8 функцій, якими слід наділити РСУ для дієвого захисту служителів Феміди. Кожного окремо та системи загалом
Судова влада в Україні останнім часом потерпає від численних втручань в її роботу та необгрунтованих звинувачень, які призводять до формування негативного іміджу та зниження довіри громадян до неї. При цьому немає дієвого механізму для захисту незалежності судової системи загалом та кожного судді. Очевидно, що лише Рада суддів може і повинна виборювати цю конституційну гарантію, вдаючись до більш активного реагування.
Шляхом незворотної руйнації
Події останнього часу, зокрема обшук 16—17 лютого в приміщенні Окружного адміністративного суду м.Києва, блокування роботи Апеляційного суду м.Києва 19—21 червня, надання згоди на арешт деяких суддів, публічні заяви окремих державних діячів про необхідність масового звільнення суддів тощо, свідчать про загрозу необгрунтованого втручання в роботу судів деяких державних органів. Однозначно можна сказати, що в результаті таких подій кожен суддя відчуває відсутність реальної незалежності судової влади. Адже утверджується можливість будь-якого слідчого органу зупинити роботу суду чи відсторонити суддю від здійснення правосуддя, керуючись достатньо сумнівними та суб’єктивними підозрами.
Іншим чинником, який сприяє зниженню довіри громадян до судової системи, є необ’єктивне висвітлення її діяльності в засобах масової інформації. Так, відтворення деяких подій у ЗМІ свідчить про можливість їх довільного трактування, викривлення фактів та приховування від суспільства деталей, які б могли позитивно вплинути на формування довіри громадян до вітчизняної Феміди. А поширення негативної інформації про будь-якого суддю, можна сказати, стало нормою. Попри відсутність вироку та презумпцію невинуватості, служителя Феміди можуть упевнено називати хабарником як журналісти, так і посадові особи.
Необгрунтовані втручання в роботу суду, необ’єктивне висвітлення певних подій та фактів у ЗМІ свідчать про неможливість суддів захистити себе від незаконних дій чи бездіяльності органів влади, журналістів, окремих громадян. Як наслідок, уся судова система зазнає незворотного процесу руйнації.
Однак така незахищеність пов’язана не з браком законодавчих гарантій незалежності судової влади, а з відсутністю дієвого механізму реалізації права на захист такої незалежності, що належить до повноважень Ради суддів України. Законодавство, зокрема Конституція, на достатньому рівні гарантують незалежність судової влади. Проблема — в реалізації відповідних положень.
Недієвий механізм
Єдиний механізм захисту від будь-яких протиправних втручань — це ефективна діяльність РСУ. Законодавець передбачив такий орган професійного самоврядування, зокрема, задля ефективного захисту суддів. Проте нині реакція РСУ на подібні події зводиться до формулювань: «Інформацію взяти до відома» чи «Звернути увагу на недопущення посягання на незалежність судової гілки влади». Вбачається, що рада повинна більш дієвими методами захищати судову систему, виконуючи функцію її адвоката, а також кожного суддю окремо.
Такі повноваження цього органу безпосередньо випливають із закону «Про судоустрій і статус суддів». У п.2 ч.5 ст.131 останнього визначено, що РСУ «розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань». На підставі цієї норми рада зобов’язана вживати реальних та ефективних заходів щодо захисту прав кожного судді.
Для реалізації такого напряму діяльності доцільним було б створити окремий орган у складі РСУ.
Функції захисту
До завдань такого органу необхідно віднести насамперед оперативне та своєчасне реагування на різного роду події, які ставлять під загрозу авторитет суду та дискредитують судову систему.
За наявності інформації про загрозу незалежності судової системи або звернення судді відповідний орган РСУ самостійно відкривав би провадження щодо кожної справи, яка повинна розглядатися кимось із членів ради. Причому такі справи слід відкривати як на підставі звернення судді, так і за фактом певних подій.
Такий орган заслуховував би пояснення судді, якого стосується справа, з’ясовував би суть проблеми та збирав інформацію щодо події.
У разі встановлення факту протиправного втручання в роботу суду чи порушення прав судді, які містять ознаки кримінально караного діяння, цей орган уживав би заходів щодо початку досудового розслідування, контролюючи його перебіг.
Крім того, необхідним є надання допомоги судді, включаючи правову, якщо він є підозрюваним чи обвинуваченим.
Цей орган слід наділити функцією публічного висвітлення тих чи інших подій, що стосуються судової системи, задля ознайомлення громадян з позицією суддівської спільноти. Зокрема, він повинен домагатися спростування недостовірної інформації, яка поширюється у ЗМІ, і водночас оприлюднювати факти, котрі свідчать про безпідставність звинувачень окремого судді чи судової системи загалом, а також розповідати про випадки порушення прав судді та гарантій незалежності судової влади.
За наслідками вивчення тієї чи іншої ситуації, за поданням такого органу Рада суддів приймала б відповідний висновок, в якому відображалася реакція РСУ стосовно конкретної справи. Такі висновки можуть направлятися до Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, аби вони враховувалися під час розгляду цими органами дисциплінарних питань, або до Верховної Ради та Президента, якщо йдеться про звільнення судді.
Кожна справа, в якій відкрито провадження, повинна залишатися на контролі, доки РСУ не дійде висновку, що вчинено всі дії для захисту інтересів судової системи чи окремого судді.
Задля порятунку незалежності
Запропонований механізм повинен працювати незалежно від суб’єкта, з яким виник конфлікт (законодавчою чи виконавчою владою, ЗМІ, громадянами тощо). Такий захист має бути безперервним і передбачати застосування всіх дієвих методів. Лише за таких умов можна буде говорити, що РСУ виконує покладені на неї законом обов’язки щодо правового захисту кожного судді.
Активний розвиток такої функції дозволив би особам, які мають намір посягнути на незалежність судової влади, дискредитувати судову систему або будь-якого суддю, усвідомити невідворотність покарання за такі дії. Як наслідок, зменшаться випадки незаконного втручання в роботу судів. А висвітлення результатів такого активного захисту у ЗМІ сприятиме зміцненню авторитету вітчизняної Феміди.
Запропонована модель роботи РСУ є вкрай необхідною, бо є відповіддю на виклики сьогодення та чи не єдиним засобом порятунку судової незалежності.
Довідка «ЗіБ»
Основні завдання окремого робочого органу у складі Ради суддів України:
1. Моніторинг стану незалежності судової системи.
2. Провадження в кожній справі.
3. Об’єктивне, неупереджене та оперативне збирання інформації.
4. Адекватна реакція на порушення.
5. Допомога суддям у захисті їхніх прав.
6. Ознайомлення суспільства з достовірною інформацією.
7. Надання висновків дорадчого характеру.
8. Постійний контроль у справі.
ТАРАС КОТОРМУС, суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!