У ВГС обговорили питання уніфікації спорів із залізницею
Судді Вищого господарського суду пропонують на законодавчому рівні визначити строк позовної давності в спорах із залізничниками. Сьогоднішнє законодавство чітко пояснює, скільки часу на звернення до суду має потерпіла сторона, якщо спершу висунула транспортникам претензію. Проте залишається незрозумілим, що робити, коли конфлікт намагаються вирішити відразу з допомогою Феміди.
Об’єднання думок
Круглі столи «господарників» із представниками Укрзалізниці проходять досить часто. Ще під час спільної наради у 2007 році представники обох сторін домовилися проводити зустрічі щороку. Життя вносило свої корективи, і, хоча зустрічатися так часто, як планувалося, не вдавалося, «господарники» все ж мали можливість спільно із залізничниками вирішувати проблеми.
Так, у листопаді минулого року круглий стіл відбувся на території Укрзалізниці — у готелі «Експрес». Цього ж року 24 вересня приймали гостей уже судді — у ВГС. На зустріч були запрошені як судді касаційної інстанції, так і представники апеляційних та місцевих судів. Крім представників Укрзалізниці, на захід також завітали науковці.
Залізничники відзначили тенденцію до зменшення кількості своїх справ у судах. Разом з тим справи, пов’язані з перевезеннями товарів, уважаються одними з найскладніших. Не в останню чергу й через неврегульованість деяких питань у законодавстві. Шляхи вирішення ускладнень і намагалися знайти учасники круглого столу.
Час для позову
Відповідно до позиції Верховного Суду, якщо до залізниці заявлено претензію, то строк позовної давності розпочинається з дня одержання відповіді на претензію або із завершенням строку на розгляд цієї претензії. Разом з тим, як відзначила суддя ВГС Тетяна Данилова, ВС не вказав, як діяти в тому випадку, коли претензія не заявлялася. Залишається незрозумілим, який у цьому випадку строк позовної давності й від якої дати його треба відраховувати.
Суддя ВГС Наталя Волковицька зазначила, що відповідно до ч.4 ст.315 ГК, коли претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у ч.3 цієї статті (у різних випадках передбачено різні строки: 3, 6 місяців або 45 днів), заявник має право звернутися до суду протягом 6 місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. На думку судді, для того, щоб відраховувати час позовної давності у випадку ненаправлення претензії, слід додати всі ці строки. Тобто до 6 місяців для висунення претензії додаємо час на отримання відповіді на неї, плюс ще 6 місяців позовної давності.
Однак з такою точкою зору згодні не всі законники. За словами Володимира Матюхіна з Господарського суду Донецької області, додавати строк, відведений на відповідь на претензію, не варто. Таку позицію можна пояснити тим, що оскільки претензії не було, то й втрачати час на очікування відповіді скаржник не буде. Якщо суди користуватимуться саме таким правилом, сторона зможе півроку обмірковувати, чи варто висувати претензії до перевізника, а якщо ні — матиме стільки ж часу на звернення до суду.
Є ще третій варіант — обмежити позовну давність 6 місяцями. Тобто сторона, яка вважає себе постраждалою від дій перевізника, зможе на свій вибір упродовж цього часу звернутись або з претензією або відразу з позовною заявою.
Водночас завідувач кафедри транспортного права Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана Конашевича-Сагайдачного Ірина Булгакова зауважила, що з 1999 р. претензійний порядок не є обов’язковим, а тому пов’язувати строк позовної давності зі строком подання претензій не зовсім правильно. Крім цього, вона відзначила, що згідно з ст.23 закону «Про залізничний транспорт» залізниця несе відповідальність відповідно до свого Статуту.
Після дискусії Т.Данилова звернулася до начальника головного юридичного управління Укрзалізниці Михайла Ониськова з проханням при підготовці змін до законодавства врахувати й цю проблему. За її словами, не так і важливо, до якої з пропозицій прислухаються залізничники й нардепи. Головне, щоб з’явився єдиний стандарт, тоді і судді, і скаржники точно знатимуть, як їм слід діяти.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!