими показниками, але дозволяє її типізувати за окремими характеристиками та виділити певні види й різновиди, наприклад обрізи рушниць, гвинтівок тощо) вогнепальною зброєю.
Таким чином, нині у громадян на законних підставах перебуває вогнепальна зброя, конструктивні особливості якої не мають свого відображення ні в законодавстві (включаючи кримінальне), ні в роз’ясненнях ВС, що сприяє озброєнню осіб, схильних до злочинної діяльності.
Підтвердженням цього може стати вирок Ленінського районного суду м.Кіровограда від 4.03.2015 (справа №405/9650/13-к1-кп/405/295/13), винесений за обвинуваченням групи осіб в участі у низці суспільно небезпечних діянь, під час вчинення яких одна з осіб, «реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя працівника правоохоронного органу при виконанні ним службових обов’язків стосовно затримання злочинців, здійснила множинні постріли з газового пістолета зі зйомною втулкою калібром 9 мм. Утім, не влучила, чим не змогла довести свій злочинний умисел до кінця з незалежних від її волі причин».
Дозвільні корективи
З огляду на те що цей випадок не є поодиноким, нагальною є потреба в перегляді постанови «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії» (№706). У ній необхідно навести чіткий перелік обов’язків працівників дозвільної системи, щодо пояснення громадянам особливостей конструкції, яким повинна відповідати газова зброя. Враховуючи, що остання, маючи змінну втулку, не підпадає під категорію зброї, конструкцію якої було змінено для пристосування її під вогнепальну (що є кримінально караним), необхідно передбачити такий випадок у роз’ясненнях Пленуму ВС.
Також доцільно переглянути постанову №706 у частині посилення контролю за діяльністю заводів — виробників зброї. Доречним буде й доведення до відома працівників заводів, котрі займаються виготовленням зброї, вимог, які висуваються до кожного її виду. Адже згідно з положеннями постанови спеціалізовані магазини для продажу газових пістолетів (револьверів) і патронів до них відкриваються і функціонують в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ.
Наслідком запропонованих змін має стати коригування відповідних норм Кримінального кодексу. Ці пропозиції сприятимуть протидії злочинній діяльності на території України та незаконному обігу зброї, а також загальній декриміналізації суспільства.
Законодавчі обмеження на проведення негласних слідчих (розшукових) дій посилили захист прав громадян, але значно ускладнили роботу правоохоронних органів.
Матеріали за темою
Коментарі
Які правильні у всіх судження. Так , наприклад , США не має жодних проблем, бо в багатьох штатах зброя легалізована. І якщо відбуваються вбивства, то це у випадках коли законослухняні громадяни захища…
Проблема не в наличии в продаже огнестрельного оружия. Проблема в том, что продается оружие, которое не соответствует требованиям, которые выдвигаются соответствующими методиками, в следствие чего - ч…
Огнестрел и так разрешен. В продаже куча ружей 12к в тактическом исполнении и короткоствольныз нарезных карабинов на базе ар15, АК, Steyr. В чем проблема?
Легалізація короткоствольної нарізної зброї вирішує усі проблемні питання, які підняті в цій статті! Так звані "правоохоронні органи" не здатні захистити законослухняних громадян від озбр…
Легализация огнестрела снимет большинство вопросов и проблем, этот так точно