Затрималися на роботі

ВРЮ припускає, що законодавчі новації змусили продовжити працювати законників, які сподівалися на відставку

Судді, які бажали скласти повноваження, не чекаючи 65-річчя, почали відкликати свої заяви. Швидше за все, це пояснюється новаціями в пенсійному законодавстві, яке обмежило розмір довічного грошового утримання. Щоправда, це не означає, що законникам доведеться залишатись на посадах ще впродовж довгих років.Цілком можливо, що вирішення питання їхньої відставки прискорить Конституційний Суд.

Чекаючи рішення

Як і на минулих засіданнях, члени Вищої ради юстиції продовжили розгляд матеріалів, які накопичилися за час вимушеного простою впродовж майже 1,5 року. Основним питанням залишається звільнення суддів за загальними обставинами.

Так, секція ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад 14 липня розглянула відразу 197 відповідних матеріалів — більше, ніж на будь-якому з попередніх засідань після призначення нового складу. За результатами роботи секція рекомендувала ВРЮ внести подання про звільнення 116 суддів. З них 89 — у відставку, 22 — у зв’язку із поданням заяви про звільнення за власним бажанням, 4 — у зв’язку із досягненням 65-річного віку.

Разом з тим 19 суддів, які вже мали право піти у відставку ще до досягнення 65 років і подали відповідні заяви, повідомили ВРЮ, що змінили свою думку і вирішили працювати далі. Тому їхні попередні заяви секція Ради залишила без розгляду: з правом судді як піти у відставку, так і відмовитися від цього ніхто не сперечався. При цьому, швидше за все, аналогічні питання члени Ради розглядатимуть і надалі. «Останнім часом ми спостерігаємо збільшення відкликання суддями заяв про звільнення з посад за загальними обставинами», — розповів голова ВРЮ Ігор Бенедисюк.

Він припустив, що така непостійність законників пов’язана зі змінами в пенсійному забезпеченні суддів. Нововведення, які змусили володарів мантій залишитися на посадах, містяться в законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який парламент підтримав у березні цього року. Документ обмежив розмір щомісячного грошового утримання суддів у відставці 10-ма
прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Це близько 9,5 тис. грн. Містять новації і деякі положення, що передбачають скорочення виплат.

Судді ж подавали заяви про вихід у відставку ще до ухвалення цих змін і розраховували отримувати 80% своєї зарплати. Однак, оскільки ВРЮ не працювала, зробити їм це так і не вдалося. Положення закону, які встановлюють зменшення забезпечення служителів Феміди, нині оскаржуються у КС (детальніше див. стор.6), і цілком можливо, що після рішення найвищого органу конституційної юрисдикції судді знову звернуться із заявами до ВРЮ.

Технічна перерва

Не будуть наразі звільнені за загальними обставинами і 67 законників, стосовно яких у Раді або Вищій кваліфікаційній комісії суддів є провадження або негативні висновки Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Перш ніж прийняти рішення, члени ВРЮ вирішили дослідити матеріали скарг. При цьому більшість цих законників, зазначив І.Бенедисюк, ще не досягли 65-річного віку і продовжують виконувати свої обов’язки, а тому критичної потреби позбавляти їх посад немає. «Зараз у нас є можливість перевірити ці скарги і з’ясувати, чи не пов’язане подання заяв із намаганням суддів уникнути притягнення до відповідальності», — наголосив очільник Ради.

Саме ж питання притягнення суддів до відповідальності ВРЮ може почати розглядати вже за кілька тижнів. Наразі її стримує відсутність системи автоматизованого розподілу таких матеріалів, чого вимагає законодавство. І.Бенедисюк сподівається, що нова система запрацює вже впродовж одного-двох тижнів. Поки що ж роботу ведуть технічні спеціалісти, визначають необхідну для функціонування програми пам’ять, деякі інші параметри.

Очікується, що ВРЮ отримає ту саму систему, яка зараз установлена в більшості судів, у тому числі вищих. Це має не тільки забезпечити автоматизований розподіл, а й спростити роботу колегіального органу. Зокрема, спільна система діловодства із судами дозволить оперативно перевіряти, коли та чи інша справа надійшла до суду, коли законник її отримав тощо.

Водночас на шляху впровадження автоматизованої системи є і деякі труднощі. Наразі на комп’ютерах у Раді встановлено іншу програму діловодства, в якій зареєстровано всі документи. «Технічно неможливо стару базу перенести в нову, для цього потрібна спеціальна програма, і фахівці ще не дали однозначну відповідь, чи зможуть вони це зробити», — розповів І.Бенедисюк. Тому, можливо, стара система деякий час працюватиме паралельно з новою.

Одними з перших матеріалів, які будуть розподілені автоматизованою системою, стануть результати перевірок ТСК, яка за час своєї роботи побачила ознаки порушення присяги у діях 47 суддів.

«Ми знаємо, що увага суспільства прикута до цих справ. Але наскільки швидко ухвалимо рішення, залежатиме від вивчення цих матеріалів», — зазначив очільник ВРЮ. Наразі, повідомив він, без дослідження матеріалів не можна сказати, чи повні вони. Як наслідок, не виключено, що знадобляться додаткові перевірки. Якщо ж у суддів чи їхніх представників буде бажання виступити перед членами ВРЮ — їм таку можливість дадуть.

Сама ж ТСК вже більш як місяць засідань не проводить. Хоча, як повідомляв «ЗіБ», її члени і внесли зміни до регламенту, якими подовжили час своєї роботи, схоже, і самі до кінця не повірили, що діяли відповідно до закону. Принаймні востаннє вони збирались 10 червня. А тому, напевне, матеріали перевірок щодо майже 300 законників, які не розглянув тимчасовий орган, будуть передані до Ради.

Не вклались у строк

На тижні своє перше засідання провела і дисциплінарна секція ВРЮ, якій також довелося розглядати питання, отримані у «спадок» від колишнього складу Ради.

На розгляд секції було винесено матеріали щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності 14 суддів вищих спеціалізованих судів. Щоправда, підстав для хвилювання в законників не було. Скарги на них надійшли ще у 2014-му, а то й 2013 ро-
ці, тому строк притягнення до дисциплінарної відповідальності вже минув. Нічого не змінилося б навіть у тому випадку, якби секція розглянула ці матеріали на наступний день після свого формування.

Водночас, як відзначали члени ВРЮ, підстави для притягнення до відповідальності декого із суддів дійсно були. Зокрема, порушувалися строки розгляду справ, невчасно виготовлялися повні тексти рішень, безпідставно відмовлялось у відкритті касаційних проваджень, порушувалися строки призначення справи до розгляду тощо. Хоча, якби дисциплінарне провадження все ж було відкрите, судді мали б шанс переконати Раду, що проступки вони вчинили з незалежних від них обставин.

Як зазначив І.Бенедисюк, питання порушення строків має як суб’єктивну, так і об’єктивну складову. Наприклад, пояснив він, з надмірним навантаженням стикається Вищий адміністративний суд. Як наслідок, накопичується залишок нерозглянутих справ. Тому, переконаний голова ВРЮ, в кожному конкретному випадку треба досліджувати, чи є в цій ситуації провина законника. Щоправда, більш детально досліджувати матеріали члени Ради будуть, розглядаючи нові справи.