Ідеї РСУ не раз рятували володарів мантій, проте не всі її звернення знайшли адресатів
За рік діяльності Рада суддів прийняла 158 рішень. Деякі з них експерти називають революційними: орган суддівського самоврядування не просто констатував наявність проблеми, а пропонував шляхи її подолання. У той же час кожне десяте рішення стосувалося захисту суддів від тиску, втручання в їхню діяльність. Проте влада так і не почула прохання суддів.
Рішучі дії
Літо минулого року стало переломним для судової влади: 20 червня позачерговий ХІІ з’їзд суддів обрав новий склад РСУ. Опікуватися долею володарів мантій довірили 40 особам (раніше, з осені 2010-го до літа 2014 р., до складу ради входило лише 11 членів).
«Судова система, можливо, вперше отримала РСУ, яка представляє майже всі регіони України та види юрисдикції. Роботу ради не можна визнати бездоганною, але багато хто з нас не мав досвіду роботи в органах суддівського самоврядування, тому довелося навчатися. Шкода, що ми на це витратили багато часу, пізно набрали обертів. Приємно, що на засіданнях жодного разу не виникало конфліктних питань між видами юрисдикції: кожен член РСУ представляв інтереси всієї суддівської спільноти в межах надто обмежених повноважень ради», — поділився своїми думками член РСУ, суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Богдан Моніч.
За рік діяльності органу суддівського самоврядування довелося вирішувати безліч організаційних, кадрових питань, займатися розробленням та затвердженням великої кількості документів, необхідних для щоденної роботи володарів мантій. Приділяла увагу РСУ і фінансовим проблемам судової системи. Чи не на кожному засіданні розглядалося питання щодо вжиття заходів для захисту гарантій незалежності служителів Феміди. Члени ради займалися законотворчою роботою, пропонували внести зміни до чинних актів.
Такі ж проблеми розв’язували й представники попередніх складів ради. Проте, як запевняють експерти, результати діяльності нинішнього складу РСУ заслуговують на більш високу оцінку. І справа навіть не в тому, що цей орган під головуванням Ярослава Романюка (очолював у вересні 2010-го—лютому 2013 р.) та Василя Онопенка (лютий 2013-го—червень 2014 р.) за рік приймав менше рішень — 80—90, адже кількість не завжди означає якість.
Нинішньому складу РСУ довелося працювати у складні не тільки для судової влади, а й усієї країни часи. Тому члени цього органу вдавалися до більш рішучих та революційних кроків. Хоча, як виявилося, не завжди прогресивні ідеї можна втілити в життя. Як результат — багато прийнятих рішень не принесли очікуваного результату.
Доречні поради
Першим випробуванням для новачків стала ситуація, в якій опинилися храми Феміди, розташовані на території проведення антитерористичної операції. Володарі мантій звернулися до РСУ по захист, і вона надала його. Рада не стала перекладати відповідальність за працівників інституцій Донецької та Луганської областей на плечі інших. «Звичайно, ми можемо звернутися до всіх органів. Але в цій ситуації рятувати себе будемо самі. Ми маємо захистити суддів, підтримати їх своїм рішенням, гарантувати, що їх не назвуть злочинцями за те, що вони переходять на особливий режим роботи», — наполягала член РСУ, суддя Вищого адміністративного суду Тетяна Чумаченко.
Рада рекомендувала зборам суддів за наявності загрози життю та здоров’ю володарів мантій, працівників апарату й учасників процесу розглянути питання щодо переходу на особливий режим роботи або ж узагалі тимчасово зупиняти розгляд справ. Експерти назвали таке рішення РСУ дороговказом та важливим кроком до нового розуміння основного завдання органів суддівського самоврядування: від констатації проблеми та численних звернень по допомогу до представників законодавчої та виконавчої влади до вжиття рішучих заходів для її розв’язання. Після цього рада приймала ще кілька рішень, які стосувалися служителів Феміди зі східних регіонів: щодо матеріально-технічного забезпечення судів, тимчасового прикріплення володарів мантій у «безпечних установах».
Та це не єдине рішення РСУ, яке вирізняється з-поміж інших. Так, 22 липня рада висловила думку щодо того, чи потрібно перераховувати суддівський стаж після внесення відповідних змін до законодавства. Так, законом «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 передбачалось: усі новопризначені служителі Феміди отримують щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу за наявності стажу роботи до 5 років. В оновленому спецзаконі на суддях вирішили зекономити: таку надбавку платитимуть тільки після 3-х років роботи.
РСУ у своєму рішенні нагадала про конституційні положення: при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод; нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Вона визначила, що ті, хто отримував 15%-ну надбавку, зберігають право на неї.
