Розмір судового збору для юросіб сягне мільйонів, а економити вони зможуть у «господарників»
Після тривалого періоду, коли юрособи для економії коштів намагалися судитися в загальних чи адміністративних судах, парламент перевернув все з ніг на голову. Відповідно до нових правил судовий збір для підприємств у справах щодо майнових вимог обмежуватиметься 180000 грн., але лише в «господарників». В інших судах верхньої межі не буде, і залежно від суми вимог збір може сягнути мільйонів.
Втратили пільги
Після півторамісячного очікування Президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набуде чинності з 1 вересня. Урядовці, котрі готували зміни, сподіваються, що завдяки їм доходи від збору збільшаться вдвоє. Принаймні саме на такому зростанні наполягали в Міжнародному валютному фонді й визначали його як одну з умов подальшої співпраці.
Перша зміна, на яку звертали увагу автори нововведень, — виключення із суб’єктів, котрі мають право не сплачувати збір, прокуратури, податківців, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Антимонопольного комітету та деяких інших державних «пільговиків».
Здавалося б, надходження до бюджету від цих нововведень не повинні збільшитись, адже погашати збір за всі ці інстанції доведеться державі. Новації змусять її лише перекладати кошти з однієї кишені до іншої. Проте, як пояснили автори закону, мета цих змін — захистити бізнес від надмірної уваги органів влади.
«Адміністративні суди, які створювалися, щоб захищати громадян від держави, наразі розглядають 60% справ за позовами держави проти громадянина. Фіскальні органи звертаються з приводу кожного питання, пов’язаного з перевірками підприємців. Тому що це дуже просто: вони не платять ніяких судових платежів і для того, щоб шантажувати бізнес, використовують суди», — наголосив міністр юстиції Павло Петренко, представляючи проект у парламенті.
Щоправда, зазначили експерти, труднощі можуть виникнути, якщо державним органам необхідно буде звернутися до суду для того, аби захистити інтереси держави, а коштів для цього на рахунку не вистачатиме.
Рівність осіб
Також одним із ключових нововведень є зрівняння розміру збору для всіх юросіб незалежно від спеціалізації, в якій розглядатимуть позов. Так, чинна редакція закону «Про судовий збір» передбачає, що ставка за подання позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не більш ніж 3 мінімальні зарплати (3654 грн.). Водночас якщо таке звернення направлено до господарського суду, то заплатити доведеться 2% ціни позову, але в межах 60 «мінімалок» (73,08 тис. грн.). Іншими ставки будуть і в разі подання заяви до адміністративного суду: 2% майнових вимог, але максимум 4 мінімальні зарплати (4872 грн.). Природно, що за таких умов чимало підприємців намагались уникнути звернення до господарського суду і доводили, що справа цивільна чи адміністративна. Як наслідок, упродовж років кількість справ у «господарників» скорочувалася.
Новації мають змінити цю ситуацію. Відповідно до змін подання позовної заяви майнового характеру обійдеться юридичній особі в 1,5% ціни позову, але не менше за 1 мінімальну зарплату. Верхня ж межа становитиме 150 «мінімалок» (182,7 тис. грн.) При цьому «стелю» нардепи погодилися встановити лише за умови звернення до господарського суду.
Як наслідок, уникати господарської юрисдикції підприємцям не буде сенсу. Водночас експерти висловили побоювання, що зміни суттєво обмежать доступ до правосуддя, і замість того, щоб іти до «господарників», юридичні особи взагалі не захищатимуть своїх прав. Та й законники визнавали, що навіть 70000 грн. в умовах економічного спаду — дуже суттєва сума для підприємців. Тому чимало бізнесменів, очевидно, намагатимуться вирішувати спори в позасудовому порядку. Однак навряд чи це засмутить органи влади, адже розвантаження служителів Феміди також визначалось як мета проекту.
Здороження чи економія?
В півкроці від «необмеженого» подорожчання судових послуг вдалося зупинитися фізичним особам. Підготовлена урядом редакція передбачала, що для тих з них, хто має статус підприємця, ставка збору за майнові позови мала бути такою ж, як і для юросіб.
