Які заходи можуть уберегти КС від неодноразового повторення позицій щодо матеріального забезпечення суддів
До Конституційного Суду вже не вперше надходить подання від Пленуму Верховного Суду з проханням провести ревізію на відповідність акту найвищої юридичної сили положень закону «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, тих, які стосуються грошового утримання володарів мантій. Незважаючи на попередні рішення КС, представникам влади постійно так і кортить урізати гарантії матеріального та соціального захисту служителів Феміди. Хто і що має зробити, аби КС не доводилося повторювати раніше висловлені позиції?
Науки корені — в повторенні
У нашій країні вже стало традицією, що судді повинні постійно відстоювати гарантії своєї незалежності. Насамперед через небажання представників влади дотримуватись усіх принципів, задекларованих у Конституції. І навіть КС не вдається убезпечити їх від помилок у майбутньому.
Єдиний орган конституційної юрисдикції неодноразово висловлював свою думку щодо гарантій незалежності суддів (див. таблицю), при цьому дублюючи власні правові позиції. В різних актах КС наголошував: надання володарю мантії за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) є гарантією незалежності.
Якщо ж законодавець зменшує розмір, наприклад, щомісячного довічного грошового утримання служителя Феміди, то таким чином «звужує обсяг права на отримання такої виплати та знижує досягнутий рівень гарантій незалежності». А це не відповідає положенням Конституції, зокрема ч.3 ст.22: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Проте щоразу Уряд намагався і намагається переконати насамперед себе і нардепів, а потім і Суд, що цю норму слід застосовувати, виходячи із фінансових можливостей бюджету. До цього часу спроби очільників Кабміну вибороти собі право діяти за межами Конституції зазнавали невдачі. Але бажання залишається…
Три шляхи
Так, нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів» ще не встигла набрати чинності, а до неї вже поквапилися внести корективи, передбачені актом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015. Нагадаємо, що ним розмір щомісячного довічного грошового утримання був зменшений з 80 до 60% зарплати володаря мантії. Норму про перерахунок виплати залежно від суми поточної суддівської винагороди взагалі вилучили. Натомість з’явилося положення про те, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (тобто 9490 грн.).
Такими поправками обсяг прав, а також рівень незалежності суддів вочевидь були звужені. Залишалося лише констатувати цей факт. І, як повідомляв «ЗіБ» (див. №28), Пленум ВС звернувся до КС з поданням щодо перевірки на конституційність згаданих «обмежувальних» норм.
Теоретично у ВС було три шляхи, скориставшись якими можна було б відновити «конституційну справедливість». Перший — звернутися до парламенту з тим, аби він уніс корективи до закону «Про судоустрій і статус суддів». Однак, швидше за все, Верховна Рада не пішла б на це: коригуючи пенсійне забезпечення, народні обранці дбали насамперед про бюджет та керувалися власним уявленням про справедливість та «суспільні потреби».
Другий — дочекатися, коли хтось із суддів у відставці, захищаючи своє право на відповідне матеріальне забезпечення, дійде до найвищого судового органу. На думку деяких експертів, тоді б «верховники» могли взяти на себе сміливість і, враховуючи всі рішення КС, котрі є обов’язковими до виконання, висловитися за збереження за колегою права отримувати щомісячне грошове утримання в розмірі, передбаченому законом, який діяв на момент призначення його суддею.
Адже КС неодноразово наголошував: «Конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості». До того ж зазначалося, що право володаря мантії, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Тобто фактично особа, яка покликана служити Феміді, може розраховувати у майбутньому на конкретне грошове утримання.
Однак іншим фахівцям така ідея здається абсурдною. Адже, по-перше, мине чимало часу, поки така «пенсійна справа» дійде до ВС. А по-друге, вирішення спору в такий спосіб багатьом правникам видається неприйнятним.
Третій шлях, який і обрав Пленум ВС, — звернутися до «конституційників» — експерти називають найлегшим. Так, останнє рішення, яке приймав КС щодо гарантій незалежності суддів, датується 2013-м. Тобто після зміни влади в державі Суд жодного разу не розглядав подібні питання.
На думку експертів, рішення, яке ухвалить єдиний орган конституційної юрисдикції, мало чим відрізнятиметься від попередніх. Адже віднайти конституційне виправдання запровадженим обмеженням буде значно складнішим завданням, ніж залишатися на правових позиціях щодо гарантій незалежності суддів, відображених у рішеннях КС різних часів і складів. Але це навряд чи зупинить навіть теперішній склад Кабміну від «рецидиву».
Зажадати підтвердження
Як стверджують фахівці, аби раз і назавжди захистити гарантії матеріального забезпечення володарів мантій, КС урешті-решт варто позбутися симптомів дублювання власної позиції. Дехто схиляється до думки, що «конституційники» змушені з рішення в рішення переносити одні й ті самі думки з вини не тільки законодавця, який не зважає на раніше прийняті КС вердикти, а й ініціатора «обмежувальних» актів — Уряду та гаранта дотримання Конституції, який такі закони візує.
Наприклад, у ст.141 закону «Про судоустрій і статус суддів» продубльовані положення, які вже були визнані неконституційними (стосовно обмеження граничного розміру довічного грошового утримання суддів у відставці та зміни бази, з якої обчислюється розмір такої виплати). Це при тому, наголошується в поданні Пленуму ВС, що норми, які не відповідають акту найвищої юридичної сили, не можуть бути повторно прийняті в тій самій редакції.
Втім, річ не тільки в тому, що конституційні гарантії інколи суперечать політичним бажанням та бюджетним можливостям. Як неодноразово наголошувалося і самими суддями КС, бракує чітко визначеного механізму виконання рішень Суду. Дехто з експертів дорікає «конституційникам» за те, що вони не цікавляться подальшою долею своїх актів. Хоча у ст.70 закону «Про Конституційний Суд України» чітко записано, що він має право «зажадати… письмового підтвердження виконання рішення» від держорганів. Крім цього, в разі необхідності КС може визначити порядок і строки виконання свого вердикту, покласти на відповідні органи обов’язки щодо його реалізації.
Також не врегульовано питання відповідальності за ігнорування принципу обов’язковості рішень КС. Вона начебто і мала б бути встановлена законом, проте, переконані фахівці, складно уявити, що за таку норму проголосують ті, хто ризикує найчастіше потрапляти під її дію. У ВР час від часу реєструвалися законодавчі ініціативи щодо посилення відповідальності за невиконання судового рішення, у тому числі й прийнятого КС. Однак парламент не підтримував такі ідеї.
Пропонувалося розробити й спеціальний закон про забезпечення виконання рішень КС. Проте задум залишився нереалізованим. Адже, як звертав увагу ВС у своїх висновках до проектів законів, вердикт КС може змінити зміст нормативно-правового акта, він «має характер, подібний до нормативно-правового, а встановлення відповідальності за невиконання такого рішення — це те саме, що встановлення відповідальності за невиконання будь-якого закону».
Напевно, вилікувати КС від хвороби дублювання позицій і запобігти частому зверненню суддівської спільноти по захист власних гарантій можна. Для цього потрібно пройти курс «законодавчої терапії». Та, очевидно, КС доведеться довго чекати в черзі на проходження необхідних процедур.
Рішення КС, в яких висловлено правові позиції щодо гарантій незалежності суддів можна переглянути тут.
Доповідачем в останній справі щодо матеріального забезпечення суддів, яку розглянув КС, був Сергій Винокуров (ліворуч).
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!