На думку експертів, навіть Верховний Суд навряд чи наважився б на таке сміливе рішення, а радше звернувся б з поданням до єдиного органу конституційної юрисдикції з проханням перевірити нові норми на відповідність Основному Закону. Хоча, наголошують фахівці, очевидно, в апелюванні до КС не завжди є потреба.
З реакцією забарилися
Проте низка резолюцій РСУ не принесла бажаного результату. Мова йде про рішення щодо суддівської незалежності: реагування на факти втручання в діяльність служителів Феміди з боку громадськості, політиків, на підозри володарів мантій у прийнятті неправосудних рішень. «На жаль, з огляду на неоднозначне тлумачення як органами державної влади, так і органами суддівського самоврядування поняття «обов'язковість урахування рішень з'їзду суддів і РСУ» важко говорити про реальну допомогу суддям у питанні посягання на їхню незалежність. Однак ці рішення все ж привернули увагу міжнародних організацій до існуючих в Україні проблем і, сподіваюся, з часом будуть належно розглянуті й на державному рівні», — прокоментував ситуацію Б.Моніч.
Дійсно, РСУ не дочекалася відповідей від тих, кому адресувала свої звернення: Президента, парламенту, Уряду, Генпрокуратури та ін. У той же час на лист органу суддівського самоврядування відреагувала Консультативна рада європейських суддів, яка нагадала українській владі, що незалежність Феміди є необхідною передумовою існування демократичного суспільства.
«Законодавча та виконавча влада зобов’язані дотримуватись, гарантувати та забезпечувати належне функціонування судочинства як третьої гілки державної влади», — вважає КРЄС. На думку європейців, володарі мантій, на яких чиниться тиск, не можуть спокійно, без побоювань помсти та погроз розглядати справи. Деякі експерти переконані, що така реакція КРЄС — не на користь українській владі, яка прагне жити за євростандартами, але при цьому часто нехтує демократичними цінностями.
У той же час деякі фахівці дотримуються думки, що РСУ надто м’яко висловлює своє занепокоєння байдужістю органів влади до проблем суддівської незалежності. Однак інші переконані: повноваження ради дуже обмежені, тому їй важко боротися з бездіяльністю влади. Отже, без законодавчого посилення повноважень ради не обійтися.
Виходить, сьогодні РСУ може захистити соціальні та правові гарантії володарів мантій, але безсила в протистоянні тиску на Феміду. Хоча рада й просить представників влади не втручатися в діяльність суддів, її звернення не знаходять своїх адресатів.
коментар
Які рішення Ради суддів є найбільш важливими для судової влади?
ОЛЕКСАНДР САСЕВИЧ, член РСУ:
— Вважаю, що всі рішення РСУ є важливими тією чи іншою мірою. Хочеться згадати рішення й щодо складення суддями присяги, і щодо наступу на незалежність судової влади, і щодо ситуації в судах столиці, і щодо певних висловлювань посадових осіб, і щодо надання пропозицій до законопроектів та багато інших. Для себе бачив необхідність зміни комунікаційної політики судової влади. Так, нарешті розпочав діяльність прес-центр судової влади, запроваджено навчання суддів комунікаційним основам діяльності, в багатьох судах обрані судді-спікери, запрацювали веб-сайти установ, організовуються різні заходи за участю громадськості та ЗМІ. Але питань, які потребують вирішення, є багато. Наступному складу ради пропоную розпочати роботу з ініціювання внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо наділення РСУ дієвими механізмами реалізації своїх повноважень.
БОГДАН МОНІЧ, член РСУ:
— Неважливих рішень РСУ не приймала. Якщо говорити про найбільш значущі, то це, очевидно, рішення щодо невиконання представниками інших гілок влади вимог стст.74, 79, 102 закону «Про судоустрій і статус суддів» та рішення позачергового ХІІ з’їзду суддів стосовно недотримання конституційних гарантій незалежності суддів. Безумовно, важливим є рішення про затвердження Стратегії розвитку судової влади України на 2015—2020 роки, яким судова влада однією з перших визначила у довгостроковій перспективі напрями свого розвитку та реформування. Важливими є кроки РСУ, здійснені в напрямку розвитку комунікації. Не варто забувати і про прийняття Положення про автоматизовану систему документообігу суду в новій редакції. Нині передбачено можливість доступу учасників процесу до звіту про автоматичний розподіл справи, що з часом унеможливить факти втручання в роботу цієї системи. А також прийняті РСУ зміни, якими з 1 вересня 2015-го запроваджується загальний доступ до звітів про автоматизований розподіл справ в он-лайн-режимі.
П’ятірка найпрогресивніших рішень Ради суддів України (за оцінками експертів)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!