Контроль другого рівня

Мінфін планує наглядати за аудиторами та обмежити їхнє самоврядування

В той час як Аудиторська палата говорить про обмеження Урядом прав її членів на зайняття професією, в Мінфіні наголошують на необхідності «перезавантаження» роботи всієї системи. Мовляв, наразі контроль за аудиторами практично відсутній, а законодавство, яке регулює їхню діяльність, застаріло років на 20.

Добре тільки на папері

«Лише за останні 2 роки 54 банки визнано неплатоспроможними. Громадяни потрапили в пастку та стали заручниками фінансових шахраїв. Очевидно: фінансова стабільність під загрозою, довіра до банків майже втрачена. Але абсолютно всі банки проходили обов’язковий фінансовий аудит. Чому аудитори не застерегли банки від банкрутства, а людей від пастки?» — запитує заступник міністра фінансів Олена Макеєва і сама ж визнає: ці запитання риторичні.

Водночас кілька ключових проб­лем, через які якість вітчизняного аудиту перебуває на низькому рівні, О.Макеєва все ж може назвати. По-перше, це фактична відсутність інтере­су громадян до результатів аудиторської діяльності. В західних країнах ситуація суттєво відрізняється, адже там для значної частини населення гра на фондовому ринку стала одним зі способів не тільки зберігання заощаджень, а й отримання додаткового заробітку. Як наслідок, громадяни прискіпливо вивчають звіти аудиторів і намагаються визначитися, в яке підприємство краще інвестувати.

Відсутність активного фондового ринку в наших реаліях, зазначає заступник міністра, призводить до того, що не лише пересічні громадяни, а почасти і нардепи не до кінця розуміють, що таке аудиторська діяльність і навіщо вона потрібна.

Інша проблема, з якою стикається вітчизняний аудит, — відсутність належного контролю за його діяльністю. Так, функціями перевірки роботи аудиторів наділено Аудиторську палату України. Вона ж видає ліцензії на зайняття відповідною діяльністю. Проблема роботи АПУ, на думку О.Макеєвої, полягає у тому, що вона наполовину складається з практикуючих аудиторів. Як наслідок, виникає конфлікт інтересів, коли одні представники професії перевіряють інших.

Крім цього, констатує високопосадовець, почасти саморегулювальну організацію звинувачують у корупції. Мовляв, ліцензію на ведення професійної діяльності можна просто купити. На підтвердження такої думки О.Макеєва розповіла про випадок, який стався з нею під час роботи в одній із аудиторських фірм. На співбесіду прийшла претендентка, яка зізналась, що отримала ліцензію аудитора в подарунок на день народження.

За таких умов, відзначає представниця Мінфіну, деякі аудитори пропонують підготувати висновок за 4000—5000 грн. і готові зробити його за кілька днів — набагато швидше і дешевше, ніж працюють їхні колеги. Що наводить на думку про імітування професійної діяльності і перетворення контролю на формальність. При цьому підприємства, які не планують залучати міжнародні кредити чи шукати інвесторів, таке виконання роботи цілком влаштовує.

Всі під контролем

Для того щоб змінити організацію аудиторського самоуправління, в Мінфіні вже підготували спеціальний проект. Відповідно до ініціативи з’явиться нова структура — рада нагляду за аудиторською діяльністю. Вона матиме можливість застосовувати санкції як до аудиторів, так і до АПУ, в разі потреби скасовуватиме та переглядатиме рішення останньої, акумулюватиме всю інформацію стосовно її роботи тощо.

До складу нового органу ввійдуть 11 членів з правом голосу. Серед них — представники Мінфіну, Мінекономіки, Нацбанку, Комісії з цінних паперів тощо, а також 4 аудитори, які вже кілька років не практикували. Одне місце у новоствореному органі планується залишити і за головою АПУ, однак права голосу він не матиме.

Основний недолік таких новацій — те, що свій вплив втрачатиме саморегулювальна організація, яка дозволяє учасникам ринку самостійно контро­лювати роботу. Однак міжнародні експерти проблеми у цьому не бачать. «Спочатку аудитори у всій Європі були саморегулювальними, як сьогодні в Україні. Однак з часом неефективність саморегулювальних органів зросла, аудиторські органи були не в змозі одночасно регулювати професію і бути її представниками», — відзначає старший консультант з фінансового управління Світового банку Джон Хупер.