Однак після того, як деякі фракції коаліції відмовилися голосувати за такі новації, довелося вносити зміни. І ставка для підприємців була визначена на тому ж рівні, що й для решти фізосіб, — 1% ціни позову, але не менше за 0,4 мінімальної зарплати (487,2 грн.).З’явилась і верхня межа збору в таких справах — 5 «мінімалок» (6090 грн.). Водночас перша редакція закону не передбачала встановлення будь-якої «стелі». Тому можна вважати, що громадянам пощастило: відповідні зміни було внесено за кілька хвилин до остаточного голосування.
Якби ж цього не сталося і нардепи схвалили урядову редакцію, то неймовірно подорожчали б, зокрема, сімейні спори, а для багатьох громадян звернення до суду стало б розкішшю. За нинішніх же умов максимальна вартість майнових спорів фізосіб зросла в ціні лише на 2 «мінімалки», але, звичайно, 2436 грн. для багатьох теж значна сума.
Хоча громадянам і вдалось уникнути найгіршого сценарію, для них подорожчає й ціла низка інших інструментів захисту. Якщо раніше апеляційна скарга коштувала 50% ставки, що сплачувалася при поданні позовної заяви, то відповідно до змін — вже 110%. Так само суттєво зросте вартість звернення до касації —з 70 до 120%. «Законопроект обмежує доступ до правосуддя пересічних громадян, чиї доходи різко впали», — застерігав від таких нововведень народний депутат від «Опозиційного блоку» Олександр Долженков. Які ж наслідки матиме закон і чи вдасться завдяки йому вдвічі підвищити доходи третьої гілки влади, стане зрозуміло лише восени.
коментар «ЗіБ»
ОЛЬГА ОСИПЧУК, керівник практики супроводження державних закупівель АО IMG Partners:
— У законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» передбачене збільшення ставок судового збору із диференціацією залежно від характеру спору та особи позивача. На жаль, таке зростання призведе до того, що деякі фізичні або юридичні особи не зможуть дозволити собі звертатись до суду по захист порушених прав.
Так, прогнозується як загальне зменшення кількості звернень до суду, так і скорочення кількості оскаржень рішень судів першої інстанції в судах апеляційної чи касаційної інстанції, адже позивачі тричі подумають, чи готові вони ще раз оплачувати 110—120% суми збору, оплаченого при поданні позову до суду першої інстанції. Крім того, зменшиться і кількість позовів щодо захисту прав споживачів, адже тепер доведеться оплачувати судовий збір. Разом з тим відсутність верхньої межі розміру ставок передбачає, що в окремих справах сума збору може сягати кількох сотень тисяч гривень.
Таким чином, установлення нових ставок судового збору призведе до зменшення кількості звернень до судів усіх інстанцій. У свою чергу, скоротиться і чисельність звернень до Європейського суду з прав людини, адже однією з вимог для звернення до ЄСПЛ є проходження всіх судових інстанцій в Україні.
ВОЛЬГА ШЕЙКО, юрист ЮФ «Астерс»:
— Збільшення судового збору — палиця на два кінці. З одного боку, такий крок обмежить доступ до правосуддя, адже далеко не кожен міг собі дозволити сплатити судовий збір, навіть установлений раніше. Проте, як свідчить статистика, це не зменшило потоку звернень до суду, і суди так само завалені роботою. Якщо для міських жителів, що працюють в мегаполісах, де рівень заробітних плат вищий, це не буде великим ударом, то для мешканців невеликих містечок і сіл це може стати істотною проблемою.
З другого — виникає питання: а чи зможуть прості громадяни відмовитися від розгляду спору в суді й почнуть думати по-іншому, відмовлятися, наприклад, від спадку на користь один одного? Одним словом, чи зможуть домовитися й закрити спір при досудовому його рішенні? Думається, що ні. Збільшення судового збору не розраховане на те, що люди перестануть звертатися до суду.