Він пояснює, що після світових фінансових криз у 1980-х і 1990-х, а також внаслідок підвищення суспільного інтересу до аудиту діяльність представників професії почала контролюватись регуляторами.

Монопольна загроза

Ще одне нововведення проекту — умовний поділ всіх аудиторських компаній у країні на тих, які матимуть право перевіряти суб’єкти суспільних інтересів (банки, страхові компанії), і тих, що не допускатимуться до такої діяльності. Як пояснює О.Макеєва, якщо фінансові труднощі виникнуть у фінустанови, це матиме серйозні негативні наслідки для значного кола осіб, а тому їх перевірятимуть лише ті учасники ринку, які відповідають низці критеріїв, зокрема щодо кількості аудиторів у ній.

Водночас, як повідомляв «ЗіБ», значна кількість аудиторських компаній висловлює занепокоєння щодо ризику монополізації сфери. Приводом для таких настроїв стала урядова постанова «Деякі питання проведення аудиту суб’єктів господарювання державного сектору економіки» від 4.06.2015 №390. Цей документ визначає досить суворі критерії аудиту держпідприємств. Зокрема, найбільші з них зможуть перевіряти лише 6 ключових компаній, в тому числі представники так званої великої четвірки. З групою менших зможуть працювати 14 аудиторських фірм, що становить менш ніж 1% загальної кількості учасників ринку.

Законодавче обмеження також збентежить учасників ринку. Однак, як запевняє О.Макеєва, критерії аудиту суб’єктів суспільного інтересу будуть менш суворими. Відповідно до розрахунків представниці Мінфіну допуск до цих послуг зможуть отримати 20—40 нинішніх аудиторських фірм. Звісно, якщо вони наважаться перевіряти фінанси банків — надто це складна і відповідальна робота. Решті доведеться або укрупнюватись, або шукати інших клієнтів.

Зменшити кількість охочих працювати із суб’єктами суспільних інтересів має і поява нової інспекції, яка перевірятиме результати такого аудиту. А у разі потреби зможе ініціювати і притягнення до відповідальності. Передбачається, що зарплата контролерів новоствореної структури перевищуватиме 40000 грн., а фінансування доведеться взяти на себе як аудиторським компаніям (залежно від розміру контрактів), так і тим, кого вони перевіряють.

Таким чином, банки та страхові компанії очікує додаткове джерело витрат. У свою чергу в Мінфіні запевняють: підвищення контролю за аудиторськими послугами принесе користь і цим установам.

Доки урядовці лише вносять останні поправки до своєї ініціативи, в парламенті ще з весни очікує проект «Про аудиторську діяльність» (№2534), підготовлений народним депутатом Олександром Кіршем. Головним козирем цього документа є долучення до його розроблення самих представників ринку. Водночас, за словами Дж.Хупера, норми проекту застаріли. До того ж, як пояснили «ЗіБ» експерти фундації «Відкрите суспільство», проект суперечить Угоді про асоціацію України з ЄС, адже пропонує встановити різні умови діяльності національних та іноземних аудиторських фірм. Фактично це може стати ударом по позиціях «великої четвірки».

Підтримка ж міжнародних інстанцій може зіграти ключову роль під час розгляду нововведень в парламенті. Саме тому перш ніж вносити проект до Верховної Ради, Мінфін сподівається заручитись підтримкою не тільки Світового банку, а й Європейського Союзу.

Водночас, припускає О.Макеєва, незацікавлені у новаціях представники ринку можуть спробувати затягти ухвалення закону — наполягати на створенні робочих груп, вносити численні зауваження. Якщо цей прогноз справдиться, то Україна ще впродовж довгого часу ризикує залишатись із чинним законом «Про аудиторську діяльність», ухваленим ще у 1993 р. Хіба що з вимогою змін виступить Міжнародний валютний фонд або один з інших впливових кредиторів. Як показує практика, це стає ефективним стимулом для нардепів.