Зміни спрямовані лише на збільшення відрахувань до бюджету і, сподіваюся, на збільшення відрахувань самому суду. Адже забезпечення багатьох судів залишає бажати кращого. А ось чи вплине це на поліпшення якості правосуддя? Або між цими інститутами не варто проводити причинно-наслідкового зв’язку — питання вимагає обговорення.
ЮЛІЯ МАКАРЕНКО, старший юрист АФ «Династія»:
—Президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про сплату судового збору», ключовими моментами якого є введення єдиного підходу до визначення ставок судового збору і загальної системи диференціації його ставок за двома критеріями: залежно від виду позивача та за характером спору.
Також документ установлює пільги для соціально вразливих і незахищених верств населення та зменшує кількість суб’єктів, що звільняються від сплати судового збору. Крім того, скасовуються пільги зі сплати судового збору для суб’єктів владних повноважень у разі, якщо судове рішення прийняте на користь сторони, яка не є таким суб’єктом.
Аналізуючи нововведення нормативного акта, хочу зазначити, що в нинішній фінансово-економічній ситуації більшість наших співгромадян будуть позбавлені права на судовий захист, що саме по собі суперечить Конституції. Приміром, судовий збір за подання апеляційних і касаційних скарг, а також заяв до ВС становитиме 110, 120, 130% ставки (яка підлягала сплаті за подання самого позову) відповідно, що може істотно знизити кількість звернень до суду. З другого боку, зменшення звернень значно скоротить і завантаженість судів, позбавляючи їх від «порожніх» позовів, апеляцій і касацій, що подаються виключно для затягування процесу.
ЮРІЙ СІВОВНА, старший юрист АК «Правочин»
— В пояснювальній записці до законопроекту та в ЗМІ можновладці пояснюють підвищення судового збору вимогами МВФ. Проте переконаний, що збільшення ставок судового збору пов’язано насамперед з відсутністю в державному бюджеті коштів на фінансування судової гілки влади.
Безперечно підняття ставок збору вплине на тих, хто шукатиме захисту своїх прав та інтересів в суді. Відтак фізична особа, подаючи черговий позов щодо межі земельної ділянки, відшкодування моральної шкоди чи щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, тощо кілька разів задумається над тим, наскільки співвідносяться кошти, витрачені на судовий збір, з благом, яке особа може отримати внаслідок задоволення позову та наступного виконання судового рішення.
Отже, підвищення ставок допоможе відсіяти дрібні справи, якими часто завантажені суди. З іншого боку, це обмежить доступ до правосуддя громадянам, які потребують судового захисту, проте з фінансових міркувань не зможуть реалізувати це своє право.
Не можна залишити поза увагою розд.3 ч.2 ст.4 закону, яким встановлюються ставки збору за звернення до адміністративного суду. Зокрема встановлюється ставка судового збору для юридичних осіб та суб’єктів владних повноважень у розмірі 1,5% від ціни позову та не менше 1 мінімальної заробітної плати. Разом з тим, верхня межа — відсутня, що в значній категорії справ потягне збільшення витрат на оплату збору. Переконаний, що багато господарюючих суб’єктів будуть зіштовхуватись принаймні з двома проблемами у спорах з податківцями (наприклад, у справах про визнання дій протиправними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень): пошук коштів на судовий збір і повернення їх з державного бюджету у випадку задоволення позову.
На мій погляд, суспільство не готове до підняття ставок саме на такий рівень. Разом з тим нічого не маю проти збалансованого підняття відповідних ставок з відповідним обґрунтуванням. Слід згадати 2011 р., коли набувала чинності «стара» редакція законодавства про судовий збір. Основною ідеєю впровадження цього закону була збалансованість, яка полягала у тому, що ставки судового збору мають залежати не від неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а від розміру мінімальної заробітної плати, яка переглядається час від часу в бік збільшення.
В сьогоднішніх реаліях мінімальна заробітна плата лишається на тому ж самому рівні, а ставки зростають. Хоча має бути навпаки: саме від економічного зростання пропорційно збільшуються і витрати на судову владу зі сторони суб’єктів звернення. Разом з підняттям рівня суспільства підіймається і рівень держави в особі її органів. Однак в прийнятих змінах цей принцип, на жаль, не прослідковується.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!